Лицевий диск

Сипуха (Tyto alba) має найкраще виражений лицевий диск

Луні, наприклад, австралійський лунь (Circus approximans) має кільце з пір'я навколо шиї, яке може підніматися у відповідь на звук

У орнітології лицевий диск — це складки шкіри разом з розташованим концентричними рядами навколо дзьоба жорстким пір'ям. Лицевий диск наявний на обличчі переважно у сов. Пір'я диску рухливі та дозволяють регулювати ширину вушних щілин з метою оптимального сприйняття звукових хвиль.

За формою лицевий диск являє собою параболу, яка збирає звукові хвилі та спрямовує їх до вуха. Ці утворення підвищують чутливість сприйняття звуків у сов, дозволяючи визначити місцеположення жертви за звуком під снігом, травою або рослинним покривом.

У інших видів птахів, наприклад у лунів, лицеві диски менш виражені. У лунів термін лицевий диск означає пір'я навколо шиї, яке піднімається у відповідь на звуки та, по суті, збільшуючи лицевий диск і покращуючи слух.

Найкраще виражений лицевий диск у сипухи, тоді як у сови бородатої він має найбільші розміри серед птахів — до 110 мм.

Посилання

• Пукинский Ю. Б. Жизнь сов. — Л.: ЛНУ, 1977. — 240 с.
• Jemima Parry-Jones (2001). Understanding Owls: Biology, Management, Breeding, Training. David & Charles, p. 20. ISBN 0715312235
• Robert E. Simmons (2000). Harriers of the World: Their Behaviour and Ecology. Oxford University Press, pp. 53-56. ISBN 0198549644