Кумарі (Кам'яномостівська сільська громада)
село Кумарі | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Миколаївська область |
Район | Первомайський район |
Тер. громада | Кам'яномостівська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA48080070080025549 |
Основні дані | |
Засноване | 1870 |
Населення | 1186 |
Площа | 0,004 км² |
Поштовий індекс | 55260 |
Телефонний код | +380 5161 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 47°56′7″ пн. ш. 30°39′48″ сх. д. / 47.93528° пн. ш. 30.66333° сх. д. |
Місцева влада | |
Адреса ради | 55231, Миколаївська обл., Первомайський р-н, с-ще Кам'яний Міст, вул. Заводська, 1 |
Карта | |
Мапа | |
Кумарі́ — село в Україні, у Кам'яномостівській селищній громаді Первомайського району Миколаївської області. Населення становить 1186 осіб.
Розташоване на лівому березі річки Кодими, за 25 км на південний захід від районного центру і за 12 км від залізничної станції Кам'яний Міст. Через село проходить автодорога Первомайськ — Криве Озеро. Сільраді підпорядковано селище Запоріжжя.
Поблизу села виявлено поселення Черняхівської культури (II—VI ст. н. ери). Село засноване в 70-х рр. XVIII ст.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 279 жителів села[1].
Під час Другої світової війни до радянської армії було мобілізовано 350 жителів села, 163 з них загинули, 131 — удостоєний урядових нагород. В. До. Вайсман, Ф. А. Котовський, З. Бі. Кулагіна були учасниками підпільної організації «Партизанська іскра» і загинули.
У 1969 році в Кумарях споруджений пам'ятник воїнам — визволителям і односельцям, полеглим у боях з нацистами.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1147 | 96.71% |
російська | 24 | 2.03% |
вірменська | 8 | 0.68% |
румунська | 2 | 0.17% |
болгарська | 2 | 0.17% |
угорська | 1 | 0.08% |
білоруська | 1 | 0.08% |
інші/не вказали | 1 | 0.08% |
Усього | 1186 | 100% |
В розпорядженні старостинського округу — 4527 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 4171 га орних земель. Основні напрями господарства — вирощування зернових культур і виробництво тваринницької продукції. Підсобні підприємства — млин і пилорама. З прийняттям Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки» з грудня 1999 року в селі з'явилися всі передумови для перебудови суспільно-політичних та економічних взаємовідносин на селі.
У селі є середня школа (27 вчителів і 300 учнів), будинок культури із залом на 300 місць, дві бібліотеки з книжковим фондом 16,1 тис. книг. До послуг жителів села — фельдшерсько-акушерський пункт, дитячий садок на 90 місць, три магазини, відділення Укрпошти, АТС на 50 номерів і відділення Ощадбанку України.
- ↑ Кумарі. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
- Облікова картка населеного пункту — Кумарі на сайті Верховної Ради України[недоступне посилання з квітня 2019] (укр.)
- Історія сіл і міст України
Це незавершена стаття з географії Миколаївської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |