Мочарець бронзовий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мочарець бронзовий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Трупіалові (Icteridae)
Рід: Мочарець (Pseudoleistes)
Вид: Мочарець бронзовий
Pseudoleistes virescens
(Vieillot, 1819)
Ареал виду
Ареал виду
Посилання
Вікісховище: Pseudoleistes virescens
Віківиди: Pseudoleistes virescens
EOL: 45513485
ITIS: 562537
МСОП: 22724262
NCBI: 84850

Моча́рець бронзовий[2] (Pseudoleistes virescens) — вид горобцеподібних птахів родини трупіалових (Icteridae)[3]. Мешкає в Південній Америці.

Бронзовий мочарець
Бронзовий мочарець

Довжина самця становить 20—22 см. Виду не притаманний статевий диморфізм. Забарвлення переважно буре з оливковим відтінком, за винятком яскраво-жовтої нижньої частини тіла. На плечах жовті плями, помітні в польоті. Очі, дзьоб і лапи чорні.

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Бронзові мочарці мешкають в Уругваї, на узбережжі південно-східної Бразилії (Санта-Катарина, Ріу-Гранді-ду-Сул) та в Аргентині (від парагвайського кордону до південного Буенос-Айреса), іноді трапляються на крайньому півдні Парагваю. Вони живуть на болотах, в заростях очерету. Живляться безхребетними. Зустрічаються зграями. Сезон розмноження триває з вересня по грудень. Гніздо чашоподібне, робиться з гілочок і стебел, обмазаних глиною або послідом. В кладці від 4 до 6 білих яєць, поцяткованих червонувато-коричневими плямками. Бронзові мочарці іноді стають жертвами гніздового паразитизму синіх вашерів.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Pseudoleistes virescens. Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 23 січня 2022.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Oropendolas, orioles, blackbirds. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 31 грудня 2021. Процитовано 23 січня 2022.