Менеджмент-консалтинг
Менеджмент-консалтинг — це практика надання консалтингових послуг організаціям для покращення їх результативності або досягнення цілей організації.[1] Організації використовують послуги консультантів з кількох причин, таких як проведення зовнішньої об'єктивної оцінки та доступ до спеціалізованих знань консультантів щодо проблем, які потребують додаткової уваги.[2]
Завдяки контактам із численними організаціями та зв'язкам із ними, консалтингові компанії, як правило, знають про «найкращі практики» у галузі.[3] Однак специфічний характер ситуацій, що розглядаються, може обмежити можливість або доцільність застосування практики однієї організації в іншій. Менеджмент-консалтинг є додатковою послугою до функцій внутрішнього управління і з різних юридичних та практичних причин не може розглядатися як замінник внутрішньому управлінню. На відміну від проміжного управління, менеджмент-консультанти не стають частиною організації, якій вони надають послуги.[4][5][6]
Діяльність консалтингових компаній зазвичай поділяють на вісім категорій.[7] Консультанти можуть функціонувати як носії інформації та знань, а зовнішні консультанти можуть надавати ці ресурси більш ефективно та дешево, аніж якби самі фірми-клієнти намагалися їх здобути.[8] Консультантів можна залучати проактивно, без значного зовнішнього примусу, і реактивно, під зовнішнім тиском.[9] Проактивне залучення консультантів відбувається в основному з метою пошуку слабких місць і покращення продуктивності, тоді як реактивне залучення консультантів здебільшого спрямоване на розв'язання проблем, визначених зовнішніми зацікавленими сторонами.[10][11]
Марвін Бауер, довгостроковий директор McKinsey & Company, визначив перевагою консультантів те, що вони мають різноманітний досвід поза межами компанії-клієнта.[12]
Менеджмент-консалтинг можна розділити на дві категорії:
- Загальний менеджмент-консалтинг, який стосується стратегії, корпоративних фінансів, організації, соціального захисту навколишнього середовища та корпоративного управління, ризиків і комплаєнсу тощо. Це містить питання, які мають відношення до всієї клієнтської організації в цілому, на рівні управління.
- Спеціалізований менеджмент-консалтинг, який стосується певної функції клієнтської організації, наприклад консультування з правового менеджменту, консультування з фінансового менеджменту, консультування з цифрового менеджменту, консультування з технологічного менеджменту, консультування з управління операціями, мобілізація контрактів[13] тощо.
Менеджмент-консалтинг часто поєднує обидві категорії. У сучасному економічному середовищі консалтингові компанії зазвичай класифікуються як постачальники корпоративних послуг.
Консультанти володіють спеціальними навичками виконання завдань, які передбачають високі витрати на внутрішню координацію для клієнтів, наприклад, структурні зміни в масштабах організації або впровадження інформаційних технологій. Крім того, завдяки ефекту масштабу, зосередженість консультантів і досвід збору інформації в різних ринках і галузях забезпечує вищу ефективність витрат, ніж якби клієнти проводили дослідження самостійно.[14][15]
Три консалтингові фірми часто називають Великою трійкою або MBB, за початковими літерами їх назв:[16]
Велика четвірка аудиторських компаній (Deloitte, KPMG, PwC, Ernst & Young) працює у сфері менеджмент-консалтингу з 2010 року.[17] У 2013 році Deloitte придбала Monitor Group (зараз Monitor Deloitte) а PwC придбала PRTM у 2011 та Booz & Company у 2013 зараз Strategy&). Між 2010 to 2013, декілька компаній з Великої четвірки намагалися придбати Roland Berger.[18] EY придбала The Parthenon Group у 2014, перейменувавши компанію в EY-Parthenon.[19]
| Компанія | Доходи | Фінансовий рік | Джерело |
|---|---|---|---|
| Deloitte | $20,8 млрд | 2021 рік | Deloitte |
| PricewaterhouseCoopers (PwC) | $14,7 млрд | 2020 рік | PwC |
| Ernst & Young (EY) | $14,6 млрд | 2020 рік | EY |
| KPMG | $11,7 млрд | 2020 рік | KPMG |
Деякі комерційні консалтингові фірми, зокрема McKinsey і BCG, пропонують консалтингові послуги неприбутковим організаціям за субсидованими ставками в рамках програм корпоративної соціальної відповідальності. Інші комерційні фірми заснували окремі компанії, що консультують неприбуткові організації. Наприклад, Bain & Company заснувала компанію Bridgespan.[20]
Багато фірм, які не входять до «Великої трійки», пропонують послуги менеджмент-консалтингу некомерційним організаціям та філантропам. Деякі, але не всі, самі є неприбутковими організаціями.[21][22]
Як і у випадку будь-якої іншої співпраці між клієнтом та підрядником, відповідальність значною мірою залежить від умов договору. Хоча постачальник послуг менеджмент-консалтингу зі зрозумілих причин має захищати ділову репутацію, з юридичної точки зору клієнт не має широких прав на захист. Це пов'язано з тим, що обсяг контракту є єдиним предметом потенційних страхових претензій, а також судових позовів.
