Правильна дужкова послідовність
Дужкові послідовністі — клас комбінаторних об'єктів. Будь-який представник цього класу складається з набору дужкових символів, тобто "(", «)», «[» та інших аналогічних. У дужковій послідовності може бути один або декілька типів дужок. Типом дужки називають пару фіксованих символів: відкриваючу та закриваючу дужки. Наприклад, «(1» та «)1»; «[10» та «]10». Зазвичай в комбінаториці розглядають правильні дужкові послідовності.
Правильна дужкова послідовність(ПДП) — окремий випадок дужкової послідовності. Правильні дужкові послідовності утворюють мову Діка[en] та формально визначаються таким чином:
- "" (порожній рядок) - ПДП
- ПДП, взята в дужки одного типу - ПДП
- ПДП, до якої приписана зліва або справа ПДП - також ПДП
Кількість правильних дужкових послідовностей з дужок (, що відкривають та , що закривають) одного виду дорівнює числу Каталана [1], що можна вивести кількома способами:
- і для
Це співвідношення легко отримати, звернувши увагу на те, що будь-яка непорожня правильна дужкова послідовність однозначно зображувана в формі , де — правильні дужкові послідовності.
- Відображення через біноміальні коефіцієнти:
- Ще одне рекурентне співвідношення:
При цьому
Легко показати, що якщо в дужковій послідовності є типів дужок, тоді кількість можливих правильних послідовностей із відкриваючими дужками дорівнює добутку та . Дійсно, для кожної дужки, що відкривається із існує різних варіантів її вибору. Вибір дужки, що закривається однозначно визначений вже вибраною парною до неї, що відкривається і не враховується.
Введемо тепер лексикографічний порядок на дужкових послідовностях. В першу чергу зауважимо, що відкриваюча дужка іде раніше ніж закриваюча. Тепер кожному з типів дужок присвоїмо свій лексикографічний пріоритет. Вибір цього пріоритету не принциповий і ніяк не впливає на розвиток наступних міркувань. Через це будемо вважати, що iй тип дужок знаходиться на iй позиції в лексикографічному порядку. Очевидно, що першою послідовністю з відкриваючими дужками буде послідовність виду . Тепер розглянемо задачу про отримання наступної дужкової послідовності після даної.
#include <stdio.h>
#include <memory.h>
// повертає число Каталана для даної кількості пар дужок
long nCatalan(int n)
{
long sum = 0;
for (int i = 0; i <= n - 1; i++)
sum += nCatalan(i) * nCatalan(n - 1 - i);
return sum;
}
const int N = 3; // Кількість пар дужок, тобто довжина рядка (N * 2)
// рекурсивно знаходить і виводить на консоль дужкові послідовності
void bs(char cur_sequence[N * 2 + 1] = 0, int npos = 0, int left_brackets = 0)
{
if (!cur_sequence)
{
cur_sequence = new char[N * 2 + 1];
cur_sequence[N * 2] = 0;
}
if (npos == N * 2 - 1)
{
cur_sequence[npos] = ')';
printf("%s\n", cur_sequence);
cur_sequence[npos] = 0;
return;
}
if (npos > 0)
{
if (left_brackets < N)
{
cur_sequence[npos] = '(';
bs(cur_sequence, npos + 1, left_brackets + 1);
if (npos + 1 <= left_brackets * 2)
{
cur_sequence[npos] = ')';
bs(cur_sequence, npos + 1, left_brackets);
}
}
else
{
cur_sequence[npos] = ')';
bs(cur_sequence, npos + 1, left_brackets);
}
}
else
{
cur_sequence[0] = '(';
bs(cur_sequence, npos + 1, left_brackets + 1);
}
cur_sequence[npos] = 0;
}
int main()
{
bs();
getchar();
return 0;
}
#include <iostream>
#include <bitset>
using namespace std;
const int N = 10; //Кількість пар дужок
//Перевантажений оператор для полегшення виводу
template <size_t seq_size>
ostream& operator<<(ostream& os, const bitset<seq_size>& bs)
{
for (size_t i = seq_size - 1; i > 0; --i)
{
os << (bs.test(i) ? "(" : ")");
}
os << ")";
return os;
}
int main(int argc, char* argv[])
{
const unsigned long int count = N * 2;
unsigned long int base = 0;
for (int i = count - 1; i >= count / 2; --i)
{
base += (0x1 << i);
}
//Перший біт повинен завжди дорівнювати 1 (послідовніть починається з відкриваючої дужки)
//Крім того, після 100... немає правильних послідовностей.
while ((base & (0x1 << (count - 1))) && (base > ((0x1 << (count - 1)) + (0x1 << (count - 3)) - 1)))
{
int sum = 0;
for (int j = count - 1; (j >= 0) && (sum >= 0); --j)
{
if (base & (0x1 << j))
{
++sum;
}
else
{
--sum;
}
}
if (sum == 0)
{
cout << bitset<count>(base) << endl;
}
base -= 2;
}
return 0;
}
- ↑ Daniel Kleitman (2004). Principles of Discrete Applied Mathematics /29. Parentheses, Catalan Numbers and Ruin (PDF). Professor Kleitman's Homepage. Процитовано 7 серпня 2023.
Це незавершена стаття з математики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |