Зіґфрід Гандлозер
Зіґфрід Гандлозер | |||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
нім. Siegfried Handloser | |||||||||||||||||||||
Народився | 25 березня 1885[1] Констанц, Богемське королівство, Долитавщина, Австро-Угорщина | ||||||||||||||||||||
Помер | 3 липня 1954 (69 років) Мюнхен, ФРН ·злоякісна пухлина | ||||||||||||||||||||
Країна | Німеччина | ||||||||||||||||||||
Діяльність | військовий лікар, директор, професор | ||||||||||||||||||||
Галузь | тиф[2], Обмороження[2], малярія[2], нефрит[2], жовтяниця[2] і гепатит[2] | ||||||||||||||||||||
Науковий ступінь | докторський ступінь[3] | ||||||||||||||||||||
Знання мов | німецька | ||||||||||||||||||||
Заклад | Гіссенський університет[4] | ||||||||||||||||||||
Учасник | Перша світова війна і Друга світова війна[5][6] | ||||||||||||||||||||
Членство | Pépinière-Corpsd | ||||||||||||||||||||
Роки активності | з 1910 | ||||||||||||||||||||
Військове звання | Surgeon General of the German Armed Forcesd | ||||||||||||||||||||
Конфесія | католицтво[7][8] | ||||||||||||||||||||
Нагороди | |||||||||||||||||||||
Зіґфрід Гандлозер (нім. Siegfried Handloser; 25 березня 1885, Констанц, Німецька імперія — 3 липня 1954, Мюнхен, ФРН) — керівник санітарної служби вермахту, генерал медичної служби. Кавалер Лицарського хреста хреста Воєнних заслуг з мечами.
Народився в сім'ї музиканта. У 1903 році вступає до військової академії імені кайзера Вільгельма в Берліні в якій в 1910 році отримує медичну освіту. З 17 травня 1910 року лікар-асистент військово-санітарної частини. У 1911 році захищає дисертацію «Специфічне лікування черевного тифу». Працював в клініці Гіссена.
Брав участь у Першій світовій війні. Командував санітарними підрозділами.
З 1 травня 1932 року служив дивізійним лікарем піхотної дивізії в Штутгарті, Дрездені та Відні, з 26 серпня 1938 року - головний військовий лікар армії.
Доктор медицини, з жовтня 1939 року почесний професор військової медицини Віденського університету.
Учасник Польської і Французької кампаній.
З 6 листопада 1940 року заступник начальника військово-санітарної інспекції вермахту.
З 1 січня 1941 року - генерал медичної служби. З 31 січня 1941 року - головний санітарний інспектор вермахту, з 1 березня 1941 також головний лікар вермахту, а з 28 липня 1942 року ще й начальник санітарної служби вермахту. З 18 лютого 1942 року - голова Наукової ради військово-медичної служби. У 1943 році обраний почесним професором військової медицини Берлінського університету.
Відзначився створенням і організацією борделів для німецьких солдатів і офіцерів на окупованих територіях.
1 вересня 1944 року звільнений з посади головного санітарного інспектора і військового лікаря, але залишився на чолі санітарної служби вермахту. Мав право видавати накази, обов'язкові для виконання всіма медичними службами армії, люфтваффе і флоту.
Гандлозер відповідальний за проведення експериментів над в'язнями концтаборів, в тому числі за досліди з переохолодження, зараження висипним тифом і ін.
28 травня 1945 року ув'язнений британською владою у Фленсбурзі.
На Нюрнберзькому процесі над лікарями за співучасть у військових злочинах і злочинах проти людяності засуджений до довічного ув'язнення.
31 січня 1951 року покарання було замінено позбавленням волі строком на 20 років. Достроково звільнений в грудні 1953 року в зв'язку з різким погіршенням здоров'я.
Помер 3 липня 1954 року в Мюнхені.
