Лебединцев Андрій Гаврилович
| Андрій Гаврилович Лебединцев | |
|---|---|
 | |
| Народився | 30 червня 1826 Зелена Діброва |
| Помер | 9 листопада 1903 (77 років) |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Підданство |  Російська імперія |
| Alma mater | Київська духовна семінарія |
| Родичі | брати: Арсеній, Данило, Петро і Феофан |
| Брати, сестри | Лебединцев Петро Гаврилович, Лебединцев Феофан Гаврилович і Arseniy Lebedintsevd |
Андрій Гаврилович Лебединцев (30 червня 1826, Зелена Діброва — 9 листопада 1903) — український церковний діяч, учитель, автор повчань, настоятель Києво-Печерської Ольгинської церкви, меценат, рідний брат Арсенія, Данила, Петра і Феофана Лебединцевих.
Народився 30 червня 1826 року в селі Зеленій Діброві (нині Городищенського району Черкаської області). Закінчив Київську духовну семінарію, викладав у Богуславському духовному училищі. Починаючи з 1860 року заснував у Канівському повіті майже сто церковних шкіл, був настоятелем Києво-Печерської Ольгинської церкви.
Написав спогади про свій родовід, надруковані в «Київській старині». Видав власним коштом п'ять томів своїх повчань і роздав школам краю. Був знайомим із Тарасом Шевченком.
Помер 9 листопада 1903 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 2 старого кладовища). Над входом до каплички написано:
«Прииде ко мне всии труждающиеся и обремененнии»
а на правій бічній стіні:
«Воспоминаю вам братие, чады мои и знаемии, не забывайте мя, всегда молитеся ко Господу»
- В. О. Жадько. «Український Некрополь». Київ. 2005. ISBN 966-8567-01-3. стор. 218.
- Подкупко Т. Л. Праця А. Г. Лебединцева «Ханська Україна» як історичне джерело // Записки історичного факультету Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова. — Одеса, 1999. — Вип. 9. — С. 203—206.