Клаус фон Болен унд Гальбах
Клаус фон Болен унд Гальбах | |
---|---|
нім. Claus Arthur Arnold von Bohlen und Halbach | |
Народився | 18 вересня 1910 Ессен, Дюссельдорф, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецька імперія |
Помер | 10 січня 1940 (29 років) Гюртгенвальд, Дюрен, Кельн, Рейнська провінція, Вільна держава Пруссія |
Країна | Німецький Райх |
Діяльність | бізнесмен |
Alma mater | Коледж Бейлліол |
Військове звання | Оберлейтенант |
Батько | Густав Крупп |
Мати | Берта Крупп |
Брати, сестри | Вальдраут фон Болен унд Гальбах, Ірмгард Айленштайн, Альфрід Крупп, Арнольд фон Болен унд Гальбах, Бертольд фон Болен унд Гальбах, Гаральд фон Болен унд Гальбах і Екберт фон Болен унд Гальбах |
Нагороди | |
Клаус Артур Арнольд фон Болен унд Гальбах (нім. Claus Arthur Arnold von Bohlen und Halbach; 18 вересня 1910, вілла Гюґель, Ессен — 10 січня 1940, Айфель) — німецький підприємець і офіцер, оберлейтенант люфтваффе.
Третій син промисловця Густава Круппа і його дружини Берти. Значну частину юності провів на сімейній віллі Гюгель в Ессені. Закінчив коледж Бейлліол в Оксфорді. Клаус вважався найбільш талановитим сином Густава Круппа, тому батьки навіть планували зробити його спадкоємцем замість старшого сина Альфріда. В 1938 році Клаус успадкував від Артура Круппа завод Berndorfer Metallwarenfabrik в Австрії. Після аншлюсу завод був приєднаний до концерну Круппів і Клаус почав ним керувати.
Як офіцер люфтваффе і пілот 2-ї групи 54-ї винищувальної ескадри, 10 січня 1940 року Клаус взяв участь у випробуванні нової моделі дихальної маски. Під час випробування літак, яким керував Клаус, розбився, і він загинув разом із другим пілотом. Похований на сімейній ділянці цвинтаря Бреденай в Ессені.
На честь Клауса названі вулиця в Ессені (Klausstraße) і район Нордгорна Клаусгайде. В 1938-45 роках ім'я Клауса також носила вулиця в Магдебурзі.
В 1914 році Густав і Берта Круппи заснували маєток і назвали його на честь Клауса — Гут Клаусгайде.
- ↑ Bohlen und Halbach, von, Claus Arthur Arnold - TracesOfWar.com. www.tracesofwar.com. Архів оригіналу за 6 Березня 2019. Процитовано 6 березня 2019.
- Thomas Rother: Die Krupps. Durch fünf Generationen Stahl. Campus Verlag GmbH, Frankfurt am Main 2001, ISBN 978-3-404-61516-2 (seit 1. Juli 2007), ISBN 3-404-61516-6.
- William Manchester: Krupp – Chronik einer Familie. Kindler Verlag, München 1978, ISBN 3-453-55045-5.
- Bernt Engelmann: Krupp. Die Geschichte eines Hauses – Legenden und Wirklichkeit. Goldmann Verlag, München 10/1986. ISBN 3-442-08532-2.
- Norbert Mühlen: Die Krupps. Heinrich Scheffler Verlag, Frankfurt am Main 1965, rororo-Taschenbuchausgabe.
- Gert von Klass: Aus Schutt und Asche – Krupp nach 5 Menschenaltern. Reiner Wunderlich Verlag, Tübingen 1960.
- Wilhelm Berdrow: 125 Jahre Krupp. Ausgabe V. 20. November 1811/1936.
- Tilo von Wilmowsky: Rückblickend möchte ich sagen. Gerhard Stalling Verlag, Oldenburg/Hannover 1961.
- Renate Köhne-Lindenlaub: Die Villa Hügel. Unternehmerwohnsitz im Wandel der Zeit. Alfried Krupp von Bohlen und Halbach-Stiftung (Hrsg.), München/Berlin 2008, ISBN 978-3-422-02134-1.
- Ralf Stremmel: 100 Jahre Historisches Archiv Krupp – Entwicklungen, Aufgaben, Bestände. Deutscher Kunstverlag, Alfried Krupp von Bohlen und Halbach-Stiftung (Hrsg.), München/Berlin 2005, ISBN 3-422-06568-7.
- Klaus Tenfelde: „Krupp bleibt doch Krupp“ – Ein Jahrhundertfest. Klartext Verlag, Essen 2005, ISBN 3-89861-364-X.
- Ernst Schröder: Krupp – Geschichte einer Unternehmerfamilie. Muster-Schmidt Verlag, Zürich/Göttingen 1968/1991 (4. Aufl.), ISBN 3-7881-0005-2
- Народились 18 вересня
- Народились 1910
- Уродженці Ессена
- Померли 10 січня
- Померли 1940
- Випускники коледжу Бейлліол
- Нагороджені Нагрудним знаком пілота
- Померли в Північному Рейні-Вестфалії
- Круппи
- Австрійські підприємці
- Німецькі підприємці
- Підприємці XX століття
- Оберлейтенанти люфтваффе
- Німецькі льотчики Другої світової війни
- Люди, на честь яких названо вулиці
- Жертви авіакатастроф