Кабачок
| Кабачок | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Cucurbita pepo var. giraumontia | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Кабачо́к (Cucurbita pepo var. giraumontia) — однолітня однодомна перехреснозапильна з різностатевими квітками рослина родини гарбузових, овочева культура. Має прямостоячі негіллясті пагони. Батьківщина — Центральна Америка.
Рослина теплолюбива, стійкіша до ґрунтової й атмосферної посухи, ніж огірок, при поливі значно підвищує врожайність, скоростигла (досягає технічної спілості за 40-45 діб). Плоди містять білка 0,55%, цукру близько 4%, жирів 0,13%, а також вітаміни З, РР і ін.
Надає перевагу родючим легким ґрунтам. Молоді плоди (зеленці) використовують в їжу після кулінарної обробки — їх варять, фарширують, консервують.
Кабачок. Різновид гарбуза твердокорого. Форма різна — від округлого до циліндричного. Забарвлення — біле і світло-зелене. Поверхня гладенька і ребриста. У свіжому стані умовно їстівний.
Кабак спагетті. Різновид гарбуза твердокорого. Форма овальна до 1,5 кг. Використовують у стиглому стані. Забарвлення жовто-оранжеве. Красиві відварені «макарони».
Кабачок-цукіні. Різновид гарбуза твердокорого. Форма різноманітна — від округлої до циліндричної. Забарвлення жовте, оранжеве, різнокольорове. Використовують подібно до кабачка.
Кабачок-крукнек. Різновид гарбуза твердокорого. Форма «лебедеподібна» (крукнек англійською означає «кривошийка»). Дуже декоративна форма. Забарвлення жовте і оранжеве. Поверхня ребриста і бородавчаста. Використовують подібно до кабачка.
Кабачок походить із Південної Америки, зокрема з регіону, що охоплює Мексику. Археологічні знахідки свідчать, що кабачки вирощували там уже понад 10 тисяч років тому. Спочатку люди споживали насіння рослини, оскільки плоди дикого кабачка були гіркими та малопридатними до вживання. Але з часом, через селекцію, вдалося отримати сорти з ніжною м'якоттю, які ми сьогодні знаємо як кабачки.
Коли європейці, відкривши Америку, привезли кабачок до Європи в XVI столітті, він спочатку використовувався як декоративна рослина. Лише через кілька століть він почав активно використовуватися в кулінарії. Італійці першими оцінили смакові якості кабачка та почали його масово вирощувати для їжі, що, ймовірно, і пояснює популярність італійської назви цього овочу – "цукіні".
Сьогодні кабачок — це універсальний овоч, який використовується у багатьох кухнях світу, зокрема в українській. Його цінують за низьку калорійність і високий вміст корисних речовин, а також за те, що його можна готувати багатьма способами: смажити, варити, запікати та навіть їсти сирим у салатах.
Підготовка ґрунту і удобрення під кабачок такі самі, як і під огірок. Вирощувати його можна розсадним і безрозсадним способами. За розсадного способу товарну продукцію одержують на 10-15 днів раніше. Для цього використовують 20-30-денну розсаду. Коли ґрунт прогріється до 14-16°C і мине загроза весняних приморозків (10-20 травня), її висаджують на грядки. Застосовуючи малогабаритні плівкові покриття, рослини можна висаджувати на 5-10 днів раніше. Схема висаджування 70х70 або 90х90 см, у гнізді розміщують по 1-2 рослини. Глибина висаджування рослин — до сім'ядолей.
На грядки насіння висівають, коли температура ґрунту на глибині 10-12 см досягне 12-14°С. Спосіб сівби — квадратно-гніздовий (70х70 або 90х90 см). У гніздо висівають по 2-3 насінини. Якщо у ґрунті є дротяник, норму висіву збільшують (5-6 насінин у гнізді). Глибина загортання насіння — 4-6 см. На дружність проростання насіння позитивно впливає мульчування гнізд перегноєм, оскільки під мульчею ґрунт краще прогрівається, зберігається волога і не утворюється кірка.
