Перейти до вмісту

Казанцева Тамара Тимофіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Казанцева Тамара Тимофіївна
Народилася8 травня 1934(1934-05-08)
Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Українська СРР, СРСР
Померла2 лютого 2024(2024-02-02) (89 років)
Країна СРСР
 Росія
Місце проживанняZorge Streetd, Уфа
Діяльністьгеологиня
Галузьтектоніка
Alma materКриворізький національний університет (1959)
Науковий ступіньдоктор геолого-мінералогічних наук[d] (1985)
Вчене званняпрофесор і академік
Знання мовросійська
ЗакладАкадемія наук Республіки Башкортостан
У шлюбі зКазанцев Юрій Васильович
Нагороди
Орден Дружби (Російська Федерація) медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»

Тамара Тимофіївна Казанцева (8 травня 1934, Кривий Ріг — 2 лютого 2024) — радянський і російський учений, доктор геолого-мінералогічних наук (1985), професор, академік Академії наук Республіки Башкортостан (1991).

Біографія

[ред. | ред. код]

Казанцева Тамара Тимофіївна[1] народилася 8 травня 1934 року в місті Кривий Ріг. У 1959 році закінчила Криворізький гірничорудний інститут, за фахом геолога.

Після закінчення інституту з 1959 по 1965 роки Казанцева працювала інженером-геологом комплексної геолого-розвідувальної експедиції Красноярського геологічного управління, потім начальником партії Стерлітамацької геолого-пошукової контори об'єднання «Башнефть» (1966—1975). З 1975 року працює в Інституті геології УНЦ РАН.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Область інтересів Казанцевої — геотектоніка, геологія. Їй вдалося обґрунтувати походження аллохтонності гіпербазитових масивів на Уралі, довести поліциклічність Уралу в палеозої.

Казанцева є автором нового наукового напрямку — «Структурний фактор в теоретичній геології». Методологія, запропонована нею дозволила реставрувати генезис найважливіших процесів формування земної кори на основі вивчення разнорангової геологічного речовини.

З пріоритетних наукових завдань, вирішених Казанцевою— відкриття законів геологічного розвитку:

  • закон енергетичної забезпеченості основних геологічних процесів тектонічними силами;
  • закон узгодженості еволюційної спрямованості геологічної речовини з напрямком знака тектонічного режиму;
  • закон відповідності складу природних одиниць інтенсивності тектонічного режиму;
  • закон парагенетичної компенсації у геологічних системах та інших.

Казанцева стала автором нового загальногеологічного навчання — шар'яжно-насувної теорії формування земної кори.

У 1985 році захистила докторську дисертацію. З 1991 року обрана академіком Академії наук Республіки Башкортостан.

Звання та нагороди

[ред. | ред. код]

Орден Дружби народів (1999), диплом і медаль Пошани ВДНГ СРСР за створення нової моделі геосинклінального процесу (1985).

Праці

[ред. | ред. код]

Тамара Казанцева — автор понад 350 наукових праць, у тому числі 18 монографій.

  • Аллохтонные офиолиты Урала. М.: Наука, 1985.
  • Аллохтонные структуры и формирование земной коры Урала. М.: Наука, 1987.
  • Научные законы геологического развития. Уфа: Гилем, 2006.
  • Казанцева Т. Т. Структурный фактор в теоретической геологии / Т. Т. Казанцева, Ю. В. Казанцев; Ин-т геологии Уфим.науч.центра РАН. — Уфа: Гилем, 2010. — 325 с.:ил. — Библиогр.: с.303-321.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Башкортостан: Краткая энциклопедия. Уфа: Башкирская энциклопедия, 1996.
  • Вклад геологов-нефтяников в развитие нефтедобывающей промышленности Башкортостана. Уфа: ДООО «Башнипинефть» ОАО АНК «Башнефть», 2003.
  • Камалетдинов М. А. Учёные и время. Уфа: Гилем, 2007.
  • Башкирская энциклопедия: В 7 т. Т. 3: Уфа: Башкирская энциклопедия, 2007.

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Казанцева Тамара.[недоступне посилання з квітня 2019]