Перейти до вмісту

Маєр Балабан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Маєр Самуель Балабан
Majer Samuel Bałaban
Маєр Балабан
Народився20 лютого 1877(1877-02-20)
Львів, Львівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина
Помер26 грудня 1942(1942-12-26) (65 років)
Варшава, Генеральна губернія, Третій Рейх
·серцевий напад
ПохованняЄврейський цвинтар у Варшаві (Воля)d
ГромадянствоАвстро-Угорщина Австро-Угорщина→Польща Польща
Національністьєврей
Діяльністьісторик, педагог
Alma materЛьвівський університет
Знання мовпольська[1]
ЗакладВаршавський університет
Посадапрофесор
Конфесіяюдаїзм
БатькоАлександер Балабан
МатиМатильда (з Маєрів) Балабан
У шлю᳠祳зела Альтер
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Балабан.

Маєр Самуель (Шмуель) Балабан (пол. Majer Bałaban, івр. מאיר בלבן; 20 лютого 1877, Львів — 26 грудня 1942, Варшава) — польський історик єврейського походження, орієнталіст, педагог, рабин.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Маєр Балабан народився 20 лютого 1877 року у Львові, в родині Александра Балабана та Матильди з Маєрів.

1890 року закінчив Цісарсько-королівську гімназію імені Яна Длугоша у Львові[2]. У 1895—1897 роках вивчав право, а у 1902—1904 роках історію та філософію у Львівському університеті під керівництвом Шимона Ашкеназі. Докторський ступінь здобув у 1904 році. З 1904/1905 навчального року на посаді заступника вчителя викладав релігію давніх юдеїв у молодшій школі IV Цісарсько-королівської гімназії у Львові, після чого у 1909/1910 навчальному році переведений до IV Цісарсько-королівської гімназії у Львові[3]. Викладав релігію давніх юдеїв у приватній жіночій гімназії Софії Стшалковської (нині — львівська середня загальноосвітня школа I—III ступенів № 6), що на вул. Зеленій, 22 у Львові[4].

Під час першої світової війни Маєр Балабан мобілізований до австро-угорського війська, де служив військовим рабином у Любліні. По війні він оселився у Варшаві, де був співзасновником та ректором рабинської семінарії «Тахкемоні» (у перекладі з івриту — «Знання»), заснованої за ініціативою партії мізрахі. 1930 року він покинув роботу в семінарії після конфлікту з Мойзесом Соловейчиком, який звинуватив Балабана у негативному впливі на молодь. У 1928 році він здобув габілітацію у Варшавському університеті[5].

Він був співзасновником Інституту юдейських наук у Варшаві, професором якого був з 1928 року. Він читав лекції у Вільному польському університеті, в єврейській гімназії «Аскола», а 1936 року став професором Варшавського університету. Він також працював у Міністерстві релігійних конфесій та народної освіти Польської Республіки. У 1940 році його переселили у варшавське гетто, де він очолив Архівний відділ Юденрату. У 1941 році він став головним рабином синагоги імені подружжя Залмана та Ривки Ножиків у Варшаві.

Він загинув за невідомих обставин і, за однією з версій, покінчив життя самогубством, а за іншою, від серцевого нападу у Варшавському гетто. Похований на єврейському цвинтарі при вулиці Окоповій у Варшаві (поле 9, ряд 10)[6].

Праці

[ред. | ред. код]

Автор праць з історії євреїв в Україні, Польщі, Австрії. Обґрунтував погляд, що найстаріша єврейська громада Львова виникла в княжу добу на місці пізнішого передмістя Підзамче. Впровадив до наукового обігу численні документи з історії євреїв Львова XVI—XIX століть. Перша наукова праця присвячена історії синагоги «Золота Роза» у Львові вийшла друком у 1902 році.

Опублікував понад 1000 праць 5 мовами, нижче перелічені лише деякі з них:

Родина

[ред. | ред. код]
  • Батьки — Александер Балабан та Матильда (з Маєрів) Балабан.
  • Дружина — Ґізела Альтер, з якою одружився у 1911 році.

Вшанування

[ред. | ред. код]

1992 року на честь Маєра Балабана названо одну з вулиць у Галицькому районі міста Львова[7][8][9][10].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ Sprawozdanie Dyrektora C. K. IV Gimnazyum we Lwowie za rok szkolny 1890 [Архівовано 15 травня 2021 у Wayback Machine.]. — Lwów, 1890. — S. 120. (пол.)
  3. ↑ Władysław Kucharski Przegląd historyczny 50-lecia Gimnazjum IV im. Jana Długosza we Lwowie // Księga pamiątkowa Gimnazjum im. Jana Długosza we Lwowie, 1878—1928 [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.]. — Lwów: nakładem Komitetu Jubileuszowego, 1928. — S. 49. (пол.)
  4. ↑ Sprawozdanie Dyrekcyi Prywatnego Gimnazjum Żeńskiego Zofii Strzałkowskiej we Lwowie za rok szkolny 1906/07 [Архівовано 24 червня 2021 у Wayback Machine.]. — Lwów, 1907. — S. 37. (пол.)
  5. ↑ Hanna Węgrzynek Bałaban Majer w Żydzi Polscy. Historie niezwykłe. — Warszawa: Demart, 2010. — S. 21. — ISBN 978-83-7427-3923. (пол.)
  6. ↑ Wirtualny cmentarz. Grób Majera Bałabana. cemetery.jewish.org.pl (пол.). Fundacja Dokumentacji Cmentarzy Żydowskich w Polsce. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 20 червня 2021.
  7. ↑ Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 11. — ISBN 978-617-629-077-3.
  8. ↑ Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Балабана вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 435. — ISBN 978-966-2154-24-5.
  9. ↑ Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 7. — ISBN 966-603-115-9.
  10. ↑ Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 400. — ISBN 978-966-03-7863-6.

Джерела

[ред. | ред. код]
Маєр Балабан
у сестринських Вікіпроєктах
П: Портал «Львів»
CMNS: Маєр Балабан у Вікісховищі?

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Маєр_Балабан&oldid=40561395