Перейти до вмісту

Степи (село)

Координати: 48°29′29″ пн. ш. 37°11′14″ сх. д. / 48.49139° пн. ш. 37.18722° сх. д. / 48.49139; 37.18722
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Кутузовка (Покровський район))
село Степи
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Покровський район
Тер. громада Добропільська міська громада
Код КАТОТТГ UA14160070090035402
Облікова картка Кутузовка 
Основні дані
Населення 68
Поштовий індекс 85022
Телефонний код +380 6277
Географічні дані
Географічні координати 48°29′29″ пн. ш. 37°11′14″ сх. д. / 48.49139° пн. ш. 37.18722° сх. д. / 48.49139; 37.18722
Відстань до
обласного центру
70,6 км
Найближча залізнична станція Облачний
Місцева влада
Адреса ради 85022, Донецька обл., Добропільський р-н, с. Ганнівка, вул. Комарова, 48
Карта
Степи. Карта розташування: Україна
Степи
Степи
Степи. Карта розташування: Донецька область
Степи
Степи
Мапа
Мапа

Степи — село Добропільської міської громади Покровського району Донецької області, Україна.

Історія.

[ред. | ред. код]

Село заснували в кінці ХІХ сторіччя. Перша назва населеного пункту - хутір Гнилий (Кутузов). Селяни, які приїхали з Таврійської губернії, начебто, купили землю у пана Кутузова. Є й інші версії щодо найменування села: 1) Кутузов - прізвище одного з перших переселенців (дане прізвище фігурує серед землевласників Казенно-Торсько-Олексіївської волості, на території якої і виник населений пункт, у списку М.Гринера 1915 року); 2) у 1913 році у Російській імперії відзначалося сторіччя від дня смерті М.Кутузова, на честь якого і було названо населений пункт. Однак жодна із трьох озвучених вище версій не має прямого документального підтвердження.

На хуторі було 17 дворів. Земельною ділянкою вони користувалися в 1700 десятин.

В 1917 році селяни з села Рубіжного взяли кілочки і відокремили собі землі частково у кутузян і частково у новосільських землевласників. Таврійські селяни не хотіли віддавати землю, тому відбувалися сварки.

В 1918 році село заняли німці, які відбирали у селян частину хліба, худоби та інших продуктів. У боротьбі з німцями у 1918 році брав участь житель села Назаренко Григорій Мойсейчук, який бився разом з іншими партизанами в районі станції Ясинувата.

З початку утворення села і до 1923 року школи в селі не було. З 1900 по 1913 рік діти деяких селян ходили в школу, яка знаходилася в Золотому Колодязі . З 1913 по 1923 рік деякі діти навчались в школі в селі Рубіжному.[1]

У 1923 році в селі було три ковальні та два вітряні млини.

В 1923 році в селі була створена сільська Рада. Першим головою Рубіжанскої сільської ради працював місцевий житель Олександр Михайлович Компанієць. Потім він був вибраний головою сільської ради села Грузьке, а в 1930 році знов повертається в своє село.

У січні 1930 уповноважений з села Гришине, на зібрані селян, запропонував жителям вступити в колгосп, на цьому зібрані всі жителі вступили в колгосп за винятком одного Компанійця Григорія. Першим головою колгоспу був обраний Компанієць Олександр Михайлович, а головою сільської ради був вибраний Справедливий.

Вперше організований колгосп називався "Радянська Україна", а в 1933 році був перейменований в колгосп "Новий Побут". Через брак приміщення для сільської ради, виконком сільської ради був перенесений з села Рубіжного до села Кутузовку, але називався так само до 1954 року. У 1954 році село було у складі Розолюксембурзької сільської ради. У 1958 році колгосп "Новий Побут" був з'єднаний з колгоспом "Заповіт Ілліча", а сільська рада стала Ганівською. У 1952 році в селі з'явився перший радіоприймач. У 1958 році село було електрифіковане.[2]

У 1957-1962 роках побудували залізницю Дубове - Мерцалове, на якій в 10 км від останньої станції в районі Кутузовки було відкрито роз'їзд Кутузове № 4, з 1963 року - Облачний. З 2007 року роз'їзд обернено у зупинний пункт, з 2009 року припинене залізничне пасажирське сполучення.

У 1965 році в селі збудували нову будівлю початкової школи і медпункт. Був збудований новий магазин. У 1966 році провели телефонний зв'язок.[3]

Відомі люди.

[ред. | ред. код]

Буряк Михайло Іванович[ru] (1921–1944) — учасник другої світової війни, Герой Радянського Союзу (1945).

Жертви сталінських репресій.

[ред. | ред. код]
  • Роговий Іван Лаврентійович, 1896 року народження, село Кутузівка Добропільського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Коваль радгоспу “Новий Донбас”. Проживав в селі Чернявське Добропільського району Донецької області. Заарештований 14 грудня 1937 року. Трійкою УНКВС по Донецькій області 29 грудня 1937 року засуджений до розстрілу. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1989 році.

Джерела.

[ред. | ред. код]
  • Добропільська района централізована бібліотечна система Центральна бібліотека . "Береже память село" Матеріали історіко-краєзнавчих конференцій (травень, вересень 2015 року). Випуск 6 Збірник у двох частинах . Частина 2 . Добропілля. 2016.

Примітки.

[ред. | ред. код]
  1. Добропільська района централізована бібліотечна система Центральна бібліотека . "Береже память село" Матеріали історіко-краєзнавчих конференцій (травень, вересень 2015 року). Випуск 6 Збірник у двох частинах . Стр 91
  2. Добропільська района централізована бібліотечна система Центральна бібліотека . "Береже память село" Матеріали історіко-краєзнавчих конференцій (травень, вересень 2015 року). Випуск 6 Збірник у двох частинах . Стр 92
  3. Добропільська района централізована бібліотечна система Центральна бібліотека . "Береже пам'ять село" Матеріали історіко-краєзнавчих конференцій (травень, вересень 2015 року). Випуск 6 Збірник у двох частинах . Стр 93