Пачкамарська гребля
Пачкамарська гребля — гідротехнічна споруда в Узбекистані.
Греблю спорудили в 1961 (за іншими даними — 1967 або 1968) році в районі, де річка Гузардар'я (ліва притока Кашкадар'ї) прорізає Яккабазький хребет, дещо нижче від злиття її витоків Катта-Урадар'я (збирає ресурс з південного схилу Яккабазького хребта та північного схилу хребта Чакчар) та Кічик-Урадар'я (прямує між хребтом Чакчар та водороздільною частиною Гісарського хребта).
У межах проєкту звели земляну споруду з ядром із суглинку висотою 71 метр, довжиною 573 метри та шириною по гребеню 8 метрів, яка потребувала 3,04 млн м3 матеріалу.
Гребля утворила сховище з площею поверхні 12,2 км2 та об'ємом 260 млн м3, з яких 243 млн м3 належать до корисного (чому відповідає коливання рівня поверхні між позначками 400,5 та 373 метри НРМ).
Зведення греблі дозволило забезпечити зрошення 15,5 тисячі гектарів земель,[1][2][3] при цьому за дев'ять кілометрів нижче по течії від Пачкамарської греблі зведений Гузарський гідровузол, який здійснює забезпечує спрямування ресурсу до іригаційних каналів.
Ресурс з Пачкамарського сховища забезпечує потреби запущеного в 2010-му Дехканабадського калійного заводу, який за проєктом може потребувати 0,77 млн м3 води на рік. Для цього спорудили водопровід довжиною 41 км.[4]
Можливо також відзначити, що вище по течії Кічик-Урадар'ї знаходиться Дехканабадське водосховище.
- ↑ Основные параметры водохранилищ Узбекистана
- ↑ Water_Series_Publication5 (PDF).
- ↑ Unusov_GH_Izvestia_GO_Uz_35_tom_2010.
- ↑ 24f8779f9961eec0813b265480fe8cb (PDF).