Мінас (імператор Ефіопії)
Мінас ገላውዴዎስ | ||
| ||
---|---|---|
23 березня 1559 — 1 лютого 1563 року | ||
Попередник: | Ґелавдевос | |
Наступник: | Сарса Денгел | |
Народження: | 16 століття | |
Смерть: | 1 лютого 1563 | |
Рід: | Соломонова династія | |
Батько: | Девіт II | |
Діти: | Сарса Денгел |
Мінас — негус Ефіопії з Соломонової династії. Був сином імператора Девіта II та братом Ґелавдевоса.
Під час експансії Ахмада ібн Ібрагіма аль-Газі до Ефіопії, Мінас потрапив у полон, але утримувався там як цінний в'язень. Незважаючи на те, що у ті часи полонених кастрували, Мінас уник такої долі на прохання Баті дель Вамбара, дружини імама Ахмада Ґрана. Після цього майбутній імператор одружився з дочкою останнього[1]. Ґелавдевос доклав багатьох зусиль, щоб звільнити свого брата і зрештою йому це вдалось[2].
Невдовзі після сходження на престол Мінас здійснив кампанію проти фалаша у провінції Сем'єн[3].
Приблизно за рік бар негус Єшак підняв повстання у провінції Тиграй, проголосивши Тазкаро законним сином і спадкоємцем імператора Мінаса. Його підтримав командир португальців Кріштован да Гама[4]. Те повстання перебувало в центрі уваги імператора до самого завершення його правління. Він пройшов до Ласти, а його противник відступив до Шіре. Імператор наздогнав його там і здобув перемогу. Після цього він вирушив на південь — до Емфраза, де завдав поразки решті послідовників Тазкаро 2 липня 1561 року. Після цього здався і сам Тазкаро. Його схопили та кинули вниз зі скелі[5].
Згодом бар негус Єшак заручився підтримкою Оздеміра, османського паші Массави, проголосивши імператором вже брата Тазкаро, Маркоса. Мінас знову вирушив на північ, утім зазнав поразки у провінції Ендерта. Імператор відступив до Атронса-Мар'ям, щоб перегрупуватись, але захворів на гарячку й помер біля містечка Коло 1 лютого 1563 року[6].
- ↑ R.S. Whiteway, The Portuguese Expedition to Abyssinia in 1541—1543, 1902 (Nendeln, Liechtenstein: Kraus Reprint Limited, 1967), стор. 34
- ↑ Richard K.P. Pankhurst, The Ethiopian Royal Chronicles (Addis Ababa: Oxford University Press, 1967), стор. 72
- ↑ G.W.B. Huntingford, The historical geography of Ethiopia from the first century AD to 1704, (Oxford University Press: 1989), стор. 136
- ↑ Letter of Emanuel Fernandez to James Leynez, dated 29 July 1562, cited in Baltazar Téllez, The Travels of the Jesuits in Ethiopia, 1710 (LaVergue: Kessinger, 2010), стор. 142
- ↑ Bruce, Travels, т. 3, стор. 231
- ↑ Bruce, Travels, т. 3, стор. 234