Лінійні крейсери типу «Лексінгтон»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Художнє зображення остаточного варіанту проєкту лінійного крейсера «Лексінгтон»
Проєкт
Назва: Лінійні крейсери типу «Лексінгтон»
Оператори: ВМС США
Попередник: відсутній
Наступник: відсутній (як лінійні крейсери часто розглядають офіційно класифіковані як «великі крейсери» типу «Аляска»)
Заплановано: 6
Побудовано: 2 (як авіаносці)
Скасовано: 4
Втрачено: 1
Віддано на
брухт:
1
Основні характеристики
Тип: лінійний крейсер
Водотоннажність: 44 200 тон
Довжина: 266,4 м.
Ширина: 32,1 м.
Осадка: 9,4 м.
Двигуни: 180 000 кінських сил.
Швидкість: 61 км/год
Дальність
плавання:
10 000 морських миль при швидкості 19 км/год
Екіпаж: 1297
Озброєння:
  • 4 x 2 406-мм гармат
  • 14 x 1 152-мм гармат
  • 8 x 1 76-мм зенітних гармат
  • 2 x 533-мм торпедних апаратів
Бронювання:
  • Пояс - 127-178 мм
  • Палуба - 38-57 мм
  • Рубка - 305 мм
  • Башти - 152-279 мм
  • Барбети - 127-229 мм

Лінійні крейсери типу «Лексінгтон» були офіційно єдиним типом лінійних крейсерів, які коли-небудь були замовлені ВМС США. Хоча ці шість кораблів були заплановані в 1911 році як реакція на будівництво Японією лінійних крейсерів типу «Конґо», концепція їх застосування у ВМС США була розроблена у ході сері досліджень Військово-морського коледжу, які розтягнулися на кілька років і передували побудові першого линійного крейсера HMS Invincible) (серія запропонованих проєктів линійних крейсерів була подана на розгляд Генеральної ради ВМС в 1909 році, але не була затверджена для будівництва). Той факт, що вони тоді не були схвалені Конгресом під пов’язано з політичними, а не військовими міркуваннями.

Плани будівництва «Лексінгтонів» були включені як частина військово-морського акту 1916 року. Як і лінкорів типу «Південна Дакота», також включені в Акт 1916 року, їх будівництво неодноразово відкладалося на користь протичовнових кораблів. Під час цих затримок проєкт кілька разів змінювався. Спочатку вони були розроблені для встановлення на корпусі десяти 14-дюймових гармат і вісімнадцяти п'ятидюймових гармат з максимальною швидкістю 35 вузлів, але до моменту остаточного проекту ці характеристики були змінені на вісім 16-дюймових гармат і шістнадцять шестидюймових гармат зі швидкістю 33,25 вузлів. Зниження швидкості здебільшого пов’язано з посиленням бронювання.

Проектні завдання, з якими зіткнулося Бюро будівництва та ремонту ВМС для цього класу, були досить складними, оскільки сукупні вимоги оптимальної ударної сили, надзвичайної швидкості та належного захисту обтяжували знання його військово-морських конструкторів та технології того часу. Бажана швидкість у 35 вузли раніше досягалася лише на есмінцях і менших кораблях. Щоб забезпечити аналогічну швидкість великого корабля, потрібні були корпус і машина безпрецедентного розміру для США. Потрібно було також забезпечення достатньої поздовжньої міцності, щоб протистояти деформаціям корпусу під час руху та додатковим навантаженням на його структуру, пов'язану з боєм. Знадобилися роки між початковим і остаточним проектом технології двигунів і котлів, щоб забезпечити установку достатньої потужності, яка також була достатньо компактною, щоб забезпечити практичний ступінь захисту навіть на таких великих кораблях.

У той час як чотири з запланованих кораблі були в кінцевому підсумку не закладалися або були розібрані на стапелях 1922 року на виконання Вашингтонської військово-морської угоди, два (USS Lexington і USS Saratoga ) були переобладнані на перші авіаносці флоту Сполучених Штатів. [1] Обидва брали участь у Другій світовій війні, де «Лексінгтон» здійснив низку рейдів, перш ніж був потоплений у ході битви у Кораловому морі, а «Саратога» брав участь у кількох кампаніях у Тихому та Індійському океанах. Незважаючи на те, що корабель був вражений торпедами в двох різних випадках, «Саратога» пережив війну лише для того, щоб бути потопленим як корабель-мішень під час операції «Кросроудс».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Friedman (1983), p. 43

Література

[ред. | ред. код]
  • Anderson, Richard M.; Baker, Arthur D. III (1977). CV-2 Lex and CV-3 Sara. Warship International. Toledo, Ohio: International Naval Research Organization. XIV (4): 291—328. ISSN 0043-0374.
  • Burr, Lawrence (2008). US Cruisers 1883–1904: The Birth of the Steel Navy. Osprey Publishing. ISBN 978-1-84603-267-7.
  • Campbell, John (1985). Naval Weapons of World War II. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-459-4.
  • Cooper, Michael L. (2009). Theodore Roosevelt: A Twentieth-century Life. New York: Viking. ISBN 978-0-67001134-6. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.
  • Friedman, Norman (1983). U.S. Aircraft Carriers: An Illustrated Design History. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-739-9. OCLC 8763586. Архів оригіналу за 13 липня 2020. Процитовано 20 січня 2022.
  • Friedman, Norman (1985). U.S. Battleships: An Illustrated Design History. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-715-1. OCLC 12214729. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.
  • Friedman, Norman (1984). U.S. Cruisers: An Illustrated History. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-715-1.
  • Gardiner, Robert; Chesneau, Roger (1980). Conway's All the World's Fighting Ships, 1922–1946. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-913-8. OCLC 18121784. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 20 січня 2022.
  • Gardiner, Robert; Gray, Randal, ред. (1985). Conway's All the World's Fighting Ships: 1906–1921. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-907-3. OCLC 12119866. Архів оригіналу за 2 серпня 2020. Процитовано 20 січня 2022.
  • Grobmeier, A. H.; Johnson, Harold; Martin, Ty (2007). Question 14/43: Strike and Sales Dates of U.S. Cruisers. Warship International. XLIV (2): 149—150. ISSN 0043-0374.
  • Hone, Trent (2011). High-Speed Thoroughbreds: The US Navy's Lexington Class Battlecruiser Designs. У Jordan, John (ред.). Warship 2011. London: Conway. с. 8—31. ISBN 978-1-84486-133-0.
  • Morison, Samuel Loring; Polmar, Norman (2003). The American Battleship. St. Paul, Minnesota: MBI. ISBN 0-7603-0989-2. OCLC 50478540. Архів оригіналу за 6 травня 2016. Процитовано 20 січня 2022.
  • O'Brien, Philip (2001). Politics, Arms Control and US Naval Development in the Interwar Period. Technology and Naval Combat in the Twentieth Century and Beyond. Naval Policy and History. Т. 13. London: Frank Cass. с. 148—164. ISBN 0-7146-5125-7.
  • Osborne, Eric W. (2004). Cruisers and Battle Cruisers: An Illustrated History of Their Impact. Santa Barbara, California: ABC-CLIO. ISBN 1-85109-369-9.
  • Perras, Galen Roger (2003). Stepping Stones to Nowhere: The Aleutian Islands, Alaska, and American Military Strategy 1867–1945. Annapolis, Maryland: Military Institute Press. с. 200. ISBN 1-59114-836-7. theodore roosevelt japan navy.