Нижня Германія

Нижня Германія
Країна	Стародавній Рим
Столиця	Colonia Claudia Ara Agrippinensiumd
Наступник	Germania Secundad
Замінений на	Франкське королівство
Нижня Германія у Вікісховищі

Римська провінція Нижня Германія бл. 120 року.

Нижня Германія (лат. Germania Inferior) — провінція Римської імперії з центром у теперішньому місті Кельн (лат. Colonia Claudia Ara Agrippinensium), розташована на лівому березі Рейну, на південь і на захід від сучасних Нідерландів і цілком містила в собі сучасну Бельгію і Люксембург, частину північно-східної Франції і західної Німеччини.

Географія

На заході межувала з провінцією Белгіка, на півдні — із Верхньою Германією, на сході з територією варварів. Основні поселення: Кастра Вітера і Колонія Ульпія Траяна — обидва поблизу Ксантена, Неймегена (лат. Ulpia Noviomagus Batavorum), Утрехт (лат. Trajectum ad Rhenum), Тонгерен (лат. Atuatuca Tungrorum), Турне (лат. Tournai), Бонн (лат. Bona) і Кельн (лат. Colonia Agrippinensis).

Історія

Вперше римляни вступили на території за Рейном під час галльської війни Юлія Цезаря. Легіони Цезаря одночасно з каральною і розвідувальною метою переправились через Рейн у 57 до н. е. У ході походів Цезаря були знищені племена менапіїв і ебуронів.

Перші римські поселення в Нижній Германії з'явилися у 50-х рр. до н. е. Тоді ці землі належали до провінції Белгіка. Статус римської провінції отримала у 90, пізніше стала імператорською провінцією.

Римські війська у ції провінції називались Exercitus Germaniae Inferioris і становили 4 легіони та Ауксілії.

Римське керівництво

• Публій Сульпіцій Скрибоній Прокул (66-67)
• Вітеллій (68-69)
• Гай Ділій Вокула (69-70)
• Авл Марій Цельс (71-73)
• Луцій Ацилій Страбон (73-78)
• Гай Юлій Кордін Гай Рутілій Галлік (78)
• Децим Юній Новій Пріск (78-80)
• Секст Юлій Фронтін (80-83)
• Авл Буцій Лаппій Максим (87-89)
• Луцій Яволен Пріск (89-90 — 91-92)
• Луцій Ліциній Сура (97-98)
• Авл Платорій Непот Апоній Італік Манілліан (117—119)
• Гай Квінкцій Церт Публіцій Марцелл (128)
• Квінт Лоллій Урбік (133—138)
• Гай Юлій Север (142—150)
• Гней Юлій Вер (152—158)
• Тіберій Клавдій Юліан (158—160)
• Вірій Луп (193—197)
• Гай Валерій Пуден (197 — 198—199)
• Луцій Марій Максим Перпетв Авреліан (200—203)
• Тит Статілій Барбар (203)
• Луцій Луккей Мартін (211-212)
• Гай Фурій Сабін Аквіла Тімесіфей (233—238)
• Постум (259—260)