Перейти до вмісту

Мухаммед Омар

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Мухаммед Омар
пушту ملا محمد عمر
 Редагувати інформацію у ВікіданихОдин з рідкісних знімків Мулли Омара
Прапор
Прапор
 1-й Глава Вищої ради Афганістану
27 вересня 1996 — 13 листопада 2001 року
Попередник: Посаду започатковано
Наступник: Посаду скасовано
Прапор
Прапор
 1-й Глава Вищої ради Вазиристану
14 лютого 2006 — 23 травня 2011 року
Попередник: Посаду започатковано
 
Народження: 27 вересня 1959(1959-09-27)
Провінція Урузган або Кандагар
Смерть: 23 квітня 2013(2013-04-23) (53 роки)
Пакистан
Причина смерті: туберкульоз Редагувати інформацію у Вікіданих
Поховання: Забуль[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Національність: Пуштун
Країна:  Королівство Афганістан Редагувати інформацію у Вікіданих
 Республіка Афганістан Редагувати інформацію у Вікіданих
 Демократична Республіка Афганістан Редагувати інформацію у Вікіданих
 Ісламська Держава Афганістан Редагувати інформацію у Вікіданих
 Афганістан Редагувати інформацію у Вікіданих
Релігія: Іслам сунітського спрямування
Освіта: Darul Uloom Haqqaniad Редагувати інформацію у Вікіданих і Jamia Uloom-ul-Islamiad Редагувати інформацію у Вікіданих
Партія: Талібан
Діти: Мохаммад Якуб Редагувати інформацію у Вікіданих

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Мухаммед Омар, відомий також як Мулла Омар (Саїд Мухаммед Ахунзаде; пушту ملا محمد عمر, народився 1962[2] або 1959 року[3]) — 23 квітня 2013[4][5]) — засновник руху Талібан, «Емір Ісламського Емірату Афганістан», якого було визнано у цій якості тільки трьома державами.

Біографія

[ред. | ред. код]

Точна дата народження невідома. За національністю пуштун, належав до роду Хотакі[6] групи племен гільзаї. Ймовірно, народився у селі Сінгесар провінції Урузган[2] (або у містечку Нодех в околицях Кандагара[3]), виходець з родини бідних селян. Здобувши тільки початкову мусульманську освіту в місцевому медресе, після смерті батька залишився служити в ньому сільським муллою.

В середині 1970-х років Мухаммед Омар з двотижневим візитом відвідав Пакистан[7], де проходив курс вивчення ісламської теології в медресе Хакканія неподалік від Пешавара[7] (за іншими джерелами — в релігійній школі міста Кветта[8]). 1979 року взяв активну участь у війні проти радянських військ та режиму в Кабулі, який їх підтримав. Долучився до загонів моджахедів, однак відомості про нього як про самостійного польового командира відсутні. За деякими даними, він виступав як заступник командира бойових формувань ісламістської партії Харакат-і інкілаб-і ісламі Набі Мухаммаді[8][9], за іншими — був у загоні польового командира Юнуса Халеса[2]; є інформація, що він є серед прибічників збройного угрупування ІТА Бурхануддіна Раббані[6]. Відомо також про чотири його поранення[3], в боях втратив одне око. За однією з версій, зазнавши цього поранення, мулла Омар власноруч вирізав ножем рештки ока й зашив повіко[6]. Хоча скоріше за все, око було видалено в одній з лікарень Пешавара[6].

Після виведення радянських військ 1989 року мулла Омар став імамом заснованої ним же[6] мечеті села Сангсар[6] в окрузі Майванд на захід від Кандагара[7].

Глава талібського Афганістану («Ісламський Емірат Афганістан») з 1996 до 2001 року, під час правління практично не залишав Кандагар та не спілкувався з «невірними». За час свого правління Мухаммед Омар практично не залишав своєї резиденції в Кандагарі, яка стала за ці роки неофіційною столицею режиму талібів; в Кабулі їхній лідер з'являвся тільки чотири рази[2].

