Козир (значення)
Зовнішній вигляд
- Козир в картярській грі — масть або ранг карти, що є старшою за карти інших мастей або рангів
| ||||
---|---|---|---|---|
Фонетичні алгоритми (англ.) | ||||
Пошук сторінок | які починаються з у Вікіданих • :посилання: |
Козир — українське і російське козацьке і селянське прізвище. Існує кілька родів Козирів різного походження. Станом на квітень 2023 року в Україні зареєстровано 3740 носіїв. Найбільше — на Слобожанщині.[1]
Серед представників:
- Козир Борис Юрійович (* 6 березня 1975, Миколаїв) — Народний депутат України.
- Козир Валентина Василівна (* 1950) — українська радянська легкоатлетка, стрибки у висоту, бронзова призерка Літніх олімпійських ігор 1968 року в Мехіко.
- Козир Валентина Олександрівна — викладачка Шевченківського професійного аграрного ліцею (Харківська область); заслужений вчитель України.[2]
- Козир Георгій Власович (* 1923) — ветеран фізкультурно-спортивного руху, відмінник вищої освіти СРСР, кавалер ордена «За заслуги» III ступеня[3].
- Козир Максим Євсевійович (1890—1945) — радянський військовик, Герой Радянського Союзу (1944).
- Козир Михайло Володимирович (1896—?) — командир Народної Повстанської Армії Алтаю.
- Козир Олександр Олександрович (* 1974) — заслужений журналіст України, телеведучий, медіапродюсер та громадський діяч.
- Козир Олександр Хомич (1903—1961) — український кінорежисер.
- Козир Павло Пантелійович (1913—1999) — український радянський суспільний діяч.
- Козир Сергій Васильович (* 1979) — український футболіст та тренер, виступав на позиції нападника та півзахисника.
- Козир Сергій Вікторович (1974—2015) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Козир Сергій В'ячеславович (* 1984) — український діяч, народний депутат України.
- Козир Федосій Сидорович (1911—1938) — вчитель і викладач, працівник вищої освіти, брав участь у створенні системи вищої освіти на Алтаї в 1930-х роках.
- Олесь Козир-Зірка (1886 — після 1923) — український військовий діяч, повстанський отаман, полковник армії УНР.
- ↑ Козир
- ↑ Указ Президента України 300—2018
- ↑ Указ президента України № 868/2019. Архів оригіналу за 22 Вересня 2020. Процитовано 10 Березня 2020.