Пауль-Герман Вернер

Пауль-Герман Вернер
Пауль-Герман Вернер
нім. Paul-Hermann Werner
Народився	19 березня 1893 ; Штаде, Провінція Ганновер, Прусське королівство, Німецька імперія
Помер	30 червня 1940 (47 років); Атлантичний океан, міжнародні води
Країна	Німецький Райх
Діяльність	військовослужбовець
Учасник	Перша світова війна , Друга світова війна і Французька кампанія
Військове звання	Оберст
Нагороди	Нагрудний знак «За танкову атаку»
	Медаль за участь у Європейській війні (1915—1918)
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вернер.

Пауль-Герман Вернер (нім. Paul-Hermann Werner; 19 березня 1893, Штаде — 30 червня 1940, Атлантичний океан) — німецький офіцер, оберст вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

Учасник Першої світової війни. Одержав 4 поранення, за бойові заслуги відзначений численними нагородами. Після війни служив у фрайкорі та рейхсвері.

З 26 серпня 1939 року — командир 31-го танкового полку 5-ї танкової дивізії. Учасник Польської і Французької кампаній. Відзначився під час взяття Мобежа: разом із своїм полком зайняв цитадель з двома фортами і утримував їх до прибуття підкріплень. Завдяки своїм діям Вернер одержав прізвисько «Червоний Диявол», засноване на емблемі його полку. З 19 червня 1940 року — перший офіцер військово-морської бази Бреста. Під час плавання в Атлантичному океані біля Бреста помер від серцевого нападу.

Звання

Фанен-юнкер (1912)
Лейтенант (2 серпня 1914) — патент від 20 серпня 1912 року.
Обер-лейтенант (18 грудня 1917)
Гауптман (1 лютого 1926)
Майор (1 липня 1934)
Оберст-лейтенант (1 січня 1937)
Оберст (1 жовтня 1939)

Нагороди

Залізний хрест
- 2-го класу
- 1-го класу (27 грудня 1915)
Орден «За заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами (1916)
Ганзейський Хрест (Гамбург)
Нагрудний знак «За поранення» в сріблі (6 травня 1918)
Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами (20 червня 1918)
Нагрудний знак прикордонника з синьо-жовтим бантом (18 серпня 1919)
Почесний хрест ветерана війни з мечами (1934)
Орден дому Саксен-Ернестіне, командорський хрест 1-го класу (1 грудня 1935)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
- 4-го 3-го і 2-го класу (18 років) (2 жовтня 1936) — отримав 3 медалі одночасно.
- 1-го класу (25 років) (26 березня 1938)
Пам'ятна військова медаль (Угорщина) з мечами (4 лютого 1937)
Орден Вази, командорський хрест (Швеція) (30 квітня 1937)
Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами (20 грудня 1937)
Медаль за участь у Європейській війні (1915—1918) (Болгарія) (10 січня 1938)
Застібка до Залізного хреста
- 2-го класу (1939)
- 1-го класу (1940)
Лицарський хрест Залізного хреста (3 червня 1940)
Нагрудний знак «За танкову атаку» в сріблі (1941; посмертно)

Бібліографія

Der Heldentod meines Regimentskommandeurs, Schwerin 1924 — книга розповідає про загибель командира Вернера, оберст-лейтенанта Вільгельма фон Таддена, кавалера ордена Pour le Mérite.

Література

Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
Hans Christern: Die «Roten Teufel» und ihr Kommandeur, München 1941