Після терористичного акту 11 вересня режим талібів було скинуто в результаті військової операції НАТО в Афганістані, а Омар втік. Упродовж трьох місяців військові експерти, політики та ЗМІ висловлювали різні версії про те, куди та яким чином зник фактичний глава Афганістану, поки у січні 2002 року в Пакистані кореспондентами видання «Newsweek» вдалось узяти інтерв'ю у колишнього водія мулли Карі Сахеба, який розповів, як лідеру талібів удалась втеча. За словами Сахеба, Омар до останнього дня відмовлявся залишати рідний Кандагар і тільки напередодні введення до міста американських підрозділів погодився переїхати у безпечніше місце. За словами колишнього водія, з резиденції мулла виїхав на рикші, потім пересів на звичайну міську вантажівку і зник у невідомому напрямку. Після цього, очевидно, кілька днів він пробув у підпіллі, переміщуючись підвалинами різних будинків у різних містах, доки не сховався у відданих йому людей[10], які, імовірно, допомогли муллі з виїздом за кордон.

За даними американської розвідки він переховувався у місті Кветта[11][12]. За інформацію, яка сприятиме його затриманню, США обіцяли заплатити 10 млн доларів.[13]

Персональні дані

[ред. | ред. код]

Колишній глава зовнішньополітичного відомства Ісламського Емірату Афганістан Вакіль Ахмад Мутаваккаль, який часто зустрічався з муллою Омаром так відгукувався про нього:

Найкращими рисами мулли Омара є його чесність, гідність, він був чистий думками. Під час джихаду він втратив одне око. Він гарний воїн»[14]

.

Незважаючи на колишній високий статус Омара як фактичного глави Афганістану та його особливе положення у списку розшукуваних терористів, про нього вкрай мало достовірної інформації. Відомості про зовнішність Омара (окрім того, що відсутнє праве око) суперечливі: не існує жодного фотознімка чи офіційного портрета, які б ідентифікували його як особу (є лише дуже нечіткий знімок). Сам він ніколи особисто не зустрічався з журналістами та не давав прямих інтерв'ю. Вкрай рідкісні аудіозвернення мулли або з'являлись в інтернеті, або надсилались до міжнародних агентств новин факсом[2]. Нечисленні очевидці, яким вдалось особисто побачити Омара, кажуть, що лідер талібів складав солідне враження: статна людина, зростом вище середнього, зі спотвореним обличчям та довгою густою смоляною бородою; голову вінчає чорний тюрбан[9].

Родина

[ред. | ред. код]

У Мулли Омара було чотири дружини й четверо дітей: два сина й дві дочки[7]. 1999 року одна з дочок загинула від вибуху бомби[7], коли під час чергового замаху на самого лідера Талібану терористи влаштували вибух поблизу одного з його будинків. Відповідно до іншої версії, у нього було п'ятеро синів[2]. До самого падіння режиму талібів вважалось, що Усама бен Ладен та Мулла Омар — родичі: ніби одна з чотирьох дружин мулли — єдина дочка бен Ладена. Однак колишній водій Мухаммеда Омара Карі Сахеб 2002 року категорично відкинув ці чутки, сказавши, що Омар одружився вчетверте тільки для того, щоб уникнути шлюбу з дочкою Усами й тим самим не пов'язувати себе з ним родинними зв'язками[10].

Повідомлення про загибель

[ред. | ред. код]

23 травня 2011

[ред. | ред. код]

23 травня 2011 року в низці ЗМІ з'явилась інформація про те, що Мулла Омар був ліквідований неподалік від міста Кветта в Пакистані[15][16] (дорогою з пакистанського міста Кветта до прикордонної з Афганістаном племінної області Північний Вазиристан).

Представник спецслужб Пакистану повідомив, що Мулла Омар був знищений в результаті атаки безпілотника. Японське агентство «Кіодо» повідомило, що представник талібів заперечив повідомлення про смерть Мулли Омара[17].