Як і в інших відносинах між клієнтом і підрядником, врегулювання зобов'язань, які існують поза межами цілей, встановлених контрактом, становить значні труднощі.[23][24] З цієї причини важливо, щоб клієнти, які замовляють послуги менеджмент-консалтингу, детально спланували свої потреби та внесли їх у контракт.[25]
- ↑ What is Management Consulting?. Bright Network. Процитовано 17 червня 2022.
- ↑ McKenna, Christopher D. (1995). The Origins of Modern Management Consulting. Business and Economic History. Cambridge University Press. 24 (1): 51—58. JSTOR 23703271. Процитовано 21 травня 2022.
- ↑ Beyerlein, Michael M.; Lahti, Ryan K. (July 2000). Knowledge transfer and management consulting: A look at "The firm". Vezetéstudomány - Management and Business Journal. Corvinus Research. 31 (7–8): 91—99. Процитовано 24 травня 2022.
- ↑ Kubr, Milan (2002). Management Consulting: A Guide to the Profession. Geneva: International Labour Office.
- ↑ Vines, James K. CPAs Who Perform Management Consulting Services May Face Increased Expsoure to Controlling Person Liability under the Federal Securities Acts Note. heinonline.org. Law Journal Library. Процитовано 21 травня 2022.
- ↑ What is Management Consulting?. managementconsulted.com. 25 грудня 2019. Процитовано 14 вересня 2022.
- ↑ Turner, A. N. 1982. "Consulting is more than giving advice, " Harvard Business Review 60/5: 120-9.
- ↑ Bessant, J., and H. Rush 1995. "Building bridges for innovation: the role of consultants in technology transfer, " Research Policy 24: 97-114.
- ↑ Adizes, Ichak; Cudanov, Mladen; Rodic, Dusanka (2017). Timing of Proactive Organizational Consulting: Difference between Organizational Perception and Behaviour (PDF). Amfiteatru Economic. 19 (44): 232—248 — через ECONSTOR.
- ↑ Clark, Timothy; Kipping, Matthias (2012). The Oxford Handbook of Management Consulting. Oxford: Oxford University Press. ISBN 9780199235049.
- ↑ Determinants of perceived success in management consulting: An empirical investigation from the consultant perspective. Emerald Insight. Процитовано 11 квітня 2023.
- ↑ Bower, M. 1982. The Will to Manage. New York: McGraw-Hill.
- ↑ admin (27 травня 2022). The Art of Contract Mobilisation. CJPI (брит.). Архів оригіналу за 22 серпня 2022. Процитовано 22 серпня 2022.
- ↑ Bessant, John; Rush, Howard (January 1995). Building bridges for innovation: the role of consultants in technology transfer. Research Policy. 24 (1): 97—114. doi:10.1016/0048-7333(93)00751-e. ISSN 0048-7333.
- ↑ Lande, Samantha. This Is What Being a Management Consultant Actually Means. The Muse. Процитовано 14 вересня 2022.
- ↑ Szczerba, Marta (5 березня 2014). The Big Three: meet the world's top consulting firms. № 72. The Gateway. Архів оригіналу за 4 September 2014. Процитовано 18 жовтня 2014.
- ↑ Consultancy firms: Strategic moves. The Economist. 9 листопада 2013. Процитовано 7 травня 2015.
- ↑ Limitless? Big Four strategic moves in consulting. Beaton Capital. 14 квітня 2014. Процитовано 7 травня 2015.
- ↑ French arm of strategy consultancy OC&C joins Parthenon-EY. www.consultancy.uk (англ.). 6 вересня 2017. Процитовано 25 вересня 2017.
- ↑ Krauss, Alan (10 листопада 2008). A Nonprofit Consultant Offers Free Strategic Advice Online. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 3 січня 2020.
- ↑ Virtue's intermediaries. The Economist. 25 лютого 2006. ISSN 0013-0613. Процитовано 3 січня 2020.
- ↑ Dagher, Veronica (13 квітня 2011). Helping Make Clients' Philanthropy Count. WSJ (амер.). Процитовано 3 січня 2020.
- ↑ Ancell, Debbie; Grunberg, Stephen; Hughes, Will (2007). Risk under performance‐based contracting in the UK construction sector. Construction Management and Economics. Construction Management and Economics, Volume 25, 2007. 25 (7): 691—699. doi:10.1080/01446190601164097. Процитовано 23 травня 2022.
- ↑ Madigan, Charles; O'Shea, James (1997). Dangerous Company: The Consulting Powerhouses and the Businesses They Save and Ruin. New York: Crown Business. ISBN 0-8129-2634-X.
- ↑ Tutle, E. G. (1994). Consultant liability and client relations. Conference Record Southcon. IEEE. с. 525—527. doi:10.1109/SOUTHC.1994.498160. ISBN 0-7803-9988-9.
{{cite book}}:|access-date=вимагає|url=(довідка)