Луїза Прусська (1838—1923)
| Луїза Прусська | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Luise von Preußen | ||||||||||||||||||
 Портрет Луїзи Прусської, 1857 | ||||||||||||||||||
| 3-а велика герцогиня Бадену | ||||||||||||||||||
| Початок правління: | 20 вересня 1856 | |||||||||||||||||
| Кінець правління: | 28 вересня 1907 | |||||||||||||||||
| Попередник: | Софія Шведська | |||||||||||||||||
| Наступник: | Хільда Люксембурзька | |||||||||||||||||
| Дата народження: | 3 грудня 1838 | |||||||||||||||||
| Місце народження: | Берлін, Провінція Бранденбург | |||||||||||||||||
| Країна: | Королівство Пруссія | |||||||||||||||||
| Дата смерті: | 23 квітня 1923 (84 роки) | |||||||||||||||||
| Місце смерті: | Баден-Баден, Республіка Баден, Веймарська республіка | |||||||||||||||||
| Поховання | Великогерцогська усипальниця (Карлсруе) | |||||||||||||||||
| Чоловік: | Фрідріх I | |||||||||||||||||
| Діти: | Фрідріх, Вікторія, Людвіг Вільгельм | |||||||||||||||||
| Династія: | Гогенцоллерни, Церінгени | |||||||||||||||||
| Батько: | Вільгельм I (німецький імператор) | |||||||||||||||||
| Мати: | Августа Саксен-Веймар-Ейзенахська | |||||||||||||||||
| Нагороди: |
| |||||||||||||||||
_ribbon_bar.svg){kind=small}
Луїза Марія Єлизавета Прусська (нім. Luise Marie Elisabeth von Preußen), (нар. 3 грудня 1838 — пом. 23 квітня 1923) — прусська принцеса з династії Гогенцоллернів, донька короля Пруссії та німецького імператора Вільгельма I й принцеси Саксен-Веймар-Ейзенахської Августи, дружина великого герцога Бадену Фрідріха I. Благодійниця.
Луїза народилася 3 грудня 1838 року у Берліні другою дитиною та єдиною донькою в родині прусського принца Вільгельма та його дружини Августи Саксен-Веймар-Ейзенахської. Новонароджена отримала свої імена на честь бабусь Луїзи Мекленбурґ-Стреліцької та Марії Романової. Дівчинка мала старшого брата Фрідріха. Мешкало сімейство у Берліні.
Шлюб батьків був нещасливим, оскільки Фрідріх все життя кохав померлу в молодому віці польку Елізу Радзивілл та заводив коханок, Августа невдовзі після народження доньки почала страждати на біполярний афективний розлад, мала депресії. В родині Луїзу ласкаво кликали «Віві». Її стосунки із батьком були теплими, він часто без попередження заходив до класної кімнати і разом з донькою грав на підлозі. Матір викликала у неї острах і благоговіння.
У 1840 році батько став кронпринцем Пруссії. У 1849 році його призначили генерал-губернатором Рейнської області та Вестфалії, і в лютому 1850 року уся родина перебралася до Кобленцу, де оселилася у палаці курфюрстів, збудованому у XVIII сторіччі. Там Луїза мешкала аж до свого шлюбу. Літні місяці проводили у Баден-Бадені. Принцеса отримала домашню освіту. Матір намагалася прищепити їй «чесноти государів», і юна дівчина відвідувала разом із нею притулки та лікарні.
У 1851 році уся родина відвідала Всесвітню виставку у Лондоні, яка проводилася у Кришталевому палаці.[1]
Невдовзі після конфірмації Луїзу познайомили із принцом-регентом Бадену Фрідріхом. У вересні 1854 року відбулися їхні заручини. У січні 1856 Фрідріх перебрав на себе повноту влади у Бадені і став великим герцогом.
У віці 17 років Луїза взяла шлюб із великим герцогом Бадену Фрідріхом I. Весілля пройшло 20 вересня 1856 у Новому палаці Потсдама. Шлюб виявився щасливим, дуже скоро Луїза завагітніла і вже у липні 1870 народила первістка. Всього у шлюбі народила трьох дітейː
- Фрідріх (1857—1928) — наступний великий герцог Бадену у 1907—1918 роках, був одруженим із люксембурзькою принцессою Хільдою Нассау, дітей не мав;
- Вікторія (1862—1930) — дружина короля Швеції Густава V, мала трьох синів;
- Людвіг Вільгельм (1865—1888) — одруженим не був, дітей не мав.
