Майрбек Шеріпов
| Майрбек Шеріпов | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1905 |
| Помер | 7 листопада 1942 |
| Діяльність | політик |
Майрбек Джемалдіновіч Шеріпов (1905 — 7 листопада 1942) — організатор антирадянського руху в Чечено-Інгушетії в 1941—1942 роках.
Майрбек Шеріпов був молодшим братом Асланбека Шеріпова, командира Чеченської Червоної Армії, вбитого білогвардійцями у вересні 1919 року. В юності вступив до ВКП(б) і почав працювати як юрист. У 1938 році Майрбек Шеріпов був заарештований за «антирадянську пропаганду», але у 1939 році був випущений на волю. У 1941 році його призначили головою Ліспромради Чечено-Інгушської АРСР. Проте восени 1941 року він перейшов у підпілля і розпочав озброєну боротьбу.
У серпні 1942 року Шеріпов на чолі загону з 150 осіб увійшов до села Хімой і пограбував його. Операцію було погоджено з начальником відділу боротьби з бандитизмом НКВС Чечено-Інгушетії Ідрісом Алієвим, який напередодні вивів із села загін НКВС. В результаті в загін Шерипова стали з усієї республіки стікатися незадоволені радянською владою. Цей загін рушив до села Ітум-Калі, де був зустрітий великими силами НКВС та розгромлений[1].
25 серпня 1942 року, залучені чутками про масштабне повстання, гітлерівці скинули у Галашкинський район велику групу диверсантів під керівництвом Османа Губе. Група відразу ж опинилась під повним контролем радянських спецслужб. Вона проіснувала протягом чотирьох місяців, поки НКВС не ухвалило рішення про її ліквідацію[1].
- ↑ а б Ахмадов Я. З., Хасмагомадов Э. Х. — М. : Пульс, 2005. — 996 с. — 1200 прим. — ISBN 5-93486-046-1.