Перейти до вмісту

Переславль-Залєський

Координати: 56°44′17″ пн. ш. 38°51′22″ сх. д. / 56.738133333333° пн. ш. 38.856152777778° сх. д. / 56.738133333333; 38.856152777778
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
місто Переславль-Заліський
Герб Прапор
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Ярославська область
Код ЗКАТУ: 78405000000
Код ЗКТМО: 78705000001
Основні дані
Час заснування 1152
Статус міста 1178
Населення 42,4 тис. чол. (2009)
Площа 23.01 км²
Поштові індекси 152020-152040
Телефонний код +7 48535
Географічні координати: 56°44′17″ пн. ш. 38°51′22″ сх. д. / 56.738133333333° пн. ш. 38.856152777778° сх. д. / 56.738133333333; 38.856152777778
Часовий пояс MSK (UTC+3, летом UTC+4)
Відстань
До Москви (км):
 - фізична:
 - залізницею:
 - автошляхами:


140
Влада
Вебсторінка adm.pereslavl.ru
Міський голова Дмитро Миколайович Зяблицький
Мапа
Переславль-Заліський (Росія)
Переславль-Заліський
Переславль-Заліський

Мапа

CMNS: Переславль-Залєський у Вікісховищі

Пересла́вль-Заліський (рос. Переславль-Залесский) — місто обласного підпорядкування в Ярославській області Російської федерації. Адміністративний центр Переславського району. Кінцева залізнична станція на вантажній залізниці від Берендєєва (лінія Москва—Ярославль).

Географія

[ред. | ред. код]

Місто розташоване за 140 км від Москви по Ярославському шосе, на березі Плещеєва озера, у місці впадіння в нього річки Трубіж. Центр національного парку «Плещеєво озеро». Заснований в історичній області Заліссі — регіоні полів і землеробства, тому названий «Залєським»: на противагу до Переяславля-Руського в Україні.

Герб (1781)

Кілометровий знак «140 км.» знаходиться в центрі міста на повороті з вулиці Свободи на Ростовську вулицю.

Історія

[ред. | ред. код]

Місто засноване 1152 Володимиро-Суздальським князем Юрієм Долгоруким і назване на честь південноруського Переяславля (спочатку також називався Сільді [1], згодом Переяславль, пізніше утвердилась форма Переславль). На відміну від згаданого Переяславля-Руського стало називатися Переяславлем-Залєським («тим, що на Заліссі»). Поселення збудовано етнічними мерянами.

У 1220 році в Переславлі народився князь Олександр Невський, однак достеменно невідомо, чи правда це.

У 1276–1294 рр. (з перервою) син Олександра Невського, Дмитро Олександрович Переяславський, що княжив у цьому місті, був Великим князем Володимирським, але резиденція його, як і раніше, знаходилася в Переяславлі.

1302 року, після смерті князя Івана Дмитровича, місто за заповітом відійшло до Московського князівства.

У 1382 і 1408 роках місто було взято та розграбовано ординцями, у 1608 році — польсько-литовськими інтервентами. Сильно постраждав у роки Смутного часу.

1688 року цар Петро I на Плещєєвому озері розпочав будівництво потішної флотилії, що було початком російського військового флоту. У 1692 році будівництво флотилії було завершене та влаштовано урочистий огляд.

З початку XVIII ст. — центр Переславської провінції Московської губернії. З 1775 року — місто повіту Володимирськой губернії. За радянських часів — районний центр.

1884 року в місті був побудований водогін.

Економіка

[ред. | ред. код]

У місті — хімічне виробництво «Кодак», також випускається технічний текстиль, машинна вишивка. Місцеве машинобудування, харчова промисловість (хліб, сир), тютюнове виробництво, будівельні блоки по об'ємно-модульній технології.

Під Переславлем-Заліським, у селі Веськово, розташований Інститут програмних систем РАН.

Університет Переславля, перший корпус

У місті працює «Університет міста Переславля».

Пам'ятки архітектури

[ред. | ред. код]
Переславський музей (вигляд з дзвіниці)

Переславль-Залєський багатий пам'ятниками архітектури.

