Перейти до вмісту

Клер Бут Люс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Клер Бут Люс
англ. Clare Boothe Luce
 
Ім'я при народженні: англ. Ann Clare Boothe
Народження: 10 березня 1903(1903-03-10)[1][2][…] або 10 квітня 1903(1903-04-10)[4]
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Смерть: 9 жовтня 1987(1987-10-09)[1][2][…] (84 роки)
Вашингтон, США
Причина смерті: рак головного мозку[d]
Країна:  США
Релігія: католицька церква
Освіта: Ward–Belmont Colleged
Партія: Республіканська партія США
Батько: William Franklin Boothed[5]
Мати: Anna Snyderd[5]
Шлюб: George Tuttle Brokawd і Генрі Люс
Діти: Ann Clare Brokawd
Нагороди:

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Висловлювання у Вікіцитатах

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Люс (прізвище).

Клер Бут Люс (англ. Clare Boothe Luce; (10 березня 1903(1903-03-10) або 10 квітня 1903(1903-04-10), Нью-Йорк, Нью-Йорк — 9 жовтня 1987(1987-10-09), Вашингтон)) — американський драматург, редакторка, журналістка, посол, світська особа та конгресмен США, що представляла штат Коннектикут.

Нагороджена Президентською медаллю Свободи (1983) та Нагородою Сільвануса Тайєра (1979).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Клер Бут Люс народилася 1903 року під ім'ям Енн Бут у Нью-Йорку, друга дитина танцівниці Анни Клари Шнайдер (вона ж Шнайдер, вона ж Енн Бут) та Вільяма Франкліна Бут. Її батько, скрипаль та продавець готових ліків, що відпускаються без рецепта лікаря, прищепив доньці любов до музики та літератури. Частину свого дитинства він провів у Чикаго, штат Іллінойс; Мемфісі, штат Теннесі, Юніон-Сіті в штаті Нью-Джерсі і Нью-Йорку, штат Нью-Йорк. У неї був старший брат, Девід Франклін. Неодружені батьки Клер розійшлися 1912 року.

Бут закінчила школу в місті Таррітаун у Нью-Йорку в 1919 році. Її початковою метою було стати акторкою. Бут зацікавилася рухом за жіноче виборче право.

Бут вийшла заміж за Джорджа Туттл Брокау, спадкоємця магазинів одягу в Нью-Йорку, 10 серпня 1923 року в 20-літньому віці. У шлюбі народилося донька Енн Клер Брокау (25 квітня 1924 — 11 січня 1944). За словами Бут, Брокау був алкоголіком, і шлюб закінчився розлученням у 1929 році. Через шість років 23 листопада 1935 року Бут вийшла заміж за Генрі Люса, багатого і впливового видавця Тайм, Fortune та Лайфу.

11 січня 1944 року, донька Люс Енн Клер Брокау, будучи третьокурсницею в Стенфордському університеті, загинула в автомобільній катастрофі. В результаті цієї трагедії Люс стала вивчати психотерапію та релігії, приєднавшись до Римо-католицької церкви в 1946 році, зрештою ставши Дамою Мальтійського ордена.

Політична кар'єра

[ред. | ред. код]
Люс зі своїм чоловіком Генрі (1954)

У 1943—1947 роках обиралася членом Палати представників США від штату Коннектикут.

Люс у 1944 році, будучи конгресменом, відіграла важливу роль у створенні Комісії з атомної енергії та почала боротьбу зі зростаючою загрозою міжнародного комунізму. У 1946 році вона була співавтором Закону Люс-Селлера, який дозволив індійським та філіппінським іммігрантам отримати громадянство в США, кількість яких раніше була обмежена квотою до 100 іммігрантів на рік через їх колір шкіри. У 1953—1956 роках посол США в Італії. 1981 року президент США Рональд Рейган нагородив її Президентською медаллю Свободи.

Смерть

[ред. | ред. код]

Клер Люс померла від раку мозку 9 жовтня 1987 року на 85-му році життя, в її квартирі на Вотергейт у Вашингтоні.

Спадщина

[ред. | ред. код]

З моменту своїх перших грантів у 1989 році Програма Клер Бут Люс стала найбільшим джерелом приватної підтримки жінок у галузі науки, математики та інженерії. Організація стверджує, що виділяє гранти більш ніж на $120 млн на підтримку близько 1550 жінок. Гранти надаються коледжам та університетам, а не безпосередньо фізичним особам.

Інститут політики Клер Бут Люс

[ред. | ред. код]

Інститут політики Клер Бут Люс був заснований в 1993 Мішелью Істон.[6] Некомерційний НДІ націлений на підтримку консервативних ідей у американських жінок за допомогою, схожих з ідеями покійної Клер Бут Люс у сфері зовнішньої та внутрішньої політики.[7]

Премія Клер Бут Люс від Фонду спадщини

[ред. | ред. код]

Премія Клер Люс Бут, заснована в 1991 році на згадку про Люс, є найвищою нагородою Heritage Foundation за видатний внесок у консервативний рух. Відомими лауреатами є Рональд Рейган, Маргарет Тетчер та Вільям Ф. Баклі молодший.[8][9][10]

Публікації

[ред. | ред. код]

П'єси

[ред. | ред. код]
  • 1935 Залишайся зі мною
  • 1936 Жінки
  • 1938 Kiss the Boys Goodbye
  • 1939 Допустима помилка
  • 1951 Дитина ранку
  • 1970 Slam the Door Softly

Екранні історії

[ред. | ред. код]
  • 1949 Приходьте до стайні

Книги

[ред. | ред. код]
  • 1931 Stuffed Shirts
  • 1940 Європа навесні
  • 1952 Saints for Now (редактор)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  4. ↑ Find a Grave — 1996.
  5. ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
  6. ↑ Writer, Diplomat Clare Boothe Luce [Архівовано 2012-04-21 у Wayback Machine.], cblpi.org
  7. ↑ About the Clare Boothe Luce Policy Institute. Архів оригіналу за 31 серпня 2009. Процитовано 15 листопада 2011.
  8. ↑ Rankin, Margaret (12 грудня 1997). Heritage of conservatism is ongoing after 25 years. Washington Times.
  9. ↑ Thatcher praises Blair’s support for US. BBC News. 10 грудня 2002. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 16 лютого 2011.
  10. ↑ William F. Buckley Jr. National Review Online. Архів оригіналу за 3 вересня 2012. Процитовано 16 лютого 2011.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Клер Бут Люс
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Клер_Бут_Люс&oldid=43828392