Повітряні сили Китайської Республіки
Повітряні сили Китайської Республіки | |
---|---|
中華民國空軍 Zhōnghuá Mínguó Kōngjūn Chûng-fà Mìn-koet Khung-kiûn | |
На службі | 1920 25 грудня, 1947 (як поточна служба) |
Країна | Республіка Китай |
Належність | Збройні сили Китайської Республіки |
Тип | Військово-повітряні сили |
Чисельність | 55 170 (2003)[1] 35 000 діючий персонал (2023)[2] 90 000 резервістів (2023)[2] 577 літаків (2023)[3] |
У складі | Міністерство національної оборони[en] |
Війни/битви | Китайсько-японська війна 1937-1945 Друга світова війна 1941-1945 Громадянська війна в Китаї 1927-1950 |
Вебсайт | air.mnd.gov.tw air.mnd.gov.tw/EN/Home/index.aspx(англ.) |
Командування | |
Генерал-командувач | Генерал Лю Женьюань (Liu Jen-yuan)[4] |
Заступник генерал-командувача | Генерал-лейтенант Лю Фенюй (Liu Feng-yu)[4] |
Головний майстер-сержант | Майстер-сержант Пан Маосюн (Pang Mao-hsiung) |
Знаки розрізнення | |
Знак розрізнення | |
Знак розрізнення | |
Авіація | |
Електронна боротьба | E-2T/K, C-130HE |
Винищувачі | F-16V/B/AM/BM/A/Block 20, Mirage-2000-5DI/EI, F-CK-1C/D, F-5E/F |
Розвідники | RF-5E, RF-16 |
Навчальні літаки | AT-3B, T-34C |
Транспорт | C-130H, Fokker 50, Beechcraft B-1900C, Boeing 737-800 |
Гелікоптери | EC225 Super Puma, S-70C, UH-60M |
Медіафайли на Вікісховищі |
Повітряні сили Китайської Республіки (кит.: 中華民國空軍, Zhōnghuá Mínguó Kōngjūn, Chung-Kuo Kung Chuan; ROCAF; також заднім числом відоі під своєю історичною назвою Китайські повітряні сили[5] і в розмовній мові називають Тайваньські повітряні сили) — один з видів збройних сил Китайської Республіки.
Головним завданням ВПС Китайської Республіки є захист повітряного простору над островом Тайвань і навколо нього від нападу Китайської Народної Республіки.
Поточні пріоритети включають в себе розвиток комплексів дальнього радіолокаційного виявлення, управління і наведення, придбання ударної зброї, винищувачів наступного покоління, зміцнення захисту аеродромів та інших важливих об'єктів, підвищення готовності відбити раптовий напад.
- 401-ше тактичне змішане крило
- 17-та тактична винищувальна група
- 26-та тактична винищувальна група
- 27-ма тактична винищувальна група
- 12-та тактична розвідувальна група
- Фотографічна група
- 427-ме тактичне крило
- 7-ма тактична винищувальна група
- 28-ма тактична винищувальна група
- 439-те змішане крило
- 443-тє тактичне крило
- 1-ша тактична винищувальна група
- 3-тя тактична винищувальна група
- 9-та тактична винищувальна група
- 455-те тактичне истребительное крило
- 21-ша тактична винищувальна група
- 22-га тактична винищувальна група
- 23-тя тактична винищувальна група
- Пошуково-рятувальна група
- 499-те тактичне крило
- 41-ша тактична винищувальна група
- 42-га тактична винищувальна група
- 48-ма навчальна група
- 737-ме тактичне крило
Поточний інвентар ROCAF включає понад 400 бойових літаків, основними з яких є AIDC F-CK-1 Ching-kuo IDF (Indigenous Defense Fighter) і F-16, тоді як Mirage 2000-5 є основним літаком протиповітряної оборони. Старі винищувачі F-5 поступово виводяться з експлуатації, але залишаються на озброєнні.
