Ліхтарна акула зелена
Ліхтарна акула зелена | ||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Etmopterus virens Bigelow, Schroeder & S. Springer, 1953 | ||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||
|
Ліхтарна акула зелена (Etmopterus virens) — акула з роду Ліхтарна акула родини Ліхтарні акули. Інша назва «карибська ліхтарна акула».
Загальна довжина досягає 23-26 см. Голова коротка. Морда затуплена. Очі дуже великі, овальні, горизонтальної форми. Перед ніздрями розташовані носові клапани у вигляді шкіряних клапотів. Рот помірно широкий, дугоподібний. На верхній щелепі зуби з 4 верхівками, з яких центральна найдовша. На нижній щелепі зуби щільно розташовані, їх верхівки утворюють суцільну крайку. На верхній щелепі є 24-29 зубів, на нижній — 24-32. У неї 5 пар дуже коротких зябрових щілин. Тулуб тонкий та стрункий. Шкіряна луска дрібна з гакоподібною верхівкою, розміщені неправильними рядками. Грудні плавці округлої форми. Має 2 невеликих спинних плавця з шипами. Анальний плавець відсутній. Хвіст вузький та довгий. Хвостовий плавець вузький та низький. Верхня лопать довга, дорівнює голові.
Забарвлення спини та боків темно-коричневе, може переходити до чорно-сірого. Черево має чорний колір. В області черевних та хвостового плавця присутні з темними поздовжніми плямами. Чорні частини містять фотофтори, що світяться у темряві.
Тримається на глибинах від 100 до 1000 м. Активний хижак. Для полювання може утворювати групи. Завдяки цього атакує здобич набагато більше за саму акули. Живиться переважно кальмарами та восьминогами, кальмарами й креветками, також дрібною рибою.
Статева зрілість настає при розмірі у самців 18-23 см, самиць — 22-26 см. Це яйцеживородна акула. Самиця народжує від 1 до 3 акуленят завдовжки 9 см.
Мешкає у Карибському басейні — від Техасу до Флориди (США), біля узбережжя Куби, Багамських островів, півострова Юкатан (Мексика), Нікарагуа, Панами, Колумбії, Венесуели, Ямайки, Тринидада і Тобаго, Французької Гвіани, Гаяни, Суринаму, невеличкій частині акваторії Бразилії.
- Compagno, L.J.V. (1984). Sharks of the World: An Annotated and Illustrated Catalogue of Shark Species Known to Date. Rome: Food and Agricultural Organization. p. 88. ISBN 92-5-101384-5.