Коларівський район
Коларівський район (до 1926 року — Романовський район[1]; рос. Коларовский район) — болгарський національний район в складі УРСР, що існував у 1925–1939 роках. Центр — село Коларівка (до 1933 року — Романівка, з 2016 року — Болгарка).
Створений 1925 року як Романовський район у складі Мелітопольської округи Катеринославської губернії з частин Андріївського, Ногайського та Цареводарівського районів.
5 жовтня 1926 року перейменований на Коларівський на честь болгарського політика В. П. Коларова.
2 вересня 1930 року до Коларівського району приєднана територія ліквідованого Ботіївського району.
27 лютого 1932 року район увійшов до новоствореної Дніпропетровської області, а 10 січня 1939 року — до Запорізької.
Ліквідований 26 березня 1939 року. Сільради перейшли до таких районів:
- Ботіївська, Строганівська, Райнівська, Богданівська, Степанівська і Орловська сільради — до Приазовського;
- Богородицька, Зеленівська, Минайлівська, Нельгівська, Петрівська, Юріївська і Тарасівська — до Андріївського;
- Аннівська, Миколаївська і Прудентівська — до Ново-Василівського;
- інші — до новоствореного Приморського.
- ↑ Назва району відповідно до ст. 5 постанови ВУЦВК і РНК УСРР від 3 червня 1925 року «Про скасування Бердянської округи й инші зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Катеринославщини».
- Л. Д. Якубова. Коларовський болгарський національний район [Архівовано 2 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 441. — ISBN 978-966-00-0692-8.
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |