Коломієць Федір Федорович
Федір Федорович Коломієць | ||
---|---|---|
Солдат | ||
Загальна інформація | ||
Народження | 9 квітня 1981 м. Алчевськ, Луганська область, Україна | |
Смерть | 5 вересня 2014 (33 роки) поблизу с. Весела Гора, Слов'яносербський район, Луганська область, Україна | |
Поховання | Микулинецький цвинтар | |
Громадянство | Україна | |
Псевдо | «Металург»; «Шахтьор» | |
Військова служба | ||
Роки служби | 2014 | |
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | Сухопутні війська | |
Рід військ | Механізовані війська | |
Формування | ||
Війни / битви | ||
Нагороди та відзнаки | ||
Коломієць Федір Федорович у Вікісховищі |
Фе́дір Фе́дорович Коломі́єць (позивний «Металург»; 9 квітня 1981, м. Алчевськ Луганської області — 5 вересня 2014, поблизу с. Весела Гора Слов'яносербського району Луганської області) — український військовик, боєць 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар».
Народився 1981 року в місті Алчевськ (Луганська область). Учасник Революції Гідності.
5 вересня 2014 року російські диверсанти здійснили атаку із засідки на бійців 2-ї роти батальйону поблизу с. Весела Гора під Луганськом. Комбат розповів, що до колони вийшли люди з українським прапором, і коли машини зупинились, то по них відкрили вогонь із засідки з кулеметів. Потім добивали поранених пострілами.
У зв'язку зі ситуацією в рідному Алчевську близькі загиблого попросили поховати його в Західній Україні — за однією з версій мати відмовилась сприйняти сина-«бандерівця». Похований 12 вересня на Микулинецькому кладовищі в Тернополі поряд із бойовим побратимом Андрієм Юркевичем, який загинув у тому ж бою.[1][2]
- 5 вересня 2015 року на могилі Федора Коломійця освятили пам'ятник.[3]
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 4, ряд 10, місце 2
- Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 5 вересня[4]
- За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня[5].
- «Почесний громадянин міста Тернополя» (2015) — за особисту мужність і високий професіоналізм, який виявлений у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[6].
- нагрудний знак «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно)
- ↑ Героя України з Алчевська поховали у Тернополі, бо мати відмовилась від сина-«бандерівця»
- ↑ І ще один Герой на небі. Сьогодні у Тернополі поруч з могилою Андрія Юркевича поховали Федора Коломійця з Алчевська
- ↑ Рік тому загинули Герої «Металург» і «Грізлі» на YouTube // Телеканал ІНТБ. — 2015. — 7 вересня.
- ↑ Герої не вмирають — Вони в віках живуть! В Міноборони вшанували загиблих Українських воїнів
- ↑ Указ Президента України від 28 червня 2015 року № 365/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Звання «Почесний громадянин Тернополя» посмертно присвоїли Героям АТО [Архівовано 24 грудня 2015 у Wayback Machine.] // Тернопільська міська рада. — 2015. — 18 серпня.
- У Тернополі поховали загиблого «айдарівця» з Алчевська Федора Коломійця [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // 20 хвилин (Тернопіль). — 2014. — 12 вересня.
- У Тернополі поховали загиблого айдарівця з Алчевська [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] // День. — 2014. — 12 вересня.
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до Тернопільської області України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Солдати (Україна)
- Народились 9 квітня
- Народились 1981
- Померли 5 вересня
- Померли 2014
- Поховані на Микулинецькому цвинтарі (Тернопіль)
- Військовики 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар»
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Нагороджені знаком «За оборону Луганського аеропорту»
- Українські воїни-учасники російсько-української війни (з 2014)
- Уродженці Алчевська
- Учасники Євромайдану
- Померли у Веселій Горі
- Почесні громадяни Тернополя