Очікує на перевірку

Катехізис

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Катехизм)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Православне сповідання віри» Петра Могили (1640) — перший загальноправославний катехізис
Пруський катехізис XVI століття

Катехизм або катехизис, в релігійній літературі частіше вживається написання катехи́зис та катехи́зм[1] (грец. κατήχησις — повчання, казання) — доступний для всіх підручник з християнської віри, що побудований у вигляді питань-відповідей. Католики, протестанти та православні мають свої особливі катехизми. Вживається також у переносному значенні — основні положення чого-небудь. Так, 1911 року було видано окремою брошурою «Український катехизм», в якому висвітлено основні засади українського національного руху[2].

Конфесійні катехизми

[ред. | ред. код]

Власне історія катехизму починається з катехизмів конфесій. З майже величезної кількості катехизмів, які використовувалися в різних християнських церквах з часів Реформації, тут згадуються лише так звані головні катехизми, які набули виняткового значення для окремих конфесій протягом тривалого часу і за межами національних кордонів.

Лютеранські катехізиси

[ред. | ред. код]
  • Великий катехізис Мартіна Лютера під назвою «Deudsch Catechismus» (Віттенберг 1529) — для навчання дітей і простих людей — складається з п'яти основних частин у формі викладу доктрини: Декалог, Символ віри, Молитва Господня, Хрещення і Вечеря Господня (зі сповіддю).
  • Малий катехізис Мартіна Лютера під назвою «Енхірідіон». Малий катехізис для звичайного пастора і проповідника (Віттенберг 1529) також містить 44 ненумеровані запитання і відповіді на п'ять основних частин: Декалог, Символ віри, Отче наш, Таїнство Хрещення зі сповіддю і Таїнство Вівтаря.

Реформатські катехізиси

[ред. | ред. код]
  • Великий і Малий Вестмінстерські катехізиси є важливими конфесійними творами пресвітеріанських церков. Вони були опубліковані в XVII столітті Вестмінстерським синодом. Великий Катехизм містить 196, а Малий 107 запитань і відповідей.
  • Другий «Женевський катехизм» Жана Кальвіна під назвою «Le catéchisme de l'Église de Genève» (Женева, 1542) — для вчителів і дорослих — у формі 373 запитань і відповідей розглядає наступні теми: Символ віри, Декалог, Отче наш і Таїнства.
  • Гейдельберзький катехизм «Catechismus Oder Christlicher Vnderricht wie der in Kirchen vnd Schulen der Churfürstlichen Pfaltz getriebent» (Гейдельберг 1563), призначений для душпастирів і вчителів, складається зі 128, пізніше 129 ненумерованих запитань і відповідей і має потрійний поділ:
    • 1. «Про людські страждання» з подвійною заповіддю любові
    • 2. «Про відкуплення людини» з Символом і Таїнствами
    • 3. «Про вдячність» з Декалогом і молитвою «Отче наш».

Англіканський катехізис

[ред. | ред. код]
  • Церковний катехізис (1553, переглянутий 1572) Англіканської церкви під назвою «Катехизм», тобто «Настанова, яку має вивчити кожна людина перед тим, як її приведе єпископ для затвердження», що містить 25 нечисленних запитань, а також відповіді на них і розпорядження: Symbolum, Dekalog, Vaterunser und Sakramente[3].

Римо-католицькі катехізиси

[ред. | ред. код]

Греко-католицькі катехізиси

[ред. | ред. код]

Православні катехізиси

[ред. | ред. код]

Термін

[ред. | ред. код]

Є дві головні проблеми вибору терміна в українській мові. Перша з них — передача кореня слова (існують варіанти катехі-, катихи- та катехи-). Аналізуючи це питання, львівські мовознавці Олександра Захарків і Зоряна Куньч дійшли висновку, що оптимальним є варіант катехи-.[4]

Друга проблема — питання вибору суфікса. Вживають варіанти -изм, -исм, -зис, -ізис, -изіс, -исіс, -из, проте не всі вони підходять за змістом. Наприклад, термін «катехизис» вживається для означення і «книги-підручника», і самої «науки» та «навчання», термін «катехизм» означає тільки «книгу-підручник» (і в переносному значенні «науку»), а поняття «наука» і «навчання» передаються терміном «катехиза», який є більш адаптованим варіантом того ж катехизису. Слід зауважити, що, крім традицій вживання, терміни «катехизис» і «катехизм» не мають жодного елементу доктринально-семантичних розбіжностей між собою.[1] Всі інші терміни, які походять від того ж кореня, є або калькою, або адаптацією відповідних грецьких форм, і всі вони вживані у православних і в греко-католицьких виданнях.

Різниця в термінології виникла як наслідок запозичення терміну з різних джерел. Таким чином «катехизис» взято безпосередньо з грецької мови, а «катехизм» — з латинської. Відповідно їх вживання також збігається з поділом церкви на грецький та латинський обряди: варіант «катехизис» типовий для православних, а «катехизм» — для католицьких шкіл українського християнства.

Катехіт (катехит) — це слово походить від терміну «катехізис», використовується для позначення особи вчителя, котрий викладає «катехізис».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Катехизм — катехизис — катехиза. Термінологічно-правописний порадник для богословів і редакторів богословських текстів. Архів оригіналу за 17 липня 2011. Процитовано 13 вересня 2011.
  2. Трембіцький Анатолій. Напрями релігійно-богословської діяльності членів родини Сіцінських-Січинських: проблеми наукової розробки
  3. Wilke, Dirk W.; Reformierte Episkopalkirche in Deutschland, Gerhard (2017). Beach, Foley; Meyer, Gerhard (ред.). Christ-Sein: anglikanischer Katechismus: Begleiter zum Glauben für Einsteiger, Konfirmanden und Mitarbeiter (вид. 1. Auflage). Schwarzenborn: Ordinariat der Anglikanischen Kirche in Deutschland (AKD). ISBN 978-3-9813353-8-5.
  4. О. Захарків, З. Куньч. Як правильно: катихизм, катехизм, катихизис, катехізіс, катехиза? // Єдиними устами 4 (2000) 63—71.

Посилання

[ред. | ред. код]