Сполучені Штати виступають основним постачальником обладнання для ROCAF, а також забезпечують підготовку пілотів ROCAF і Військово-морські сил Республіки Китай на авіабазі Люк[en] в Арізоні. Ця база, яка знаходиться між Фініксом і Тусоном, має обладнану зону польотів для тренувань розміром приблизно зі штат Коннектикут. Станом на 2019 Повітряні сили США допомагають Повітряним силам Тайваню в закупівлі нових і надлишкових частин F-5[6].
До 1984 винищувачі ROCAF були майже виключно літаками американського виробництва, які продавалися згідно з договором про взаємну оборону між Китайською Республікою та Сполученими Штатами. Розробка F-CK-1 Ching-kuo Indigenous Defense Fighter (IDF) почалася в 1984 через відмову США продавати F-20 і F-16 ROCAF в результаті змін у національній політиці між США і Китайської Народної Республікою. Після успішного першого польоту в 1989 винищувач вітчизняного виробництва надійшов на озброєння в 1994. Однак ROCAF згодом змогли отримати F-16 від Сполучених Штатів, а також винищувачі Mirage 2000-5 від Франції, що призвело до затримок у подальшій розробці IDF, яка передбачалася.
У відповідь на американські відмови постачати «розумні бомби» Тайвань розробляє власний еквівалент Joint Direct Attack Munition для атак на материкову частину КНР у разі підготовки до вторгнення[7].
Одним із перших сучасних реактивних літаків був Northrop F-5. У 1974 всього було закуплено 308, але через відсутність запасних частин Республіка Китай була змушена рятувати їх від непрацездатних F-5[8]. Тайвань розглядає можливість повторного використання двигунів непрацездатних F-5 у крилатих ракетах[9].
Aerospace Industrial Development Corporation (AIDC), раніше відома як Aero Industry Development Center, була заснована в 1969 під керівництвом Повітряних сил Республіки Китай для місцевого виробництва запчастин і військових літаків. У 1983 він був переданий Інституту науки і технологій Чжун-Шан (CSIST). До 1973 AIDC побудував 242 F-5E і 66 F-5F за ліцензією.
У 1992 Тайвань закупив у США 150 винищувачів F-16A/B[10]. У тому ж році було замовлено 60 Dassault Mirage 2000-5. Сорок вісім будуть одномісними літаками-перехоплювачами Mirage 2000-5EI, а 12 – навчально-тренувальними літаками Mirage 2000-5DI.
Частина інформації в цій статті застаріла. |
Дані про техніку і озброєння ВПС Китайської Республіки взяті з журналу Aviation Week & Space Technology.[11]
Тип | Виробник | К-сть |
---|---|---|
Військові літаки | ||
AIDC F-5E | Тайвань | 25
|
AIDC F-5F | 35
| |
AIDC F-CK-1A | 101
| |
AIDC F-CK-1B | 27
| |
Dassault Aviation Mirage 2000-5 | Франція | 56
|
Lockheed F-16A | США | 120
|
Lockheed F-16B | 25
| |
Транспортні літаки | ||
Beech 1900C | США | 11
|
Boeing 737—800 | США | 1
|
Fokker 50 | Нідерланди | 3
|
Lockheed C-130H | США | 20
|
Спеціальні літаки | ||
Northrop Grumman E-2K | США | 2
|
Northrop Grumman E-2T | 4
| |
Навчальні літаки | ||
AIDC AT-3 | Тайвань | 46
|
Beech T-34C | США | 36
|
Northrop T-38 | США | 40
|
Гелікоптери | ||
Sikorsky S-70C | США | 17
|
AH-64E Apache | 6
|
Назва | Походження | Тип | Нотатки |
---|---|---|---|
Ракети повітря - повітря | |||
AIM-120C5/C7 AMRAAM | Сполучені Штати | ракета beyond-visual-range[en] | 636 ракет отримано[12][13] |
AIM-120C8 AMRAAM | Сполучені Штати | ракета beyond-visual-range[en] | 200 ракет отримано[14] |
AIM-7 Sparrow | Сполучені Штати | середньої дальності, напівактивна радіолокація | 1,200 AIM-7M отримано[13] |
MBDA MICA | Франція | середньої дальності, активна радіолокація | 960 ракет отримано[13] |
