Копичинецький повіт

Копичинецький повіт
Powiat kopyczyniecki
Країна	Польща
Воєводство	Тернопільське
Адміністративний центр	Копичинці
Населення:	88 600 (1931)
Площа:	841
Густота:	105 ;
TERYT:	Код ISO:
Адмніністративний поділ
місько-сільські
сільські	9
Адміністрація
Мапа
	-

Копичине́цький пові́т — адміністративна одиниця Тарнопольського воєводства у 1925–1939 році. Територія Гусятинського району, котрий існував у 1940-2020 роках.

В австро-угорський період повітовим центром було містечко Гусятин, але внаслідок серйозний руйнувань Гусятина, після Першої світової війни адміністративний центром стає місто Копичинці, через що повіт перейменовано з Гусятинського на Копичинецький. Його населення становило 8 000.

Географія

Територія повіту становила 871 км². Населення станом на 1921 рік становило 85 991 осіб, за іншими даними 85 000 осіб.

Копичинецький повіт розташований на південному сході воєводства. Зі ходу по річці Збруч проходив кордон з Радянським Союзом. На півночі повіт межував з Скалатським і Теребовлянським, на півдні з Чортківським і Борщівським повітами.

У складі Тарнопільського воєводства

Адміністративний поділ

1 квітня 1927 р. вилучені частини сільської гміни Перемилів Копичинецького повіту Тарнопольського воєводства і міської гміни Хоростків та з них утворена самоврядна гміна Софіївка^[1].

Розпорядженням Ради міністрів вилучено 1 квітня 1929 р. сільську гміну (самоврядну громаду) Сорока зі Скалатського повіту і приєднано до Копичинецького повіту^[2].

15 червня 1934 р. з Копичинецького повіту передані до Теребовлянського повіту села Мшанець, Великий Говилів, Малий Говилів, Вітосівка, Софіївка^[3].

У відповідності до розпорядження міністра внутрішніх справ Польщі від 14 липня 1934 року «Про поділ повіту Копичинецького у воєводстві Тернопольському на сільські ґміни»^[4], 1 серпня 1934 року в повіті були утворені об'єднані сільські ґміни (відповідають волостям)

Міста (Міські ґміни)

м. Гусятин
містечко Копичинці — місто з 1934.
містечко Хоростків — міська ґміна та статус міста з 1934^[5].

Сільські ґміни

Кількість:

1920—1927 рр. — 51

1927—1929 рр. — 52

1929—1934 рр. — 53

1934 р. — 48

1934—1939 рр. — 9

Об'єднані сільські ґміни 1934 року		Старі сільські ґміни	Кількість
1	Ґміна Васильківці	Васильківці, Крогулець, Мишківці, Новий Нижбірок, Старий Нижбірок, Целіїв, Шляхетський Нижбірок	7
2	Ґміна Великі Чорнокінці	Босири, Великі Чорнокінці, Малі Чорнокінці, Товстеньке, Чорнокінецька Воля	5
3	Ґміна Городниця	Городниця, Постолівка, Раків Кут, Самолусківці	4
4	Ґміна Гусятин	Вільхівчик, Личківці, Суходіл, Трибухівці, Чабарівка	5
5	Ґміна Копичинці	Гадинківці, Жабинці, Заремба Коцюбинці, Котівка, Майдан, Оришківці, Тудорів	8
6	Ґміна Пробіжна	Гринківці, Пробіжна	2
7	Ґміна Сидорів	Васильків, Зелене, Коцюбинчики, Кривеньке, Сокиринці, Сидорів, Шидлівці	7
8	Ґміна Сухостав	Сухостав, Яблунів	2
9	Ґміна Хоростків	Верхівці, Карашинці, Клювинці, Перемилів, Увисла, Сорока (з 01.04.1929), Хлопівка, Хоростків (до 01.08.1934)	8
передано до Теребовлянського повіту		Великий Говилів (до 15.06.1934), Вітосівка (до 15.06.1934), Мшанець (до 15.06.1934), Малий Говилів (до 15.06.1934), Софіївка (з 01.04.1927 до 15.06.1934)	5

* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.

Населення

У 1907 році українці-грекокатолики становили 60 % населення повіту^[6].

Під час перепису 1931 року проживало 88 614 мешканців. Польський уряд подав спростовані сучасниками^[7] цифри визнання рідною мовою:

українську — 45,196 осіб — 51.0 %
польську — 38,158 — 43.1 %
Мову їдиш — 5,164 — 5.8 %
іншу — 96 — 0.1 %

У 1939 році в повіті проживало 94 110 мешканців (57 250 українців-грекокатоликів — 60,83 %, 22 655 українців-римокатоликів — 24,07 %, 5 515 поляків — 5,86 %, 1 120 польських колоністів міжвоєнного періоду — 1,19 %, 7 545 євреїв — 8,02 % і 25 німців та інших національностей — 0,03 %)^[8].

Радянський період

27 листопада 1939 р. повіт включено до новоутвореної Тернопільської області^[9].

17 січня 1940 р. повіт ліквідовано в результаті поділу території на Копичинецький, Гусятинський і Пробіжнянський райони.

Примітки

↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 23 lutego 1927 r. o utworzeniu gminy wiejskiej Zofiówka w powiecie kopyczynieckim, województwie tarnopolskiem. [Архівовано 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 16 marca 1929 r. o zmianie granic powiatów skałackiego i kopyczynieckiego w województwie tarnopolskiem. [Архівовано 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów kopyczynieckiego i trembowelskiego w województwie tarnopolskiem. Dz.U. 1934 nr 48 poz. 443. Архів оригіналу за 12 січня 2017. Процитовано 10 січня 2017.
↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 lipca 1934 r. o podziale powiatu kopyczynieckiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie. Dz.U. 1934 nr 64 poz. 567 [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 19 stycznia 1934 r. o zaliczeniu gminy Chorostków w powiecie kopyczynieckim, województwie tarnopolskiem do rzędu miast. [Архівовано 27 грудня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
↑ Українці. Частка у населенні повітів. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 21 березня 2017.
↑ В. Кубійович. Національні відносини в Галичині в світлі перепису з 9.12.1931 р. Вісник, кн. 3. Львів, 1936
↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 38-39.
↑ Указ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [Архівовано 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)

Див. також

Гусятинський повіт

Посилання

Powiat: KOPYCZYŃCE [Архівовано 3 вересня 2016 у Wayback Machine.]

[1] Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 23 lutego 1927 r. o utworzeniu gminy wiejskiej Zofiówka w powiecie kopyczynieckim, województwie tarnopolskiem. [Архівовано 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)

[2] Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 16 marca 1929 r. o zmianie granic powiatów skałackiego i kopyczynieckiego w województwie tarnopolskiem. [Архівовано 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)

[3] Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów kopyczynieckiego i trembowelskiego w województwie tarnopolskiem. Dz.U. 1934 nr 48 poz. 443. Архів оригіналу за 12 січня 2017. Процитовано 10 січня 2017.

[4] Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 lipca 1934 r. o podziale powiatu kopyczynieckiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie. Dz.U. 1934 nr 64 poz. 567 [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)

[5] Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 19 stycznia 1934 r. o zaliczeniu gminy Chorostków w powiecie kopyczynieckim, województwie tarnopolskiem do rzędu miast. [Архівовано 27 грудня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)

[6] Українці. Частка у населенні повітів. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 21 березня 2017.

[7] В. Кубійович. Національні відносини в Галичині в світлі перепису з 9.12.1931 р. Вісник, кн. 3. Львів, 1936

[8] Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 38-39.

[9] Указ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [Архівовано 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]