Перейти до вмісту

Петропавлівська площа

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Петропавлівська площа
Київ
Будинок Удовенка (№ 11, кінець 19 ст.) і «блошиний ринок» на Петропавлівській площі
Будинок Удовенка (№ 11, кінець 19 ст.) і «блошиний ринок» на Петропавлівській площі
Будинок Удовенка (№ 11, кінець 19 ст.) і «блошиний ринок» на Петропавлівській площі
МісцевістьКуренівка
РайонОболонський
Розміщенняміж Кирилівською вулицею та проїздом без назви до вулиці Семена Скляренка
Назва на честьПетропавлівської церкви
Колишні назви
Петропавлівська, Фрунзе
Загальні відомості
Координати50°29′46.9″ пн. ш. 30°27′42.3″ сх. д. / 50.496361° пн. ш. 30.461750° сх. д. / 50.496361; 30.461750
поштові індекси04073
Транспорт
Найближчі станції метро «Оболонь» (3,1 км)
 «Почайна» (3,1 км)
АвтобусиА 72
ТрамваїТ 11, 12, 16, 17, 19
ТролейбусиТр 6, 18, 25, 28, 33
Маршрутні таксі181, 183, 227, 518, 525, 558, 586, 587
Зупинки громадського транспорту"Площа Петропавлівська"
Найближчі залізничні станціїз. п. Вишгородська (0,3 км)
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
ХрамиЦерква Святих Петра і Павла
КомерціяКуренівський ринок
Зовнішні посилання
Код у реєстрі11784
У проєкті OpenStreetMapw31105690
На карті
На карті населеного пункту
Мапа
Мапа
CMNS: Петропавлівська площа у Вікісховищі

Петропа́влівська пло́ща — площа в Оболонському районі міста Києва, місцевість Куренівка. Розташована між Кирилівською вулицею та проїздом без назви до вулиці Семена Скляренка.

Історія

[ред. | ред. код]

Площа відома з середини XIX століття під сучасною назвою, від церкви святих Петра і Павла (була розташована неподалік, на Сирецькій вулиці, 20, зруйнована в липні 1987 року).

З 1961 року мала назву площа Фрунзе[1], на честь радянського військового діяча Михайла Фрунзе. У 1980-ті роки до площі було приєднано відомий із 1-ї половини XX століття Торговий провулок.

Історичну назву площі відновлено 2014 року[2].

Фактично площа складається з двох частин: південної — трикутного в плані скверу (до 1960-х рр. тут діяв Куренівський ринок і було розворотне кільце трамвая), у якому з 2003 міститься храм святих апостолів Петра і Павла (УПЦ Московського патріархату), та північної, де нині розташовані Куренівський ринок, Зооринок (Пташиний ринок), трамвайне кільце і стихійний «блошиний» ринок.

На площі збереглися залишки житлової забудови кінця ХІХ століття (двоповерховий цегляний будинок № 11, так званий будинок Удовенка) та 1-ї третини ХХ століття (одноповерхові будинки № 3 і 5).

Відомі мешканці

[ред. | ред. код]

В одному з будинків на Петропавлівській площі минули дитячі й підліткові роки письменника Анатолія Кузнецова, про що він неодноразово згадує в автобіографічному романі Бабин Яр. Будинок не зберігся (знесений у 1960-ті роки, нині тут територія заводу «Кінап»)[3].

Будинок № 5 на Петропавлівській площі згадується в романі А. Кузнецова як помешкання Вовки Бабарика, товариша головного героя[4]:

Ось я виконую цю обіцянку, описуючи Вовку Бабарика, мого товариша, який зараз, коли ви читаєте ці рядки, живе там, у Києві, Петропавлівська площа, 5, — один із мільйонів учасників Другої світової війни, що лишилися в живих

Виходячи з тексту роману, будинок Кузнецових містився навпроти будинку Бабариків, але ближче до південної частини Петропавлівської площі.

Додаткові факти

[ред. | ред. код]
  • На будинку № 11 до 2015 року існувала стара табличка (орієнтовно 1930-х — 1940-х років) з написом Петропавлівська площа. Такий само покажчик зберігся на будинку № 5. Таблички знову стали актуальними після повернення площі історичної назви.
  • На площі з 1891 року розміщувалося розворотне трамвайне кільце (перші роки — міської залізниці на кінній тязі). Для пасажирського руху його перестали використовувати в 1971 році, трамвайні рейки в основному демонтовано в 1980-ті роки (останній відтинок завдовжки приблизно 10 м розібрано на початку 2000-х років).

Галерея

[ред. | ред. код]
Будинок № 5 — один з останніх зразків одноповерхової забудови Петропавлівської площі 1-ї третини ХХ століття

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 26 січня 1961 року № 146 «Про найменування та перейменування вулиць і площ м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 15. Арк. 863–871. [Архівовано з першоджерела 25 червня 2013.]
  2. Рішення Київської міської ради від 13 листопада 2014 року № 373/373 «Про повернення історичних назв та перейменування вулиць, площ, провулків у місті Києві» // Хрещатик. — 2014. — № 177 (4577). — 2 грудня. — С. 6. [Архівовано з першоджерела 2 грудня 2014.]
  3. Он спас Бабий Яр от забвения. Анатолий Кузнецов
  4. Анатолий Кузнецов. Бабий яр : роман-документ. Глава 3. Бабарик сидит

Джерела

[ред. | ред. код]