Повіт (Росія)
Пові́т (д.-рус. ѹѣꙁдъ, рос. уезд, заст. орф. уѣздъ) — територіально-адміністративна одиниця Московського царства та з 1721 року Російської імперії.
Повіт — територія земельного угіддя в середньовічному Московському царстві. Російська назва «уезд» походить від законного об'їзду («уїзду») з метою встановлення його меж. Вперше згадується у Статутній грамоті Смоленській (XII століття). Включав місто і приєднані до нього волості. Керувався князівським намісником, а з початку XVII століття — воєводою, що виконував військові, адміністративні та судові функції[1].
У XVI — XVII століттях відбувалося об'єднання повітів у великі адміністративні одиниці — розряди, які стали посередником між центральною владою і повітами і підготували створення на початку XVIII століття великих адміністративних одиниць — губерній[2].
Список повітів Московського царства в кінці 17 і на початку 18 сторіччя, до введення московським царем Петром І поділу царства на губернії в 1708 році[3]:
- Алатирський повіт
- Алексінський повіт
- Арзамаський повіт
- Балахнінський повіт
- Бєжецький повіт
- Бєлгородський повіт
- Бєльовський повіт
- Білозерський повіт
- Болховський повіт
- Боровський повіт
- Брянський повіт,
- Бєльський повіт
- Вазький повіт
- Великолуцький повіт
- Великоустюзький повіт
- Вєньовський повіт
- Вєрейський повіт
- Володимирський повіт
- Вологодський повіт
- Волоколамський повіт
- Воронізький повіт
- Воротинський повіт
- Вяземський повіт
- Галіцький повіт
- Гороховецький повіт
- Двінський (Архангелогородський) повіт
- Дмитровський повіт
- Дорогобузький повіт
- Єлецький повіт
- Єпіфанський повіт
- Єфремовський повіт
- Зубцовський повіт
- Казанський повіт
- Кайгородський повіт
- Калузький повіт
- Каргопольский повіт
- Карачевський повіт
- Касимовський повіт
- Кашинський повіт
- Каширський повіт
- Кеврольський повіт
- Кінєшемський повіт
- Клінський повіт
- Козельський повіт
- Козловський повіт
- Коломенський повіт
- Кольський повіт
- Костромський повіт
- Котельнічеський повіт
- Крапівенський повіт
- Кромський повіт
- Кунгурський повіт
- Курмишський повіт
- Курський повіт
- Лівенський повіт
- Ліхвінський повіт
- Лушський повіт
- Малоярославецький повіт
- Медінський повіт
- Мєзенський повіт
- Мещовський повіт
- Можайський повіт
- Мосальський повіт
- Московський повіт
- Муромський повіт
- Мценський повіт
- Нижньогородський повіт
- Новгородський повіт
- Новоторзький повіт
- Новосільський повіт
- Новооскольський повіт
- Обоянський повіт
- Одоєвський повіт
- Олонецький повіт
- Орловський повіт
- Орловський (Вятський) повіт
- Перемишльський повіт
- Переславський повіт
- Переяславський повіт
- Пошехонський повіт
- Пусторжевський повіт
- Путивльський повіт
- Ржевський повіт
- Романовський повіт
- Ростовський повіт
- Рузький повіт
- Рильський повіт
- Рязанський повіт
- Севський повіт
- Серпейський повіт
- Серпуховський повіт
- Слободський повіт
- Смоленський повіт
- Солікамський повіт
- Сольвичегодський повіт
- Старицький повіт
- Старооскольский повіт
- Староруський повіт
- Суздальський повіт
- Таруський повіт
- Товариський повіт
- Темниковський повіт
- Торопецький повіт
- Тотемський повіт
- Углицький повіт
- Уржумський повіт
- Устьянські волості
- Устюженський повіт
- Уфимський повіт
- Хлиновський повіт
- Холмський повіт
- Чарондська округа
- Чердинський повіт
- Чернський повіт
- Шацький повіт
- Шуйський повіт
- Юр'євецький повіт
- Юр'євський повіт
- Яренський повіт
- Ярославський повіт
Нижча адміністративна, судова і фіскальна одиниця в Російській імперії (з 1775 р.), а також в РРФСР та СРСР в перші роки після Жовтневого перевороту (до радянської адміністративної реформи) і в деяких інших країнах, що утворилися після розпаду Російської імперії, а потім і СРСР. Адміністративним центром повіту було повітове місто. Більшість повітів поділялося на волості.
З 1889 ділився на 4-5 земських дільниць на чолі з земським начальником. Поліцейсько-адміністративна влада в повіті здійснювалася справником.
У результаті адміністративної реформи в 1920-х повіт, як адміністративна категорія був скасований. Спочатку замість нього було утворено більшу округу, а потім її поділено ще й на дрібніші райони на всій території Росії.
У 1940-і роки розподіл на повіти застосовувався в Естонській, Латвійській та Молдавській РСР.