AIM-9 Sidewinder | Сполучені Штати | малої дальності ІЧ-керування | AIM-9J/P(2,216) – 9L/M (1,092) – AIM-9X (296)[13][15][16] |
Sky Sword I[en] | Республіка Китай | малої дальності ІЧ-керування | Серійне виробництво почалося в 1991[17]. |
Sky Sword II[en] | Республіка Китай | ракета beyond-visual-range[en] | Принаймні 200 TC-2, невідома кількість TC-2C[18]. |
Magic II[en] | Франція | малої дальності ІЧ-керування | 480 ракет отримано[13] |
Ракети повітря — поверхня | |||
AGM-65 Maverick | Сполучені Штати | ракета повітря-поверхня. | (500) AGM-65 – (40) 65G – (235) 65G2[13] |
Wan Chien[en] | Республіка Китай | крилата ракета повітря-поверхня | 100 ракет отримано[19][20] |
TC-2A[en] | Республіка Китай | протирадіолокаційна ракета | варіант TC-2[21] |
AGM-88 HARM | Сполучені Штати | протирадіолокаційна ракета | 150 AGM-88B було замовлено та модернізовано до варіанту AGM-88F HCSM після реконструкції, 23 навчальні ракети AGM-88[22][14][23] |
AGM-84H/K SLAM-ER[en] | Сполучені Штати | крилата ракета повітря-поверхня | 135 AGM-84H замовлено наприкінці 2020 та буде доставлено протягом наступних 8 років[24] |
Протикорабельні ракети | |||
AGM-84 Harpoon | Сполучені Штати | протикорабельна ракета | (120) AGM-84L[25][13] |
Hsiung Feng II[en][26] | Республіка Китай | протикорабельна ракета | |
Бомби | |||
AGM-154 JSOW | Сполучені Штати | керована бомба | замовлено, пізніше скорочено до 50 моделей Block III (C-1), поставки мають бути завершені до березня 2028 [27][28] |
Paveway[en] | Сполучені Штати | високоточна керована бомба | |
Сенсорні блоки | |||
Sniper Targeting Pod[en] | Сполучені Штати | прицільна гондола | 20 AAQ-33 отримано[13] |
LANTIRN | Сполучені Штати | прицільна гондола | (28) AN/AAQ-19, (28) AAQ-20[13] |
MS-110 | Сполучені Штати | розвідувальний контейнер | 6 MS-110 uодиниці були замовлені в 2020, здатні створювати інфрачервоні та кольорові зображення[29][30]. Контракт був виконаний у 2023 [31]. |
Infrared Search and Track System | Сполучені Штати | модуль IRST | Замовлений у серпні 2023, ймовірно, це буде платформа Lockheed Martin Legion[32] |
Баражуючі боєприпаси | |||
NCSIST Chien Hsiang[en] | Республіка Китай | баражуючий боєприпас | В експлуатації, 104 у первісному замовленні[33] |
Назва | Походження | Тип | В службі | Нотатки |
---|---|---|---|---|
Протиповітряні | ||||
Patriot (PAC-2) | Сполучені Штати | Система SAM | 7 | отримує модернізацію до PAC-3[34] 2264 додаткові перехоплювачі PAC-3 поставлені в 2011, 122 перехоплювачі PAC-3 поставлені в 2015[13]. |
Sky Bow II | Республіка Китай | Система SAM | 6 | В даний час ці батареї поступово виводяться з експлуатації для Sky Bow III. |
Sky Bow III | Республіка Китай | Система SAM | 12+ | У початковій серійній партії було замовлено 12 батарей[35]. Ще дванадцять замовлені для заміни батарей HAWK і Sky Bow II, поставки почнуться в 2022[36]. |
Skyguard | Швейцарія | буксирувана двоствольна зенітна автоматична гармата | 24 | спарена гармата, 35-мм патрони |
RIM-7 Sea Sparrow | Сполучені Штати | Система SAM | 500 | використовується на буксируваній пусковій установці як частина системи Skyguard[37] |
Радари | ||||
AN/FPS-117[en] | Сполучені Штати | РЛС дальньої дії | 11 | 4 одиниці мобільні[38][39] |
PAVE PAWS[en][40] | Сполучені Штати | Система радару раннього попердження | 1 | |
AN/TPS-75[en] | Сполучені Штати | РЛС дальньої дії | Модернізовані від AN/TPS-43F[41] |
Знак розрізнення | Знак на фюзеляж | Кіль | Рік |
---|---|---|---|
не наносився
|
|||
1975 —
| |||
- ↑ 台灣兵力規模研究報告 (PDF) (кит.). Архів (PDF) оригіналу за 26 грудня 2021. Процитовано 2003-03.
