Кашин Василій Борисович
Кашин Василій Борисович | |
---|---|
Народився | 18 вересня 1973 (51 рік) Москва, СРСР |
Країна | Росія |
Діяльність | економіст, політолог, синолог, викладач університету |
Особ. сторінка | hse.ru/en/org/persons/9322003 |
Василій Борисович Кашин (нар. 18 вересня 1973, Москва) — російський учений, політолог, сходознавець, кандидат політичних наук. Старший науковий співробітник Центру комплексних європейських та міжнародних досліджень НДУ ВШЕ (з 2009), старший науковий співробітник Інституту Далекого Сходу РАН (з 2001), головний науковий співробітник Центру комплексного китаєзнавства та регіональних проектів МДІМВ (з 2018). Учасник Валдайського дискусійного клубу, член Російської ради з міжнародних справ .
Активний прибічник агресії проти України, в своїх інтерв'ю та публікаціях відстоює її необхідність та стверджує про майбутню перемогу Росії.
Василь Кашин народився 18 вересня 1973 року у Москві. В 1996 закінчив Інститут країн Азії та Африки при МДУ за спеціальністю «Сходознавство, африканістика» зі спеціалізацією «Історія Китаю». У 2000 році закінчив Державний університет управління за спеціальністю «Менеджер». Деякий час працював у держструктурах Росії.
З жовтня 2004 по березень 2009 був кореспондентом відділів політики та економіки газети «Ведомости». У 2010—2011 роках був заступником керівника представництва РИА Новости у Пекіні[1].
З 2001 року є співробітником Інституту Далекого Сходу РАН, Центру вивчення стратегічних проблем СВА та ШОС[2] та БРІКС. У 2005 році захистив дисертацію на тему «Китайський та тайванський політичний лобізм у США та військово-політична ситуація в зоні Тайванської протоки» та отримав вчений ступінь кандидата політичних наук[3]. З 2009 року працює старшим науковим співробітником Центру комплексних європейських та міжнародних досліджень НДУ ВШЕ, обіймає посаду керівника сектору міжнародних військово-політичних та військово-економічних проблем.
З 1 жовтня 2013 року є доцентом кафедри міжнародної безпеки Факультету світової політики МДУ за сумісництвом[2] . З 2018 року — головний науковий співробітник Центру комплексного китаєзнавства та регіональних проектів МДІМВ. Є членом експертної ради дискусійного клубу «Валдай»[4], член Російської ради з міжнародних справ[5].
Є послідовним прихильником агресії Росії проти України[6], в інтерв'ю казав, нібито «Час працює на нас… Україна вже в остаточному та безповоротному програші»[7].
- Суслов Д. В., Пятачкова А. С., Караганов С. А., Лихачева А. Б., Бордачев Т. В., Дружинин А. И., Кашин В. Б. Вопросы географии / Под общ. ред.: В. Котляков, В. Шупер. Вып. 148: Россия в формирующейся Большой Евразии. М. : Издательский дом «Кодекс», 2019.
- Kashin V., Lukin A. Russian-Chinese Security Cooperation in Asia // Asian Politics and Policy. — 2018. — Vol. 10. — No.4. — P. 614—632.
- Крашенинникова Л. С., Кашин В. Б. Китайская академия инженерной физики — создатель китайского ядерного оружия // Проблемы Дальнего Востока. — 2018. — № 5. — С. 70-84.
- Kashin V. The Current State of Russian-Chinese Defense Cooperation. Arlington: CNA Analysis and Solutions, 2018.
- Кашин В. Б. Стереотипам вопреки // Россия в глобальной политике. 2018. — Т. 16. — № 1. — С. 173—182.
- Makarov I. A., Stepanov I. A., Kashin V. Transformation of China's development model under Xi Jinping and its implications for Russian exports // Asian Politics and Policy. — 2018. — Vol. 10. — No.4. — P. 633—654.
- Кашин В. Б., Королев А. С. Помощь КНР странам Центральной Азии // Мировая экономика и международные отношения. — 2018. — Т. 62. — № 3. — С. 78-85.
- Кашин В. Б. О потенциальном влиянии американской третьей стратегии компенсации на развитие стратегических ядерных сил КНР // Проблемы Дальнего Востока. 2017. № 3. С. 109—118.
- Кашин В. Б. Перерыв подходит к концу? Военная стратегия Китая на современном этапе // Россия в глобальной политике. — 2018. — № 6. — С. 16.
- Alexei D. Voskressenski, Mikhail Karpov, Vasily Kashin. China's Infinite Transition and its Limits: Economic, Military, and Political Dimensions / Ed. by Alexei D. Voskressenski. Springer Global (Singapore): PalgraveMacMillan, 2020. — 120 p.
- ↑ Кашин Василий Борисович. Биография на сайте МГИМО
- ↑ а б Кашин Василий Борисович [Архівовано 2022-12-01 у Wayback Machine.]. Интеллектуальная автоматизированная система «ИСТИНА»
- ↑ Кашин Василий Борисович. Китайский и тайваньский политический лоббизм в США и военно-политическая ситуация в зоне Тайваньского пролива: диссертация кандидата политических наук: 23.00.04. — Москва, 2005. — 144 с.
- ↑ Василий Кашин. [Архівовано 2022-12-01 у Wayback Machine.] Эксперты клуба «Валдай»
- ↑ Василий Борисович Кашин [Архівовано 2021-02-01 у Wayback Machine.]. Сайт РСМД
- ↑ https://globalaffairs.ru/articles/pervaya-bolshaya-vojna-xxi-veka/
- ↑ https://www.mk.ru/politics/2022/12/01/chto-putin-zadumal-na-2023-god-skrytaya-dramaturgiya-specoperacii.html
- Ольга Меркулова. Василий Кашин: У всех участников своя победа. Откровенная беседа о военной сфере Азиатско-Тихоокеанского региона Архівовано лютий 27, 2021 на сайті Wayback Machine. // Восток России: информационно-аналитическое агентство, 20 декабря 2017
- Иннокентий Архипов. Военный эксперт Василий Кашин: Заявление о выходе Китая из гонки вооружений — традиционная декларация. На самом деле ядерный арсенал растет Архівовано березень 24, 2022 на сайті Wayback Machine. // The Insider, 24 июля 2019
- Долгий путь к диверсификации. Эксперт клуба «Валдай» Василий Кашин о важности для Турции сделки по С-400 Архівовано листопад 7, 2020 на сайті Wayback Machine. // Коммерсант, 15 июля 2019
- Китай во всем виноват? Василий Кашин Архівовано лютий 1, 2021 на сайті Wayback Machine., гость программы В круге света на радио Эхо Москвы, 5 мая 2020 года
- Кашин Василий Борисович. Биография на сайте МГИМО
- Эксперт Кашин Василий Борисович Архівовано травень 10, 2021 на сайті Wayback Machine.. Факультет мировой политики МГУ
- Кашин Василий Борисович Архівовано квітень 10, 2021 на сайті Wayback Machine.. Биография на сайте Высшей школы экономики
- Кашин Василий Борисович Архівовано березень 14, 2022 на сайті Wayback Machine.. Сайт Совета по внешней и оборонной политике