Перейти до вмісту

Парламентська асамблея франкомовних країн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Парламентська асамблея франкомовних країн (фр. Assemblée parlementaire de la francophonie)
Абревіатура APF
Материнські організації Міжнародна організація франкомовних країн (фр. Organisation internationale de la francophonie, OIF)
Заснована 1967
Офіційна/і мова/и французька
Штаб-квартира Париж, Франція
Вебсайт http://apf.francophonie.org/

Парламентська асамблея франкомовних країн (фр. Assemblée parlementaire de la francophonie, APF) – консультативний орган Міжнародної організації франкомовних країн (фр. Organisation internationale de la Francophonie, OIF).

Штаб-квартира

[ред. | ред. код]

Штаб-квартира Парламентської асамблеї франкомовних країн, що іменувалася раніше «Міжнародна асамблея парламентарів франкомовних парламентарів», знаходиться в Парижі.

Дата заснування

[ред. | ред. код]

У травні 1967 в Люксембурзі відбулася установча асамблея Міжнародної асоціації парламентарів франкомовних країн. На той час вона об'єднувала делегатів 23 парламентів країн Африки, Америки, Азії, Європи і Океанії.

Парламентська асамблея франкомовних країн – єдина міжпарламентська організація франкомовних країн, визнана Хартією франкомовних країн.

Парламентська асамблея франкомовних країн – є форумом для обговорень, висунення пропозицій та обміну інформацією з усіх питань, що становлять взаємний інтерес для її членів. Вона бере участь в інституційному житті франкомовних країн, формулюючи висновки і рекомендації на адресу конференції на рівні міністрів франкомовних країн і Міжнародної організації франкомовних країн, глав держав і урядів країн, що використовують французьку мову. Вона виступає перед главами держав в ході зустрічей на вищому рівні франкомовних країн. Вона ініціює і здійснює заходи в областях міжпарламентського співробітництва та розвитку демократії. Її діяльність спрямована на зміцнення солідарності між парламентськими установами і на розвиток демократії та правової держави, зокрема в рамках франко-мовний спільноти.

Парламентська асамблея франкомовних країн проводить важливу аналітичну роботу з таких тем, як політичні права і свободи, парламенти і комунікація, економічний простір франкомовних країн і децентралізоване співробітництво, а також освіти, перешкод на шляху поширення знань у франкомовних країнах, ролі французької мови в міжнародній співпраці. Асамблея формулює свої рекомендації на основі доповідей, підготовлених її комісіями.

Членство

[ред. | ред. код]

Парламентська асамблея франкомовних країн об'єднує 73 парламенти та асамблеї країн Африки, Північної та Південної Америки, Близького Сходу, Азії та Океанії. В роботі Парламентської асамблеї франкомовних країн беруть участь представники парламентів та організацій франкомовних країн у складі:

  • 52 постійних членів;
  • 14 асоційованих членів;
  • 17 спостерігачів.[1]

Постійні члени

[ред. | ред. код]

Асоційовані члени

[ред. | ред. код]

Спостерігачі

[ред. | ред. код]

Структура

[ред. | ред. код]

До складу Парламентської асамблеї франкомовних країн входять представники парламентів і асамблей, які здійснюють законодавчу владу в країнах або спільнотах, які повністю або частково розмовляють французькою мовою.

Органами Асамблеї є:

  • Пленарна асамблея, чергові сесії якої проводяться щорічно.[1] [Архівовано 17 вересня 2017 у Wayback Machine.] Проведено 43 сесії;
  • Президія, до складу якого входять від 10 до 18 обраних членів, що представляють членів секцій, в т.ч. Голова, перший заступник Голови, заступники Голови та скарбник. Термін їх повноважень закінчується в кінці другої сесії, наступної за тією, на якій вони були обрані;
  • Постійне представництво Президії;
  • Генеральний секретаріат, що працює під керівництвом парламентського Генерального секретаря;
  • 4 постійні комісії:
    • Комісія з питань політики, предметом діяльності якого є розгляд питань політики та верховенства права в співдружності франкомовних країн, відносини з установами франкомовної спільноти, загальні орієнтири Асамблеї, а також інші правові питання її діяльності;[5]
    • Комісія з питань освіти, комунікації та культури, що розглядає питання, пов'язані з використанням французькії мови в культурі, освіті, навчання, зв'язку, аудіовізуальних засобах масової інформації та у сфері інформаційно-комунікаційних технологій;[6]
    • Комісія з парламентських питань, яка відповідає за вивчення парламентських питань, що становлять спільний інтерес, загальних керівних принципів для міжпарламентського співробітництва, правових питань у сфері франкомовних зв'язків, прав і свобод та розвитку демократії;[7]
    • Комісія з питань співпраці і розвитку, яка розглядає питання, пов'язані з людським розвитком (здоров'я, населення та бідність), сталого розвитку (навколишнє середовище, енергетика та сільське господарство) та економічного розвитку з точки зору співробітництва, демократії та солідарності.[8]
  • регіональні асамблеї, що відповідають за виконання завдань Асамблеї в конкретному регіональному контексті;
  • мережа жінок-парламентаріїв.[9]

Бюджет

[ред. | ред. код]

Бюджет формуються за рахунок: внесків парламентів, які є її членами, субсидій Міжнародної організації франкомовних країн і Міністерства закордонних справ Франції. Бюджет затверджується Президією. У положенні про фінанси визначені форми управління фінансами Організації і вказані всі положення, що стосуються такого управління.

Офіційні мови

[ред. | ред. код]

Офіційною мовою АПФ є французька.

Відносини з організаціями системи Організації Об'єднаних Націй

[ред. | ред. код]

АПФ тісно співпрацює з декількома організаціями системи Організації Об'єднаних Націй, зокрема з:

Публікації Асамблеї

[ред. | ред. код]

Видається газета «Листи Парламентської асамблеї франкомовних країн» [10] – 6 разів на рік та інформаційний бюлетень «Parlements et Francophonie (ancienne Lettre de la Francophonie Parlementaire» [Архівовано 21 вересня 2017 у Wayback Machine.] (за 2006-2013 видано 34 випуски).

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Cartographie des sections. Архів оригіналу за 14 березня 2017. Процитовано 8 вересня 2017.
  2. Liste des membres de l'APF par section: section membre (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 грудня 2016. Процитовано 8 вересня 2017.
  3. Liste des membres de l'APF par section: Section associée (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 грудня 2016. Процитовано 8 вересня 2017.
  4. Liste des membres de l'APF par section: Observateur (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 вересня 2017. Процитовано 8 вересня 2017.
  5. Commission politique. Архів оригіналу за 21 вересня 2017. Процитовано 8 вересня 2017.
  6. Commission de l’éducation, de la communication et des affaires culturelles. Архів оригіналу за 21 вересня 2017. Процитовано 8 вересня 2017.
  7. Commission des affaires parlementaires. Архів оригіналу за 21 вересня 2017. Процитовано 8 вересня 2017.
  8. Commission de la coopération et du développement. Архів оригіналу за 21 вересня 2017. Процитовано 8 вересня 2017.
  9. Règlement de l'APF (juillet 2009). Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 8 вересня 2017.
  10. Lettre de la Francophonie parlementaire. Архів оригіналу за 2 вересня 2017. Процитовано 8 вересня 2017.

Джерела

[ред. | ред. код]