- ↑ а б IISS, 2023, с. 291.
- ↑ IISS, 2023, с. 293.
- ↑ а б Leadership. Republic of China Air Force. ROC Ministry of National Defense.
- ↑ MAAG – Saga of Service. June 1966.
- ↑ Jennings, Gareth. US seeks to restart parts manufacture for Taiwan F-5s. janes.com. Janes. Процитовано 27 травня 2019.
- ↑ Taiwan develops 'smart' munitions against China: report. www.defensenews.com. Agence France-Presse. 21 вересня 2013. Архів оригіналу за 24 вересня 2013. Процитовано 24 вересня 2013.
- ↑ The US Air Force wants to assess sources that can provide spare parts for Taiwan's fleet of Northrop F-5E fighters. FlightGlobal. 2 травня 2019.
- ↑ Taiwan is Reverse-Engineering Fighter Jet Engines to Power a Cruise Missile. Popular Mechanics. 3 січня 2019.
- ↑ Bush Announces Sale Of F-16 Aircraft To Taiwan, 1992. USC US-China Institute. 2 вересня 1992.
- ↑ Aviation Week & Space Technology, 2009 World Military Aircraft Inventory, Taiwan[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ Taiwan takes delivery of 200 AIM-120 AMRAAM missiles. Архів оригіналу за 24 липня 2018. Процитовано 24 липня 2018.
- ↑ а б в г д е ж и к л Trade Registers [Архівовано 2010-04-14 у Wayback Machine.]. Armstrade.sipri.org. Retrieved on 2015-04-10
- ↑ а б Taipei Economic and Cultural Representative Office in the United States – F-16 Munitions. Процитовано 1 березня 2023.
- ↑ Taipei Economic and Cultural Representative Office in the United States - Retrofit of F-16A/B Aircraft. Архів оригіналу за 3 серпня 2022. Процитовано 21 вересня 2011.
- ↑ Taipei Economic and Cultural Representative Office in the United States – AIM-9X Block II Sidewinder Missiles. Архів оригіналу за 1 жовтня 2022. Процитовано 2 вересня 2022.
- ↑ TC-1 Air-to-Air Missile System. ncsist.org.tw. Chungshan Institute of Science and Technology. Архів оригіналу за 27 жовтня 2018. Процитовано 6 квітня 2019.
{{cite web}}
: Проігноровано невідомий параметр|df=
(довідка) - ↑ Lo Tien-pin, Jonathan Chin (25 грудня 2017). Extended-range missiles ready for use. taipeitimes.com. Taipei Times. Архів оригіналу за 1 квітня 2019. Процитовано 6 квітня 2019.
{{cite web}}
: Проігноровано невідомий параметр|df=
(довідка) - ↑ Wan Chien. csis.org. Center for Strategic and International studies. Архів оригіналу за 6 квітня 2019. Процитовано 6 квітня 2019.
{{cite web}}
: Проігноровано невідомий параметр|df=
(довідка) - ↑ Ralph, Jennings (18 серпня 2018). Taiwan steps up production of missiles to create asymmetric advantage over China military build-up. nationalpost.com. Associated Press. Процитовано 6 травня 2019.
- ↑ Chaunren, Chen. Taiwan's Ching-kuo Upgrade Complete, SEAD Role Next. ainonline.com. The Convention News Company, inc. Процитовано 20 квітня 2019.
- ↑ DeAeth, Duncan (27 травня 2019). US arms company Raytheon takes new contract for Taiwan missile upgrades. taiwannews.com. Taiwan News. Процитовано 28 травня 2019.