  • У центрі Переславля у давнину розташовувалася велика дерев'яна фортеця, від якої зберігся до нашого часу земляний вал. На території цього історичного місця розташовані:
    • Спасо-Преображенський собор, 1152–1157 рр. — найдавніший збережений пам'ятник архітектури Північно-Східної Русі. Білокам'яний чотирьохстовпний триабсидний однобанний храм.
    • Церква Петра Митрополита. 1585 р. Шатровий безстовпний храм із галереями та дзвіницею XIX ст.
    • Спордуди колишнього Богородице-Срітенського монастиря. До нашого часу вціліли барокові Володимирський собор та Олександро-Невська церква (обидві споруди — 1740–1749 рр.).

З межами колишньої фортеці розташовані монастирі і храми:

  • Горицький Успенський монастир. Відомий з 1382 р. Нині це музей, ансамбль будівель XVII–XVIII ст. До складу входять:
    • Мурована огорожа. XVII–XIX ст.
    • Святі Ворота із церквою Миколи Чудотворця (1690-ті рр.)
    • Богоявленська церква-дзвіниця. Середина XVIII ст., бароко.
    • Успенський собор. 1750—1760-ті рр. На місці храму XVI ст. Величезний бароковий п'ятибанний храм із двома однобанними приділами. Зберіг іконостас та оздобленні середини XVIII ст.
    • Всісвятська трапезна церква. 1670-ті рр. Висока п'ятибанна церква із двоповерховою трапезною палатою.
  • Троїцький Данилов монастир. Закладений у 1508 р. Збереглись:
    • Святі ворота із Тихвинською церквою. Бл. 1700 р.
    • Троїцький собор. 1530–1532 рр. Чотирьохстовпний однобанний храм із гранчастими абсидами. У XVII ст. добудовані приділ Данила та масивна шатрова дзвіниця. У храмі — фрксковий ансамбль 1660 р. (Г.Нікітін та С.Савін).
    • Всіхсвятська церква. 1687 р.
    • Похвалинська трапезна церква. 1653–1659 р. високий однобанний храм із двоповерховою трапезною палатою.
    • Келії. 1687–1696 рр.
  • Миколаївський монастир. Заснований у XIV ст. Комплекс XVIII–XXI ст. Більшість його споруд знищена більшовиками у 1930-ті рр. (у тому числі бароковий собор 1680–1721 рр.). Новий собор зведено у новітні часи у стиілізації давньоруського стиля.
  • Часовня «Хрест». 1557 р., перекладена у 1889 р. Шатрова палатка на 4-х стовпах.
  • Церква 40 Мучеників Севастійських. 1755–1776 рр. Бароко.
  • Церква Симеона Стовпника. До 1771 р. Бароко.
  • Покровська церква. До 1789 р. Бароко.
  • Смоленська церква колишнього Борисоглібського монастиря. 1694–1705 рр. Наришкінський стиль.
  • Федорівський монастир. Заснований на початку XIV ст. Великий комплекс споруд XVI–XIX ст. Найціннішими є:
    • Собор Федіра Стратилата. 1557—1560-ті рр. Великий п'ятибанний чотирьохстовпний храм із прибудовами XIX ст.
    • Введенська церква. 1710 р. Бароко.
  • Микитський монастир. Найдавніший монастир міста, закладений ще у XII ст. До нашого часу непогано зберігся цей монастир-фортеця із пам'ятками XVI–XIX ст.
    • Фортечні стіни та вежі. 1560-ті рр., 1643 р. У XIX ст. над однією із ділянок споруджена класицистична дзвіниця.
    • Микитський собор. 1560–1564 рр. У 1984 р. відновлена центральна баня. Великий чотирьохстовпний п'ятибанний храм із прибудовами XVII ст. Прибудований у свій час до маленької однобанної церкви Микити 1520-х рр., яка тепер є його приділом.
    • Благовіщенська трапезна церква. 1660-ті рр.,на місці храму XVI ст. П'ятибанний безстовпний храм із двоповерховою трапезною палатою та масивною шатровою дзвіницею 1668 р.
    • Дві барокові каплиці 1702 р.
    • Келії. XVII–XVIII ст.