Парі не подобався двір у Карлсруе, тому вони полюбляли проводити час у своєму замку на острові Майнау. Літньою резиденцією подружжя був замок у Констанці. Великогерцогська пара була дуже популярною серед народу.
Луїза товаришувала із Алісою Гессенською та принцесою Вікторією, хоча між ними і був елемент суперництва. Дуже теплі відносини у неї склалаися із небожем Вільгельмом. Пізніше, у своїх мемуарах він відзначав, що Луїза «мала значні політичні здібності та великий талан до організації, і прекрасно розуміла, як правильно поставити чоловіків в правильному місці і як правильно використовувати їхні можливості для загального блага».
Багато займалася благодійністю. У травні 1859 року заснувала Асоціацію жінок Бадену (Badischer Frauenverein) — міжконфесійну, безпартійну та некомерційну організацію для жінок і дівчат, яка стала попередником сестринства Червоного Хреста. За підтримкою Асоціації жінок, Луїза заснувала також першу школу Баденських домогосподарок. Листувалася із Флоренс Найтінгейл.
У 1861 році її батько став королем Пруссії. Австро-прусська війна 1866 викликала певну хиткість у стосунках Великого герцогства Баден та Пруссією, оскільки Баден, незважаючи на близькі сімейні зв'язки з Берліном, вирішив підтримати австрійців. Втім, оскільки Луїза була донькою прусського короля, Баден зрештою не був включений до списку держав, змушених платити надмірну компенсацію Пруссії. Однак, канцлер Отто фон Бісмарк не любив Бадена, оскільки той був одним з найважливіших католицьких центрів і всіляко заважав проханню Луїзи про помилування від імені католиків Ельзасу до Вільгельма.
У січні 1871 була проголошена Німецька імперія і батько Луїзи став її першим імператором. Під час Франко-прусської війни велика герцогиня потоваришувала із Кларою Бартон, засновницею Американського Червоного Хреста. Разом вони організовували військові шпиталі та засновували швейні фабрики для жінок, які бажали допомогти фронту. Луїза сприяла тому, що Клара по закінченні війни була нагороджена імператором Залізним Хрестом. Також була присутньою на привітанні німецьких солдатів, повернувшихся до Німеччини із французьких таборів для військополонених у 1917.
1 жовтня 1885 року під її патронатом була відкрита школа живопису, яка існувала до 1923 року.[2]
У зрілому віці стосунки великої герцгині із матір'ю потеплішали. Оскільки здоров'я батьків наприкінці життя було слабким, Луїза взяла на себе обов'язок більше часу витрачати на їхню підтримку. Це не дуже подобалося дружині її брата принцесі Вікторії, яка вважала це за авторитарні манери.[1]
В похилому віці вони із Фрідріхом насолоджувалися мирною старістю. У 1896 році жителі Мангейма з приводу її Дня народження подарували великій герцогині новий великий парк, який назвали на її честь.[3] Канцлер Бюло у своїх мемуарах зазначав, що вона «глибоко усвідомлювала велич чоловіка та доповнювала його характер найкращим чиномː я не думаю, що навіть патріархальна Німеччина створювала правлячу принцесу, яка виконувала б обов'язок матері свого народу більш зразково, ніж велика герцогиня Луїза».[1] У 1907 році Фрідріх Баденський помер.
