Карт Віктор Еммануїлович
| Карт Віктор Еммануїлович | |
|---|---|
| Народився | 19 червня 1929 Бердичів, Українська СРР, СРСР |
| Помер | 25 липня 2024[1] (95 років) Ганновер, Німеччина[1] |
| Країна |  СРСР Україна |
| Діяльність | науковець, шаховий тренер |
| Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка |
| Відомі учні | Бєлявський Олександр Генріхович, Романишин Олег Михайлович, Михальчишин Адріян Богданович і Літинська Марта Іванівна |
| Нагороди |   |
Віктор Еммануїлович Карт (19 червня 1929, Бердичів — 25 липня 2024 року, Ганновер) — радянський шахіст та український шаховий тренер, двічі чемпіон Львова (1953, 1958), двічі чемпіон ДСТ «Авангард» (1958 — випередив Штейна, 1961), заслужений тренер СРСР (1973), засновник львівської шахової школи[2][3][4].
Народився у Бердичеві. У сім років батько, військовий лікар, подарував Вікторові шахи. З четвертого класу він почав брати участь у шкільних шахових змаганнях. Після сьомого класу почав працювати на заводі слюсарем. Згодом переїхав до Житомира, де став чемпіоном міста серед школярів[4].
1948 року вступив на історичний факультет Львівського університету. По закінченні університету Карту запропонували роботу вчителя у школі невеличкого містечка Бібрка Львівської області, згодом Карт обіймав посаду завуча семирічної школи у селі Муроване. Згодом Віктор переїхав до Львова, де звільнилось місце у спортивному товаристві «Авангард» та місце керівника шахового гуртка у міському Палаці піонерів[5]. З 1950-х очолив збірну області, яка виступала на чемпіонаті України.
Виховав у Львові низку гросмейстерів:
- Олександр. Бєлявський — чемпіон світу серед юнаків, чотириразовий чемпіон СРСР, претендент на звання чемпіона світу, неодноразовий переможець Всесвітніх шахових Олімпіад, командних Чемпіонату Світу та Європи;
- Олег Романишин;
- Адріан Михальчишин;
- Марта Літинська — чемпіонка СРСР, претендентка на звання чемпіонки світу[6].
Працював тренером збірної команди УРСР, ДСТ «Авангард» та «Труд». Під його керівництвом збірна України перемогла на 7-й Спартакіаді народів СРСР (1979) та чемпіонаті СРСР (1984)[7]. За досягнення у сфері шахів нагороджений орденом «Знак Пошани» (1981).
Виховав двох доньок. 2001 року переїхав жити до Німеччини біля міста Ганновер, де працював тренером у місцевому шаховому клубі «Маккабі»[8].
Помер 25 липня 2024 року в лікарні Ганновера від запалення легень у віці 95 років[9].
Багаторазово був шаховим суддею. Зокрема на Міжнародному юнацькому турнірі 1961 року у Львові[4].
- ↑ а б в https://www.facebook.com/adrian.mihalcisin/posts/pfbid0jbQLXqxWBjsspPvJYgfmYiv1tGVaLGB6QWebpbdySj9YcZV7DfFLAQ37DB5Gj8YWl
- ↑ Помер Віктор Карт – засновник Львівської шахової школи. zahid.espreso.tv (укр.). Процитовано 27 липня 2024.
- ↑ Спасибо, маэстро Карт!. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25 травня 2013.
- ↑ а б в Шахматный Декарт. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25 травня 2013.
- ↑ Карт Віктор Еммануїлович. berdychiv.in.ua. Процитовано 27 липня 2024.
- ↑ Помер засновник Львівської шахової школи Віктор Карт. DailyLviv.com (укр.). 26 липня 2024. Процитовано 27 липня 2024.
- ↑ Яремко, П. П. Безпалько, І. Я. Карт Віктор Еммануїлович. Енциклопедія Сучасної України (укр.). Процитовано 27 липня 2024.
- ↑ Відійшов у вічність засновник Львівської шахової школи Віктор Карт. Варта 1 (укр.). 26 липня 2024. Процитовано 27 липня 2024.
- ↑ Пам’яті Віктора Карта. Історична правда. Процитовано 27 липня 2024.
- Карт Віктор Еммануїлович / П. П. Безпалько, І. Я. Яремко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. — Режим доступу : https://esu.com.ua/article-10151
- Шахматы: энциклопедический словарь / гл. ред. А. Е. Карпов. — М.: Советская энциклопедия, 1990. — С. 152. — 621 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-85270-005-3.