Раніше на початку того ж місяця (травня) американський генерал Річард Міллз заявив, що після ліквідації Усами бін Ладена наступною метою американських спецназівців може стати саме Мулла Омар.[18] Тоді ж міністр закордонних справ Італії Франко Фраттіні заявив, що після знищення бен Ладена наступним об'єктом антитерористичної боротьби є глава афганських талібів Мулла Омар.[19]

У липні 2015 смерть Мухаммада Омара вперше підтвердили джерела в афганському керівництві[20],повідомивши, що він помер «кілька років тому»[21].

30 липня 2015 терористичне угруповання «Талібан» підтвердила смерть свого лідера[22].

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://www.france24.com/en/live-news/20221106-taliban-reveal-burial-place-of-founder-mullah-omar-nine-years-after-death
  2. ↑ а б в г д е Чорний мулла. Агентство федеральних розслідувань. 30 вересня 2001. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 8 травня 2012.
  3. ↑ а б в News.ru: лідер талібів після 11 вересня. Архів оригіналу за 20 липня 2012. Процитовано 9 травня 2012.
  4. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 1 серпня 2015. Процитовано 3 серпня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. ↑ «Талибан» подтверждает смерть своего лидера. Архів оригіналу за 1 серпня 2015. Процитовано 3 серпня 2015.
  6. ↑ а б в г д е Глава талібів: людина чи міф?. Архів оригіналу за 4 вересня 2008. Процитовано 9 травня 2012.
  7. ↑ а б в г д Королі терору: Афганська прелюдія. Архів оригіналу за 27 листопада 2011. Процитовано 9 травня 2012.
  8. ↑ а б Мулла закликає продовжити джихад. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 9 травня 2012.
  9. ↑ а б Мулла Омар, повелитель правовірних. Архів оригіналу за 11 березня 2008. Процитовано 9 травня 2012.
  10. ↑ а б Daily Newspaper. Petit № 12 (1343)[недоступне посилання з квітня 2019]
  11. ↑ Detained Taleban Spokesman Claims Mullah Omar in Hiding in Pakistan (англ.). Голос Америки. 27 жовтня 2009. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 9 липня 2021.
  12. ↑ США готуються до перемовин з Талібаном (рос.). 19 червня 2011. Архів оригіналу за 1 липня 2011. Процитовано 9 травня 2012.
  13. ↑ What Could Mullah Mohammad Omar’s Death Mean for the Taliban Talks? (англ.). 29 липня 2015. Архів оригіналу за 11 червня 2021. Процитовано 9 липня 2021.
  14. ↑ В.А.Мутаваккіль (екс-МЗС талібів): Підсумок роботи уряду Карзая нульовий (інтерв’ю казахстанській ДН). Архів оригіналу за 19 грудня 2013. Процитовано 9 травня 2012.
  15. ↑ Вбито лідера «Талібану» Муллу Омара. Архів оригіналу за 26 травня 2011. Процитовано 9 травня 2012.
  16. ↑ В Пакистані знищено лідера Талібану Муллу Омара". Українське інтернет-видання. Архів оригіналу за 1 листопада 2014. Процитовано 9 травня 2012.
  17. ↑ Mullah Omar - das afghanische Phantom (нім.). Deutsche Welle. 24 травня 2011. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 9 липня 2021.
  18. ↑ Mullah Omar should be 'worried': US General (англ.). 6 травня 2011. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 9 липня 2021.
  19. ↑ Morte Bin Laden, Berlusconi: "Grande risultato". VIDEO. sky.it (італ.). 2 травня 2011. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 9 липня 2021.
  20. ↑ Власти Афганистана заявили о смерти муллы Омара (рос.). lenta.ru. 29 июля 2015. Архів оригіналу за 29 липня 2015. Процитовано 29 липня 2015.
  21. ↑ Лидер движения «Талибан» Мулла Омар умер несколько лет назад [Архівовано 31 липня 2015 у Wayback Machine.] (рос.) на сайте kommersant.ru, 29 июля 2015
  22. ↑ «Талибан» подтвердил смерть своего лидера муллы Омара. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 3 серпня 2015.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мухаммед_Омар&oldid=41965839