Нагорний Іван Григорович
| Нагорний Іван Григорович | |
|---|---|
| Народження | 18 квітня 1902 Деркачі, Харківський повіт, Харківська губернія, Російська імперія |
| Смерть | 1941 |
| Національність | українець |
| Звання | старший лейтенант |
| Нагороди |  |
Іван Григорович Нагорний (18 квітня 1902, Дергачі — 1941, загинув на фронті) — старший лейтенант держбезпеки, начальник внутрішньої в'язниці УДБ НКВС УРСР (1937–1941), кат-розстрільник.
Народився в українській родині в селищі Дергачі Харківської губернії; батько, Григорій Лаврентійович Нагорний, був безземельним селянином і працював за наймом теслею[1][2]. Закінчив 4 класи сільської школи і працював слюсарем[3]. У 1917 році вступив в робочу заводську дружину, з якою був спрямований на фронт воювати проти Корнілова. Продовжував воювати до 1922 року, і за час служби п'ять разів отримував поранення.
По закінченню військової служби працював міліціонером у Харкові[3], в 1926 році призначений наглядачем комендатури ГПУ УРСР. У 1929 році був засуджений на 6 місяців умовно за ненавмисне вбивство. З 1930 року — знову в ГПУ УРСР, був призначений на посаду начальника спецкорпусу ГПУ УРСР[2], служив в Молдавської АРСР. Працював заступником коменданта ГПУ / НКВД УРСР. З 1937 по 1941 рік працював начальником внутрішньої в'язниці УГБ НКВС УРСР. З 22 березня 1936 року — молодший лейтенант державної безпеки[4]. З 17 листопада 1937 року — лейтенант державної безпеки[5]. З 7 січня 1940 року — старший лейтенант державної безпеки[6]. В цей час приторговував речами розстріляних, проходив в якості свідка у справі про торгівлю речами розстріляних. Безпосередньо приводив у виконання смертні вироки щодо засуджених в Києві[7].
Загинув під час Київської стратегічної оборонної операції[2].
- Брат — Петро Григорович Нагорний, голова Черкасько-Лозівської сільської ради Харківської області, засуджений на 6 років ВТТ.
- ↑ Не запачкать одежду кровью. Архів оригіналу за 27 серпня 2019. Процитовано 27 серпня 2019.
- ↑ а б в Мародеры «Большого террора»: Как обогащались сотрудники НКВД, продавая в Киеве вещи расстрелянных людей. Архів оригіналу за 27 серпня 2019. Процитовано 27 серпня 2019.
- ↑ а б «Не запачкать одежду кровью». История киевского палача. Архів оригіналу за 27 серпня 2019. Процитовано 27 серпня 2019.
- ↑ Приказ НКВД СССР № 177 от 22.03.1936
- ↑ Приказ НКВД СССР № 2226 от 17.11.1937
- ↑ Приказ НКВД СССР № 13 от 07.01.1940
- ↑ Дмитрий Волчек «Не запачкать одежду кровью. История киевского палача» [Архівовано 27 серпня 2019 у Wayback Machine.]
- Камеристов Ростислав. Краснознамённый палач. Что стало известно из архивов о главном ликвидаторе заключённых Киева Иване Нагорном(рос.) [Архівовано 24 квітня 2019 у Wayback Machine.]. Фокус.ua
- Камеристий-Брайтенбюхер Ростислав. Орденоносний київський кат. Як жив, будував кар'єру і що любив чекіст, який у 1937-му за «зміну» розстрілював близько сотні українців // NV.UA, 27.04.2024