Полудниця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Полудниця
Божество вслов'янська міфологія
Місцевістьполе і город сільськогосподарський
Частина відслов'янська міфологія[1], польська міфологіяd, російська міфологіяd, Лужицька міфологіяd, чеська міфологіяd і словацька міфологіяd
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Полу́дниця — персонаж слов'янської міфології, жіночий дух, що з'являється в полудень і карає тих, хто в цей час працюють; втілення сонячного удару. Характерна як східним, так і західним слов'янам.

Образ і заняття

[ред. | ред. код]

Полудниця — жіночий персонаж, найчастіше в подобі старої жінки чи вихора[2]. Чехи уявляли полудницю одягненою в біле чи червоне. Поставала як потворна стара жінка з розпатланим волоссям, копитами, вкрита лусками, або як дівчинка з батогом[2][3]. За уявленнями поляків, на спині полудниця носить мішок, в який кидає викрадених дітей. У руках зазвичай тримала палицю, головешку чи серп, якими мучила своїх жертв[4]. У російських переказах вона озброєна сковорідкою[5], має вирячені очі[6]. Її могли супроводжувати семеро чорних собак. Місце проживання полудниці — поле[2], хоча жителі Полісся приписували їй мешкання в лісі[6], а сибіряки — в очереті чи в кропиві[2].

За польськими віруваннями, полудниці — це душі жінок, які померли напередодні чи під час весілля, чи незабаром після весілля[4]. Або ж полудницями стають дітовбивці, крадії чужої землі[7].

Загальне заняття полудниць — карати тих, хто працюють у полі в полудень. Людям, яких вони зустрічали на полі, загадували загадки, які неможливо відгадати[2], і за відповідями вирішували вбити чи скалічити своїх жертв. Також душили женців, які спали в полі, викрадали дітей, які гралися на краю поля[4], покидали дім чи крали плоди. Часом били по ногах тих, хто їм не вклоняється[2][3]. В Україні, на Житомирщині, вірили, що полудниця змушує людину блукати по лісу в полудень[6].

Лужичани, проте, наділяли полудницю і корисними функціями. Вони вважали, що полудниця крім того охороняє поле від злодіїв[2], косить поле замість людей[8]; вірили, що хто насміхатиметься з потворної полудниці, тому вона нашле виразки, але хто її похвалить або щось подарує — отримає від полудниці нескінченний клубок пряжі[9]. Як охоронниця полів, вона могла випробовувати женців, розпитуючи їх як ростити збіжжя, та карала тих, хто не давали правильної відповіді[10].

Захист від полудниць полягав у тому, щоб благословити себе, тільки-но полудницю стане видно[2]. На Житомирщині радили сісти чи лягти та прочитати молитву, щоб полудниця перестала збивати з дороги[6].

У мистецтві

[ред. | ред. код]
Скульптура полудниці в Мілетині, Чехія

Література

[ред. | ред. код]

Найраніше писемна згадка полудниці наявна в польській поемі «Peregrynacja dziadowska» (1612): «…опівдні я приполудниця, а під вечір — відьма чи літавиця»[11].

Повість «Divá Bára» (1856) чеської письменниці Божени Немцової, описує смерть селянки, пояснену забобонними сусідами як напад полудниці; та те, що її волелюбну дочку сприймали за підмінка[12].

Російський поет Костянтин Бальмонт написав вірш «Полудницы» (1906) про трьох сестер-полудниць, які вигадують різні лиха людям[13]. В незакінченій поемі «Полуденница» (1916) Євгена Замятіна з полудницею порівнюється дівчина, що покохала молодого священника[14]. В сонеті Олександра Кондратьєва зі збірки «Славянские боги» (1936) полудниця постає добрим духом, що жне поля в спеку[15].

У драмі польського поета Леопольда Стаффа «Południca» (1920) полудниця символізує жагу кривавої помсти[16]. А в вірші Болеслава Лесьмяна «Świdryga i Midryga» полудниця змушує п'яниць танцювати[17]. Назву «Полудниця» (1976) має перша збірка поезій кашубського поета Станіслава Пестки[18].

Музика

[ред. | ред. код]

Чеський поет Карел Ербен у баладі «Polednice» (1834) описав як полудниця душить прокляту матір'ю малу дитину[19]. Антонін Дворжак написав за мотивами балади симфонічну поему «Polednice» (1896)[20].

Кінематограф

[ред. | ред. код]
  • «Букет» (Kytice, 2000) — чеська екранізація низки творів Карела Ербена, зокрема балади «Polednice»[21].
  • «Полудниця» (Polednice, 2016) — чеський фільм жахів за мотивами балади Ербена[22].