У 1917 році Луїза була нагороджена почесним докторським ступенем на медичному факультеті Технологічного інституту Карлсруе. У листопаді 1918 року монархія в Німеччині була повалена. Велика герцогиня, залишивши Карлсруе, зупиняючись у замках Цвінгенберг в Неккарі та Лангенштайн біля Зінгену, дісталася острова Майнау. Наприкінці літа 1919 року вона оселилася в Новому замку Баден-Бадена, який було передано Церінгенам у приватну власність. Там і померла навесні 1923 у віці 84 років. Похована в усипальниці великих герцогів в Карлсруе.[4]
- Орден Луїзи
- Орден Вільгельма
- Хрест «За заслуги» для жінок та дівчат
- Медаль Червоного Хреста (Пруссія) 1-го класу
- Столітня медаль
- Почесний оберст гвардійського гренадерського полку королеви Августи №4
- Орден Вірності (Баден), хрест принцеси з діамантами
- Пам'ятний хрест за 1870/71
- Медаль Фрідріха-Луїзи
- Ювілейна медаль 1902
- Пам'ятна медаль Золотого весілля великого герцога Фрідріха I і великої герцогині Луїзи
- Почесний доктор Технічного університету Карлсруе (1917)
- Хрест Заслуг за 1870/71
- Орден Терези, дама честі
- Хрест Заслуг за добровільний догляд за хворими
- Королівський орден Вікторії та Альберта 1-го класу (січень 1890)
- Орден Святого Джона, почесна леді
- Орден Святої Катерини 1-го ступеня (Російська імперія; 31 травня 1857)
- Орден Сидонії (Королівство Саксонія; 1871)
- Орден Ольги (Королівство Вюртемберг; 1871)
- Дама честі і вірності (Мальтійський орден)
- Орден Оранського дому, дама честі (Нідерланди)
- Орден Милосердя (Османська імперія)
- Орден дому Хусейнидів з діамантами (Туніс)
- Хрест королеви Єлизавети 1877/78 (Румунське королівство)
- Орден Королеви Марії Луїзи (Іспанія; 5 червня 1879)
- 3 грудня 1838—20 вересня 1856 — Її Королівська Високість Принцеса Луїза Прусська;
- 20 вересня 1856—28 вересня 1907 — Її Королівська Високість Велика Герцогиня Баденська;
- 28 вересня 1907—23 квітня 1923 — Її Королівська Високість Вдовіюча Велика Герцогиня Баденська.
На честь Луїзи Прусської були названі вулиці у Брухзалі та Карлсруе.
Фрідріх Вільгельм II | Фредеріка Луїза Гессен-Дармштадтська | Карл II | Фредеріка Гессен-Дармштадтська | Карл Август Саксен-Веймар-Ейзенахський | Луїза Гессен-Дармштадтська | Павло I | Марія Федорівна.jpg) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Фрідріх Вільгельм III | Луїза Мекленбурґ-Стреліцька | Карл Фрідріх Саксен-Веймар-Ейзенахський | Марія Павлівна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вільгельм I | Августа Саксен-Веймар-Ейзенахська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Луїза | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
-
Велика герцогиня Луїза в 1860-х роках. -
Велика герцогиня Луїза в 1870-х роках. -
-
-
-
Велика герцогиня Луїза і великий герцог Фрідріх (1902). -
-
-
Ювілейна монета 5 баденських марок 1906 року із зображенням великих герцогів Фрідріха і Луїзи з нагоди їхнього золотого весілля. -
Велика герцогиня в останні роки життя.
- ↑ а б в Луїза, велика герцогиня Баденська [1] [Архівовано 31 березня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Луїза Прусська [2] [Архівовано 12 липня 2019 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Наразі є одним із найкрасивіших парків Європи.
- ↑ Усипальниця великих герцогів в Карлсруе [3] [Архівовано 28 березня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- Hans v. Pezold: Großherzogin Luise von Baden. In: Deutsches Adelsblatt. 1933.
- Leonhard Müller: Über die Reform der Töchtererziehung. Eine Denkschrift der Großherzogin Luise von Baden. In: Zeitschrift für die Geschichte des Oberrheins. Nr. 153, 2005, стор. 531—543.
- Clemens Siebler: Baden-Württembergische Portraits, herausgegeben von Elisabeth Noelle-Neumann. Deutsche Verlags-Anstalt Stuttgart, Stuttgart 1999, ISBN 3-421-05271-9, стор. 137—144.
- Гогенцоллерни (англ.)
- Профіль на Geneall.net [Архівовано 27 травня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
- Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 13 грудня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Фрідріха Баденського [Архівовано 7 листопада 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
 | |
|---|---|
| Генеалогія та некрополістика | |
| Література та бібліографія | |
| Тематичні сайти | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
- Народились 3 грудня
- Народились 1838
- Померли 23 квітня
- Померли 1923
- Дами ордена Луїзи
- Кавалери ордена Вільгельма
- Нагороджені хрестом «За заслуги» для жінок та дівчат
- Нагороджені медаллю Червоного Хреста (Пруссія)
- Нагороджені Столітньою медаллю
- Нагороджені орденом Вірності (Баден)
- Члени ордена Святого Іоанна Єрусалимського (Велика Британія)
- Кавалери ордена Святої Катерини 1 ступеня
- Уродженці Берліна
- Померли в Баден-Бадені
- Гогенцоллерни
- Церінгени
- Великі герцогині-консорти Бадену
- Благодійниці
- Почесні доктори
- Доктори наук Німеччини
- Кавалерственні дами Королівського ордена Вікторії й Альберта