Перейти до вмісту

Політика Чорногорії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Чорногорія
Ця стаття є частиною серії статей про
державний лад і устрій
Чорногорії
Конституція
Глава держави
Виконавча влада
Законодавча влада
  • Палати парламенту
Судова влада
Вибори
Адміністративний поділ
Міжнародні відносини
Категорія Категорія • Інші країни

Політика Чорногорії (чорн. Політика Црне Горе, Тр. Politika Crne Gore) відбувається в рамках парламентської багатопартійної представницької демократії в республіці, де прем'єр-міністр Чорногорії є главою уряду. Виконавча влада здійснюється урядом. Законодавча влада покладається як на уряд, так і на Парламент Чорногорії. Судова влада є незалежною від виконавчої та законодавчої влади. Economist Intelligence Unit оцінив Чорногорію як «гібридний режим» у 2016 році.[1]

Конституція

[ред. | ред. код]
Див. також: Конституція Чорногорії

Поточна Конституція Чорногорії була ратифікована і прийнята установчим парламентом Чорногорії 19 жовтня 2007 року. Конституція була офіційно проголошена як Конституція Чорногорії 22 жовтня 2007 року. Ця Конституція замінила Конституцію 1992 року.

Нова Конституція визначає Чорногорія як громадянську, демократичну і дружньою до довкілля країною з соціальною справедливістю, встановленими суверенними правами її уряду.

Виконавча гілка

[ред. | ред. код]
Див. також: Уряд Чорногорії
Посада Ім'я Партія З
Президент Мило Джуканович Демократична партія соціалістів Чорногорії 20 травня 2018 року
Прем'єр-міністр Душко Маркович Демократична партія соціалістів Чорногорії 28 листопада 2016 року

До складу уряду Чорногорії (чорн. Влада Республіки Црне Горе, чорн. Vlada Republike Crne Gore) входять прем'єр-міністр, віце-прем'єр-міністри, а також міністри. Душко Маркович — прем'єр-міністр Чорногорії та голова уряду. Правлячою суб'єктом в Чорногорії є Коаліція за європейську Чорногорію, яку очолює Демократична партія соціалістів Чорногорії (ДПС) (чорн. Демократска Партија Социјалиста Црне Горе).

Президент

[ред. | ред. код]

Президент Чорногорії обирається строком на п'ять років шляхом прямого та таємного голосування. Президент:

  • Представляє Чорногорію в країні і за кордоном
  • Оприлюднює закони
  • Закликає до парламентських виборів
  • Пропонує парламенту кандидата на посаду прем'єр-міністра, а також для президента і суддів Конституційного суду
  • Пропонує проведення референдуму
  • Надає помилування
  • Передає відзнаки та прикраси

Уряд

[ред. | ред. код]

Уряд Чорногорії призначається більшістю голосів Парламенту. Уряд:

  • Формує та проводить зовнішню політику
  • Приймає постанови та інші нормативні акти
  • Впроваджує закони
  • Укладає міжнародні договори
  • Запроваджує організацію і режим роботи державної адміністрації
  • Виконує інші обов'язки, передбачені Конституцією

Прем'єр-міністр

[ред. | ред. код]

Прем'єр-міністр Чорногорії керує роботою Уряду і подає до Парламенту Програму Уряду, включаючи список запропонованих міністрів. Відставка Прем'єр-міністра призводить до падіння уряду.

Законодавча гілка

[ред. | ред. код]
Див. також: Скупщина Чорногорії

Парламент Чорногорії (чорн. Скупштина Црне Горе, Skupština Crne Gore) є законодавча влада Чорногорії. На сьогодні парламент має 81 членів, кожен з яких обирається на чотирирічний термін. Чорногорія має багатопартійну систему з численними політичними партіями, в яких жодна партія часто не має шансів на владу, і політичні партії повинні працювати один з одним, щоб сформувати коаліційний уряд.

Парламент приймає всі закони в Чорногорії, ратифікує міжнародні договори, призначає прем'єр-міністра, міністрів і суддів усіх судів, приймає бюджет і виконує інші обов'язки, встановлені Конституцією. Парламент може проголосувати за недовіру Уряду більшістю членів. Один депутат обирається на 6 тис. виборців, що в свою чергу призводить до скорочення загальної кількості депутатів в Асамблеї Чорногорії.