Також у деяких селах Переславльського району збереглись цінні пам'ятки архітектури.

  • У селі Єлизарово — шатрова церква Микити Мученика — найдавніша церква району. 1556 р.
  • У селі Велика Брембола — мурований храм Іллі Пророка (1706 р., наришкінський стиль)
  • У селі Сольба — споруди Миколо-Сольбинського монастиря. XVIII–XXI ст.
  • У селі Троїцьке — барокова церква Трійці. 1764 р.
  • Спасо-Преображенський собор. 1152 - 1157 рр.
    Спасо-Преображенський собор. 1152 - 1157 рр.
  • Успенський собор Горицького монастиря, 1750 - 1760 рр.
    Успенський собор Горицького монастиря, 1750 - 1760 рр.
  • Храми колишнього Срітенського монастиря, 1740 - 1749 рр.
    Храми колишнього Срітенського монастиря, 1740 - 1749 рр.
  • Собор Троїце-Данилова монастиря. XVI - XVII ст.
    Собор Троїце-Данилова монастиря. XVI - XVII ст.
  • Собор Федорівського монастиря. XVI - XIX ст.
    Собор Федорівського монастиря. XVI - XIX ст.
  • Церква 40 Мучеників, XVIII ст.
    Церква 40 Мучеників, XVIII ст.
  • Церква Петра Митрополита, 1585 р.
    Церква Петра Митрополита, 1585 р.
  • Микитинська церква у Єлизарово. 1556 р.
    Микитинська церква у Єлизарово. 1556 р.

За 2 км на північний захід від міста розташований археологічний пам'ятник «Клещинський комплекс», центром комплексу є древнє місто Клещин, від якого збереглися вали XII століття. Зберігся об'єкт поклоніння язичників — Синій камінь величезний валун темно-синього кольору вагою 4 тонни.

Революційні пам'ятники: будинок сестер Рязанцевих, будинок Житнікова, будинок райкому ВЛКСМ (раніше будинок купців Варенцових).

Місто входить у Золоте кільце Росії. Є досить багато готелів («Західна», «Переславль», «Лісова казка», «Комфорт» тощо).

У місті — державний історико-архітектурний та художній музей-заповідник (на території колишнього Успенського монастиря Горіцького). Музей «Бот Петра I» (з 1803, один з перших провінційних музеїв Росії). Приватні музеї: Музей прасок, чайників, масок.

За декілька кілометрів від Переславля-Залєського, у селищі Талиці розташований Переславський залізничний музей. У ньому представлені унікальні зразки вузькоколійка залізничної техніки. Багато експонатів відновлено до робочого стану, періодично використовуються для зйомок у кіно.

Релігія

[ред. | ред. код]

У місті 6 монастирів, 4 з яких діють — Федоровський жіночий монастир, Никольський жіночий монастир, Троїцький Данилів чоловічий монастир, Микитський чоловічий монастир, багато церков.

У XVIII—XIX століттях був центром Переславської єпархії. Пізніше в місті працювало Переславське духовне училище. З його доглядачів (по суті, директорів) гідний згадки Свірелін Олександр Івановіч.

Видатні мешканці міста

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. ↑ "Стиль і переклад": збірник наукових праць (PDF) (Укр.) . Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет". Процитовано 2015.

Література

[ред. | ред. код]
  • (рос.) Атлас автомобильных дорог. Золотое кольцо России. — М. : Книжное издательство «За рулём», 2007. — 160 с.
  • (рос.) Золотое кольцо. Справочник. — М. : Вокруг света, 2006. — 256 с.
  • (рос.) Михайлов К. П. Золотое кольцо России. Летопись разрушений и утрат. — М. : Эксмо; Яуза-Пресс; Лепта-Книга, 2008. — 464 с. — (На руинах Небесной России)

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Pereslavl-Zalessky

Спільні теми:

Спеціальні теми:

Шаблон:Yaroslavl-geo-stub

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Переславль-Залєський&oldid=43999622