- ↑ Contracts for May 23, 2019. U.S. Department of Defense. 23 травня 2019. Процитовано 17 травня 2024.
- ↑ Taipei Economic and Cultural Representative Office in the United States (TECRO) – AGM-84H Standoff Land Attack Missile-Expanded Response (SLAM-ER) Missiles. www.dsca.mil. Процитовано 4 січня 2024.
- ↑ Taiwan Makes FMS Request for Harpoon Missiles. Defense aerospace (амер.). 9 серпня 2007. Процитовано 4 січня 2024.
- ↑ Hsiung Feng II. csis.org. Center for Strategic and International Studies. Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 2 квітня 2019.
{{cite web}}
: Проігноровано невідомий параметр|df=
(довідка) - ↑ Trade Registers. sipri.org. Stockholm International Peace Research Institute. Архів оригіналу за 13 травня 2011. Процитовано 19 квітня 2019.
- ↑ Contracts for February 2, 2024. U.S. Department of Defense. 2 лютого 2024. Процитовано 17 травня 2024.
- ↑ Taipei Economic and Cultural Representative Office in the United States (TECRO) – MS-110 RECCE POD System. Defense Security Cooperation Agency. 21 жовтня 2020. Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 17 грудня 2023.
- ↑ MS-100 Multispectral Airborne Reconnaissance System (PDF). Collins Aerospace. 2023. Процитовано 17 грудня 2023.
- ↑ Indefinite Delivery Contract FA862018D3014. govtribe.com (англ.). Процитовано 4 січня 2024.
- ↑ Taipei Economic and Cultural Representative Office in the United States (TECRO) – F-16 Infrared Search and Track (IRST) systems. www.dsca.mil. Процитовано 17 грудня 2023.
- ↑ Helfrich, Emma; Rogoway, Tyler (16 листопада 2022). Taiwan Shows Off Its Radar-Killing Kamikaze Drones. thedrive.com. The Drive. Процитовано 18 листопада 2022.
- ↑ First Upgraded PAC-3 Battery Is Based At Nang Kang. Liberty Times. 4 квітня 2012. Архів оригіналу за 3 квітня 2012. Процитовано 4 квітня 2012.
- ↑ 呂, 昭隆 (3 грудня 2014). 國軍將採購12套天弓三飛彈. 中國時報. Архів оригіналу за 28 травня 2022. Процитовано 20 грудня 2023.
- ↑ Defense/Taiwan to build 12 new domestic TK III missile sites by 2026. Focus Taiwan CNA News. 23 жовтня 2023. Архів оригіналу за 2 листопада 2023. Процитовано 20 грудня 2023.
- ↑ Hundreds of missiles placed 'on hold' as Taiwan awaits US. 25 липня 2012. Архів оригіналу за 6 жовтня 2018. Процитовано 6 жовтня 2018.
- ↑ Zhezheng, Hong. The Air Force admits that the Army's war management radars cannot detect early warning drone threats. udn.com. United Daily News. Процитовано 25 січня 2020.
- ↑ Taiwan To Receive Early-Warning Radars From US: Jane's. www.spacedaily.com. Space Daily. AFP. Процитовано 25 січня 2020.
- ↑ Trevithick, Joseph (14 серпня 2019). Taiwan Reveals Land-Based Variant of Naval Point Defense Missile System To Guard Key Sites. thedrive.com. The Drive. Процитовано 25 січня 2020.
- ↑ 65 FR 14246 pgs. 14246-14249 - 36(b)(1) Arms Sales to Taiwan Notification. Federal Register. 16 березня 2000. Архів оригіналу за 23 жовтня 2015. Процитовано 17 грудня 2023.
- Andersson, Lennart (2008). A History of Chinese Aviation: Encyclopedia of Aircraft and Aviation in China until 1949. Taipei, Republic of China: AHS of ROC. ISBN 978-957-28533-3-7.
- IISS (2023). The Military Balance 2023. London: Routledge. ISBN 978-1-032-50895-5.
- IISS (2010). The Military Balance 2010. London: Routledge. ISBN 978-1-857-43557-3.
- ROCAF website [Архівовано 11 серпня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- ROC active aircraft [Архівовано 15 грудня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)