- Лейтенант медичної служби (17 травня 1910)
- Обер-лейтенант МС (червень 1912)
- Гауптман МС (3 вересня 1916)
- Майор МС (1 квітня 1934)
- Оберст-лейтенант МС (1 квітня 1929)
- Генерал-майор МС (1 травня 1932)
- Генерал-лейтенант МС (1 квітня 1938)
- Генерал МС (1 січня 1941)
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Почесний хрест 3-го класу князівського ордена дому Гогенцоллернів з мечами
- Лицарський хрест 2-го класу ордена Церінгенського лева (Велике герцогство Баден)
- Ганзейський Хрест (Гамбург)
- Хрест Фрідріха 1-го класу (Ангальт)
- Лицарський хрест ордена Франца-Йосифа (Австро-Угорщина)
- Почесний знак «За заслуги перед Червоним Хрестом» 2-го класу (Австро-Угорщина)
- Почесний хрест ветерана війни з мечами (1934)
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го. 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
- Почесний знак Німецького Червоного Хреста 1-го класу із зіркою
- Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
- Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град»
- Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
- Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами
- Лицарський хрест Хреста Воєнних заслуг з мечами (21 вересня 1943)
- Die spezifische Behandlung des Typhus abdominalis. Straßburg 1911
- Innere Wehrmedizin. Dresden/Leipzig 1944
- mit Wilhelm Hoffmann: Wehrhygiene unter Mitwirkung von Prof. Dr. A. Fikentscher und Prof. Dr. Hippke
- ↑ http://www.encyclopedie.bseditions.fr/biographie.php?bioid=217&biolib=Handloser+Siegfried(Histoire+-+Nazisme)
- ↑ а б в г д е Nuremberg Trials Project — 2016.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #139875980 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Nuremberg Trials Project — 2016.
- ↑ Nuremberg Trials Project — 2016.
- ↑ https://nuremberg.law.harvard.edu/documents/2876-affidavit-concerning-dr-handlosers?q=Siegfried+Handloser#p.1
- ↑ Nuremberg Trials Project — 2016.
- ↑ https://nuremberg.law.harvard.edu/documents/630-affidavit-concerning-handlosers-medical?q=Siegfried+Handloser#p.1
- Alexander Mitscherlich / Fred Mielke (Hrsg.) : Medizin ohne Menschlichkeit. Frankfurt a. M. 1960
- Ulrich-Dieter Oppitz (Hrsg.): Medizinverbrechen vor Gericht. Erlangen/Jena 1999
- Gerd R. Ueberschär: (Hrsg.): Hitlers militärische Elite. Vom Kriegsbeginn bis zum Weltkriegsende Bd. 2, Primus Verlag, Darmstadt 1998
- Wolfgang U. Eckart: Generaloberstabsarzt Prof. Dr. med. Siegfried Handloser; in: Gerd R. Ueberschär (Hrsg.): Hitlers militärische Elite. Vom Kriegsbeginn bis zum Weltkriegsende Bd. 2, Primus Verlag, Darmstadt 1998, ISBN 3-89678-089-1, Wissenschaftliche Buchgesellschaft ISBN 3-534-12678-5, Seite 88-92
- Insa Meinen: Wehrmacht und Prostitution während des Zweiten Weltkriegs im besetzten Frankreich Temmen, Bremen 2002 ISBN 3-86108-789-8 (Вермахт и проституция во время Второй мировой войны в оккупированной Франции)
- Залесский К. А. «Вермахт. Сухопутные силы и Верховное командование», Москва, «Яуза», 2005.
- Eckart W., Siegfried Handloser. In: Gerd R. Ueberschär (Hrsg.), Hitlers militärische Elite, Primus-Verlag, Darmstadt.
- Vom Kriegsbeginn bis zum Weltkriegsende. 1998, ISBN 3-89678-089-1, S. 88-92.
- Народились 25 березня
- Народились 1885
- Уродженці Констанца
- Померли 3 липня
- Померли 1954
- Померли в Мюнхені
- Науковці Гіссенського університету
- Кавалери Лицарського Хреста Воєнних заслуг з мечами
- Кавалери хреста Воєнних заслуг I класу з мечами
- Кавалери хреста Воєнних заслуг II класу з мечами
- Кавалери Залізного хреста 1-го класу
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Кавалери ордена дому Гогенцоллернів
- Кавалери 2-го класу ордена Церінгенського лева
- Нагороджені Ганзейським хрестом (Гамбург)
- Кавалери лицарського хреста ордена Франца Йосифа
- Нагороджені почесним знаком Австрійського Червоного Хреста
- Нагороджені Почесним хрестом ветерана війни
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у Вермахті» 1-го класу
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у Вермахті» 2-го класу
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
- Нагороджені почесним знаком Німецького Червоного Хреста
- Нагороджені медаллю «У пам'ять 13 березня 1938 року»
- Нагороджені медаллю «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град»
- Нагороджені застібкою до Залізного хреста 1-го класу
- Нагороджені застібкою до Залізного хреста 2-го класу
- Доктори медицини
- Доктори наук Німеччини
- Німецькі військовики Першої світової війни
- Учасники Другої світової війни з Німеччини
- Генерали медичної служби (Вермахт)
- Підсудні подальших Нюрнберзьких процесів
- Нацистські злочинці