Назви на честь полудниці

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://lausitz.hypotheses.org/811
  2. ↑ а б в г д е ж и Máchal, Jan (1995). Bájesloví slovanské (вид. Ve Votobii, vyd. 1). Olomouc: Votobia. с. 129—134. ISBN 80-85619-19-9. OCLC 36443868.
  3. ↑ а б Luffer, Jan (2014). Katalog českých démonologických pověstí (вид. Vydání 1). Praha. с. 168—170. ISBN 978-80-200-2383-4. OCLC 898532728.
  4. ↑ а б в Podgórski, Adam (2005). Wielka księga demonów polskich : leksykon i antologia demonologii ludowej. Katowice: Wydawn. KOS. с. 362—367. ISBN 83-89375-40-0. OCLC 62151653.
  5. ↑ Агапкина, Т. А. (1995). Славянские древности: этнолингвистический словарь в пяти томах (рос.). Международные отношения. с. 154—156. ISBN 978-5-7133-0704-2.
  6. ↑ а б в г Народная демонология Полесья. Публикации текстов в записях 80-90-х гг. XX века. Том IV. Духи домашнего и природного пространства. Нелокализованные персонажи (рос.). Litres. 15 травня 2022. с. 361. ISBN 978-5-04-281279-8.
  7. ↑ Baranowski, Bohdan (1981). W kręgu upiorów i wilkołaków. Łódź: Wydawn. Łódzkie. с. 106. ISBN 83-218-0072-6. OCLC 9084243.
  8. ↑ Oxford University (1880). Wendische Sagen, Märchen und abergläubische Gebräuche. Graz, Leuschner & Lubensky. с. 106.
  9. ↑ Bavarian State Library (1839). Volkssagen und volksthümliche Denkmale der Lausitz (German) . Reichel. с. 56—57.
  10. ↑ Franklin, Anna; Mason, Paul (2001). Lammas: Celebrating Fruits of the First Harvest (англ.). Llewellyn Worldwide. с. 44. ISBN 978-0-7387-0094-6.
  11. ↑ Ostling, Michael (2011). Between the devil and the host : imagining witchcraft in early modern Poland. Oxford: Oxford University Press. с. 25—26. ISBN 978-0-19-958790-2. OCLC 751748759.
  12. ↑ Sebrané spisy Boženy Němcové. Sv. 3. Divá Bára. Národní­ knihovna České republiky. Процитовано 12.12.2022.
  13. ↑ Полудницы (Бальмонт) — Викитека. ru.wikisource.org (рос.). Процитовано 12 грудня 2022.
  14. ↑ Журнал Филоlogos » . О СЕМАНТИКЕ МИФОЛОГИЗМОВ В ПОВЕСТИ Е. ЗАМЯТИНА «ПОЛУДЕННИЦА». elsu.ru (рос.). Процитовано 12 грудня 2022.
  15. ↑ Топоров, В. Н. (1990). Неомифологизм в русской литературе начала XX века: Роман А. А. Кондратьева «На берегах Ярыни» (рос.). Trento: Edizioni M. Y. с. 277.
  16. ↑ Mazurek, Halina (2011). O postaciach kobiet w dramacie Lwa Tołstoja "Ciemna potęga" i w jego polskich naśladownictwach. Rusycystyczne Studia Literaturoznawcze (Polish) . № 21. с. 29—44. ISSN 0208-5038. Процитовано 12 грудня 2022.
  17. ↑ Trusewicz, Szymon (2014). Ciało miarą rzeczy? Świdryga i Midryga Bolesława Leśmiana. Kultura Popularna (Polish) . Т. 42, № 04. с. 156—167. ISSN 1644-8340. Процитовано 12 грудня 2022.
  18. ↑ Kalinowski, Daniel (2016). Zbrzyca – dopływ Łaby? O motywach kaszubsko-połabskich i presji kulturowej w poezji Stanisława Pestki (Jana Zbrzycy). Slavia Occidentalis (пол.). № 73/2. с. 175—188. doi:10.14746/SO.2016.73.38. ISSN 0081-0002. Процитовано 12 грудня 2022.
  19. ↑ Kytice z pověstí národních. Národní­ knihovna České republiky. Процитовано 12.12.2022.
  20. ↑ Liszewska, Anna (2013). Folklor jako inspiracja twórczości wybranych kompozytorów słowiańskich XIX i XX wieku = Folklore as the inspiration for creative output of selected slav composers of the 19th and 20th centuries. Łódź. ISBN 978-83-60655-67-2. OCLC 876725856.
  21. ↑ Kytice (2000) – Filmový přehled (чес.), процитовано 12 грудня 2022
  22. ↑ Polednice (2016) – Filmový přehled (чес.), процитовано 12 грудня 2022
  23. ↑ Planetary Names. planetarynames.wr.usgs.gov. Процитовано 12 грудня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Мадлевская Е. Л. Русская мифология. Энциклопедия / Е. Л. Мадлевская. — Эксмо, Мидгард, 2005. — 778 с.
  • Кононенко О. А. Українська міфологія. Божества і духи / Олексій Кононенко; худож.-оформлювач О. А. Гугалова. — Харків: Фоліо, 2017. — 191 с.
Самодіва Це незавершена стаття зі слов'янської міфології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Полудниця&oldid=42832397