Корецька волость
| Корецька волость | ||||
| Центр | Корець | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 17 194 (1885) | |||
| Населення | 12 933 осіб (1885) | |||
| Густота | 68.9 осіб / км² | |||
| Наступники | ґміна Кожец | |||
Корецька волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Новоград-Волинського повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — містечко Корець.
Станом на 1885 рік складалася з 15 поселень, 13 сільських громад. Населення — 12933 особи (6608 чоловічої статі та 6325 — жіночої), 1 142 дворові господарства[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 11446 | 8290 |
| Приватної власності | 4919 | 2377 |
| Казенної власності | — | — |
| Іншої власності | 829 | 554 |
| Загалом | 17194 | 11221 |
Основні поселення волості:
- Корець — колишнє державне і власницьке містечко, при річці Корчик за 29 верст від повітового міста, 2215 осіб, 400 дворів, волосне правління, 2 православні церкви, жіночий монастир, костел, католицька каплиця, синагога, 6 єврейських молитовних будинків, богадільня, поштова станція, 6 постоялих дворів, 4 постоялі будинки, 108 лавок, базар, ярмарків, цегельний завод. За 7 верст — садиба Забара із винокурним та цегельним заводами, вітряком.
- Бабин — колишнє власницьке село при річці Корчик, 300 осіб, 43 двори, школа.
- Богданівка — колишнє власницьке село при безіменній річці, 419 осіб, 68 дворів, школа, вітряк.
- Бриків — колишнє власницьке село при безіменній річці, 332 особи, 49 дворів, школа, постоялий будинок, вітряк.
- Голичівка — колишнє власницьке село, при річці Кобилянка, 327 осіб, 44 двори, школа, постоялий будинок, вітряк.
- Головниця — колишнє власницьке село, при річці Дубниці, 480 осіб, 90 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.
- Козак — колишнє власницьке село, 170 осіб, 30 дворів, православна церква, постоялий будинок.
- Шитня [2]— колишнє власницьке село, при річці Корчик, 282 особи, 50 дворів, школа.
- Юзефин — колишнє власницьке містечко, при річці Корчик, 309 осіб, 80 дворів, єврейський молитовний будинок, школа, 4 постоялі двори, постоялий будинок, паровий млин, вітряк, крупорушка, винокурний завод.
| Гміна Кожец | |
| 1921-1939 | |
| Воєводство | Волинське |
|---|---|
| Повіт | Рівненський |
| Адмінцентр гміни | Новий Корець |
| Тип гміни | Сільська |
| Громади | 24 |
18 березня 1921 року було прокладено новий кордон між УРСР та Польщею, внаслідок чого Корецька волость у повному складі (окрім села Шитня) увійшла до складу Польщі, у 1921-1939 роках це ґміна Кожец Рівненського повіту Волинського воєводства.
12 грудня 1933 р. до ґміни передано з ліквідованої ґміни Майкув села Крилів і Черниця[3].
Польською окупаційною владою на території ґміни велася державна програма будівництва польських колоній і заселення поляками. На 1936 рік ґміна складалася з 24 громад[4]:
- Ганнівка — село: Ганнівка
- Бабин — село: Бабин;
- Богданівка — село: Богданівка та хутір: Підліски;
- Бриків — село: Бриків та хутір: Бриківське;
- Черниця — село: Черниця;
- Головниця — село: Головниця та хутір: Головницьке;
- Голичівка — село: Голичівка та хутір: Голичівське;
- Гвіздів — село: Гвіздів та хутір: Гвоздівське;
- Юзефин — село: Юзефин, хутір: Чернецьке та колонія: Шитня;
- Юзефівка — колонії: Юзефівка і Будисько та хутори: Клин і Лазарет;
- Кобильня — село: Кобильня та хутір: Кобилянське;
- Козак — село: Козак;
- Крилів — село: Крилів;
- Любомирка — колонії: Любомирка і Віриця;
- Миколаївка — колонії: Миколаївка, Груд, Круглик і Пастовень;
- Морозівка — село: Морозівка та хутір: Морозівка;
- Новий-Корець — село: Новий Корець та хутір: Мілевського;
- Рядківка — село: Рядківка;
- Річечина — колонія: Річечина;
- Річки — село: Річки;
- Старе-Корецьке — хутір: Старе-Корецьке;
- Сторожів — село: Сторожів та хутір: Сторожівське;
- Забара — колонія: Забара;
- Заводня — колонія: Заводня.
Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміна ліквідована у зв'язку з утворенням районів
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Szytnia // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 131. (пол.)
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 6 grudnia 1933 r. o zniesieniu gminy wiejskiej Majków i o zmianie granic gmin wiejskich w powiecie rówieńskim, województwie wołyńskiem. Dz.U. 1933 nr 97 poz. 753 [Архівовано 26 грудня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Wołyński Dziennik Wojewódzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku, s. 71 [Архівовано 4 травня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
