Перейти до вмісту

Катрін Малабу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Катрін Малабу
фр. Catherine Malabou
Народилася18 червня 1959(1959-06-18)[1] (65 років)
Сіді-Бель-Аббес, Алжир[1]
Країна Франція[2]
Діяльністьфілософ, психоаналітикиня, викладачка університету, феміністка
Галузьфілософія[3] і переклади з англійськоїd[3]
Alma materВища нормальна школа в Фонтене-о-Розd, Вища школа соціальних наук (5 грудня 1995)[4] і Страсбурзький університет (1 вересня 2003)
Науковий керівникЖак Дерріда[4]
Знання мовфранцузька[5][3]
ЗакладУніверситет Париж X Нантер[6] і Кінгстонський університет[7]

Катрі́н Малабу́ (фр. Catherine Malabou, * 1959) — французька вчена, філософ, професор університету Париж-Нантерр.

Життєпис і наукові інтереси

[ред. | ред. код]

Катрін Малабу є професоркою університету Париж-Нантерр та гостьовою професоркою Державного університету Нью-Йорка в Баффало. Вона — головна редакторка філософської серії «Non et Non» у видавництві Леон Шеер (Editions Léo Scheer).

Малабу насамперед досліджує взаємовідносини між діалектикою і деконструкцією, оперуючи концептом «Пластичність». У книзі «Майбутнє Гегеля: пластичність, темпоральність, діалектика» (фр. L'avenir de Hegel: plasticité, temporalité, dialectique), що є її докторською дисертацією, написаною під керівництвом Жака Дерріди, вона визначає пластичність, як можливість водночас надати й набути форму й таким чином відкритися майбутньому. Але пластичність в неї описує не лише формотворення, її можна розуміти і як руйнування (деструкцію) будь-яких форм.

Свою концепцію пластичності вона виводить як з Гегеля, так і з сучасних досліджень нейрологічної науки.

La Countre-allée — своєрідна антологія розрізнених філософських проб про філософію Жака Дерріди, його характер та поняття подорожі. У книзі зібрано оригінальні поштівки Дерріди з його зауваженнями, які виникали в ході написання цієї книжки.

У книзі «Гайдеґґерівська зміна» (Le Change Heidegger) Малабу досліджує відносини між негативністю й трансформацією. У книзі «Нові поранені» (Les nouveaux blessés) показано діалог між Гегелем і Фрейдом, йдеться про такі теми, як невиконання, заперечення, відкидання та смерть. Через явище травми вона намагається вийти на стик нейрологічної науки, психоаналізу й філософії.

Праці

[ред. | ред. код]

Німецькою

  • Was tun mit unserem Gehirn?, Zürich/Berlin: diaphanes 2006

Французькою

  • L'avenir de Hegel: plasticité, temporalité, dialectique, Paris: Vrin 1996
  • La Contre-allée (Voyager avec Jacques Derrida), Paris: Quinzaine Littéraire 1999
  • Plasticité, actes du colloque du Fresnoy, octobre 1999 (Hg.), Paris: Scheer 2000
  • Le Change Heidegger: du fantastique en philosophie, Paris: Scheer 2004
  • Que faire de notre cerveau ?, Paris: Bayard 2004.
  • La Plasticité au soir de l'écriture, Paris: Scheer 2005
  • Les Nouveaux blessés. De Freud à la neurologie, penser les traumatismes contemporains, Paris: Bayard 2007
  • Ontologie de l'accident, Paris: Léo Scheer, 2009
  • La Chambre du milieu. De Hegel aux neurosciences, Paris: Hermann, 2009
  • Changer de différence, Paris: Galilée, 2009
  • La Grande Exclusion, з Ксав'єром Емманюеллі, Paris: Bayard, 2009
  • Sois mon corps, з Джудіт Батлер, Paris: Bayard, 2010

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Who's Who in France — Paris: 1953. — ISSN 0083-9531; 2275-0908
  2. ↑ Catalog of the German National Library
  3. ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
  4. ↑ а б Agence bibliographique de l'enseignement supérieur (France) Système universitaire de documentation — Montpellier: ABES, 2001.
  5. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. ↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
  7. ↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Катрін_Малабу&oldid=43267434