Догляд за рослинами полягає в систематичному розпушуванні міжрядь, виполюванні бур'янів у гніздах і боротьбі з хворобами та шкідниками (як на огірку). У фазі утворення першого справжнього листка рослини проривають (вищипують). У гнізді залишають по 1-2 рослини, що найкраще розвинулися. У фазі сім'ядолей рослини можна пересаджувати з грудкою землі. Розпушувати ґрунт доцільніше після дощу або поливів. У південних районах України кабачок поливають 8-10 разів, у Лісостепу — 3-4, на Поліссі і в західних областях — 1-2 рази залежно від погодних умов. Поливна норма становить 35-5 л/м².
Плоди кабачка збирають регулярно, коли вони досягнуть технічної стиглості (довжина 14-16 см, товщина 7-10 см). У цей період вони мають ніжну і дещо клейку шкірку та недорозвинене насіння. Плоди з твердою шкіркою непридатні для використання. Урожай збирають переважно 2 рази на тиждень. Під час збирання стежать, щоб на рослинах не залишити перезрілих плодів і не пошкоджувати стебел та листків. При запізненні зі збиранням плоди переростають і втрачають товарну якість, продуктивність рослин знижується.
Кабачок — це універсальний овоч, який можна використовувати в багатьох стравах завдяки його ніжному смаку та текстурі. Ось кілька основних способів використання кабачка в кулінарії:
Кабачки часто смажать на сковорідці або грилі. Вони можуть бути нарізані кільцями або скибочками і приправлені спеціями, олією, часником або іншими добавками. Також популярні смажені кабачкові оладки, які можна подавати з різними соусами чи сметаною.
Запечені кабачки — це легка й корисна страва. Їх можна запікати як у чистому вигляді, так і з іншими овочами або сиром. Дуже популярні фаршировані кабачки, коли овоч розрізають навпіл, видаляють м'якоть і наповнюють фаршем, грибами, рисом або іншими інгредієнтами.
Кабачки можна тушкувати з іншими овочами (наприклад, помідорами, баклажанами, перцем) у стравах типу рагу. Це особливо популярно в літньо-осінній період, коли є багато сезонних овочів.
Кабачки додають у супи як один із інгредієнтів або роблять з них крем-супи. Кабачковий крем-суп — легкий, смачний і дієтичний варіант, який можна приготувати з додаванням вершків або молока.
Кабачки можна їсти сирими, тонко нарізавши їх у салати. Їх свіжий, хрусткий смак добре поєднується з іншими овочами, лимонним соком, олією та спеціями. Молоді кабачки часто використовують у літніх салатах.
Ця страва дуже популярна в українській та російській кухнях. Кабачки обсмажують, тушкують разом з іншими овочами (морквою, цибулею, томатами) та перетирають до стану пасти. Кабачкову ікру можна їсти як самостійну страву або намазувати на хліб.
Кабачки інколи додають у випічку для того, щоб зробити її більш соковитою та легкою. Наприклад, існують рецепти кексів або пирогів із кабачком, де овоч майже не відчувається на смак, але робить тісто ніжнішим.
Молоді кабачки можна маринувати на зиму. Їх нарізають скибочками і закривають у банках з оцтом, спеціями та зеленню.
Кабачки добре підходять для заморожування. Їх можна попередньо нарізати й заморозити для використання взимку в супах, рагу або інших стравах.
З кабачків готують варення, яке має цікавий смак. Зазвичай додають лимонну кислоту або цитрусові для підвищення вмісту кислоти і більш збалансованого смаку.
Це лише кілька прикладів, як можна використовувати кабачки, і вони добре вписуються у різні кулінарні традиції.
- Кабачки [Архівовано 20 грудня 2014 у Wayback Machine.] // Похлебкин В. В. Большая энциклопедия кулинарного искусства. — 2005. (Перевірено 29 вересня 2011)
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