Політичні партії та вибори

[ред. | ред. код]
Див. також: Політичні партії Чорногорії  та Вибори в Чорногорії

Останні вибори

[ред. | ред. код]

Парламентські вибори в 2016 році

[ред. | ред. код]
Докладніше: Парламентські вибори в Чорногорії 2016
Партії та блоки Голоса % Місця +/–
Демократична партія соціалістів Чорногорії (ДПС) 158,490 41.41 36 +3
Демократичний фронт (ДФ) 77,784 20.32 18 –2
Ключ 42,295 11.05 9 0
Демократична Чорногорія (ДЧ) 38,327 10.01 8 Нова
Соціал-демократична партія Чорногорії (СДП) 20,011 5.23 4 –2
Соціал-демократи Чорногорії (СД) 12,472 3.26 2 Нова
Боснянська партія (БП) 12,089 3.16 2 –1
Албанці рішуче (АР) 3,394 0.89 0 -1
Хорватськая громадянська ініциатива (ХГІ) 1,801 0.47 1 0
Усього 388,220 100 81 0
Виборців/явка% 528,817 73.41 – –
Джерело: DIK

Президентські вибори в 2018 році

[ред. | ред. код]
Докладніше: Президентські вибори в Чорногорії 2018

Мило Джуканочи, кандадиат Демократичної партії соціалістів (ДПС) виграв вибори у першому турі, набравши 53.9 % голосів. Незалежний опозиційний кандидат Младен Боянич прийшов другим з 33.4 % голосів, тоді як Драгинья Вуксанович (СДП) був третім з 8.2 %.[2]

Кандидат Партія Голоси %
Мило Джуканович Демократична партія соціалістів Чорногорії 180,274 53.90
Младен Боянич Незалежний 111,711 33.40
Драгинья Вуксанович Соціал-демократична партія Чорногорії 27,441 8.20
Марко Милачич Справжня Чорногорія 9,405 2.81
Хазбія Калач Справедливість і примирення 2,677 0.80
Васильє Миличкович Незалежний 1,593 0.48
Добрило Дедеич Сербська коаліція 1,363 0.41
Invalid/blank votes 5,998 –
Total 340,462 100
Registered voters/turnout 532,599 63.92
Source: DIK [Архівовано 21 червня 2018 у Wayback Machine.]

Судова гілка

[ред. | ред. код]
Див. також: Судова система Чорногорії

Чорногорія дотримується принципу поділу влади. Її судові, законодавчі і органи виконавчої влади незалежні один від одного. Судова влада є автономною та незалежною. Постанови судів повинні відповідати Конституції та законам Чорногорії. Призначення на посаду суддів є постійним.

Що стосується юридичної професії, важливо відзначити, що Чорногорія офіційно стала суверенною державою у 2006 році. Згідно з джерелом 2015 року, країна має близько 800 зареєстрованих адвокатів, а адвокатська асоціація існує понад століття.[3] Хоча Асоціація адвокатів Чорногорії [Advokatska Komora Crne Gore] веде облік, немає жодних вказівок про те, як різні демографічні групи, такі як жінки, потрапили в правове поле.

Адміністративний поділ

[ред. | ред. код]
Див. також: Адміністративний поділ Чорногорії

Чорногорія поділена на 21 общини.

Символи

[ред. | ред. код]

Новий офіційний прапор Чорногорії був прийнятий 12 липня 2004 року законодавчим органом Чорногорії. Новий прапор базується на особистих стандартах короля Нікола I Чорногорії. Цей прапор був червоним із золотою облямівкою, золотим гербом та ініціалами «НІ» кирилицею (відповідно латинсько. NI), що представляли короля Ніколу I. Ці ініціали виключені з сучасного прапора.

Національний день 13 липня відзначає дату 1878 року, коли Берлінський конгрес визнав Чорногорію 27-ю незалежною державою у світі та початок першого народного повстання в Європі проти країн Осі 13 липня 1941 в Чорногорії.

У 2004 році законодавча влада Чорногорії обрала популярну чорногорську народну пісню чорн. «Oj, svijetla majska zoro», як національний гімн. Офіційним гімном Чорногорії під час правління короля Ніколи був серб. «Убавој нам Црној Гори». Музику написав син короля Князь Мирко.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ solutions, EIU digital. Democracy Index 2016 - The Economist Intelligence Unit. www.eiu.com (англ.). Архів оригіналу за 11 листопада 2019. Процитовано 1 грудня 2017.
  2. ↑ Izbori za Predsjednika Crne Gore [Архівовано 21 червня 2018 у Wayback Machine.] DIK
  3. ↑ Pro Bono Practices and Opportunities in Montenegro (PDF). Latham & Watkins LLP. September 2015. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2020.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Політика_Чорногорії