Каспар Бекеш
Каспар Бекеш угор. Bekes Gáspár | |
Народження: |
1520 Трансильванія, Румунія |
---|---|
Смерть: |
7 листопада 1579 Гродно, Троцьке воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита |
Поховання: | Вільнюс |
Країна: |
Велике князівство Литовське Трансильванське князівство |
Релігія: | Польські брати[d] |
Рід: | Q63532154? |
Діти: | Władysław de Kornyath Bekesd |
Каспар Бекеш (латинізоване ім'я, власне Гашпар Бекеш, угор. Gáspár Békés, пол. Kasper Bekiesz, лит. Kasparas Bekešas, біл. Каспар Бекеш ; 1520, Трансільванія — 7 листопада 1579, Гродно) — державний і військовий діяч Великого князівства Литовського, друг і сподвижник Стефана Баторія.
Походить із старовинного угорського роду. Його батько Ласло був віце-баном лугоським і німецьким, який отримав прізвисько «Бекеш» від одноіменної місцевості, якою володів. З 1557 служив у Трансільванії при дворі угорського короля Яна Сигізмунда Запольяї, був його скарбником і довіреною особою. В 1565 очолював посольство в Стамбул, метою якого було домогтися підтримки султана Сулеймана I проти імператора Максиміліана II[1].
Наприкінці 1560-х років виступив на боці Габсбургів у їхньому намірі підкорити Трансільванію. Після обрання Стефана Баторія в 1571 князем Трансільванії виступав проти нього, розраховуючи самому зайняти його місце, але зазнав невдачі. В 1575 його війська були остаточно розбиті, а землі конфісковані. Після обрання в 1576 Стефана Баторія королем польським і великим князем литовським Каспар помирився з ним і в 1577 влаштувався в Речі Посполитій[1].
Командував угорською піхотою. Відзначився особистою мужністю та військовими талантами при обороні Ельблонгу у 1577 році та у полоцькій кампанії 1579 року. За клопотанням шляхти Великого князівства Литовського в 1579 був зарахований до шляхетського стану, а також отримав у володіння землі, в тому числі в Гродненський повіт. Помер у Гродно 7 листопада 1579[1].
З ім'ям Каспара Бекеша пов'язана назва бекеші (від пол. bekiesz, bekieszka) — різновиду короткого приталеного каптана, зазвичай на хутрі, з хутряною обробкою по краях рукавів, кишень і подолу.
Навколо Бекеша групувалися прихильники антитринітаризму, після його смерті католицька і православна церкви заборонили ховати його на своїх кладовищах[1] [2], внаслідок чого він був похований на Лисій горі у Вільнюсі, де раніше вже був похований угорський полководець Вадуш Паннонієць, що загинув 1579 року. Пагорб, на якому був похований Каспар Бекеш, отримав назву Бекешової гори.
- ↑ а б в г Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя / рэд. кал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.), Т. У. Бялова і інш. ; мастак З. Э. Герасімович. — 2-е выданне. — Мінск : Выд. «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі, 2005—2010. — Т. 1—3. — ISBN 978-985-11-0392-4. (біл.)
- ↑ VLE.
- Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя / рэд. кал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.), Т. У. Бялова і інш. ; мастак З. Э. Герасімович. — 2-е выданне. — Мінск : Выд. «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі, 2005—2010. — Т. 1—3. — ISBN 978-985-11-0392-4. (біл.)
- Бекеш Каспер // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Polski Słownik Biograficzny. — Ossolineum, 1935. — T. I. (пол.)
- Jurgita Mockienė (22 серпня 2018). Kaspar Bekes. Visuotinė lietuvių enciklopedija (лит.). Mokslo ir enciklopedijų leidybos centras. Процитовано 13 вересня 2021.