Земомисл
Земомисл пол. Siemomysł | |||
| |||
---|---|---|---|
930 — 960 | |||
Попередник: | Лєстек | ||
Наступник: | Мешко I | ||
Ім'я при народженні: | Семомисл | ||
Народження: | X/XI ст. | ||
Смерть: | близько 960 | ||
Країна: | Республіка Польща | ||
Релігія: | язичництво | ||
Рід: | П'ясти | ||
Батько: | Лєстек | ||
Шлюб: | Gorkad | ||
Діти: | Мешко, Чцібор | ||
Земоми́сл (Семомисл, пол. Siemomysł; ? — близько 960) — польський князь (930–960) з династії П'ястів, син Лєстка й онук Семовита.
Роки життя і правління Земомисла невідомі. Гіпотетично він повинен був народитися близько 930 року (деякі дослідники вважають, що правління Земомисла було дуже коротким, а сам народився близько 950 року). Земомисл зазвичай приписують політичне об'єднання земель полян, гоплян і мазовшан, хоча і не виключають, що об'єднання могло статися і під час правління його батька. Відповідно до гіпотези Генріха Ловмянського, у 954 році Земомисл підтримав повстання племені укран проти влади німців[1].
Згідно творів польських істориків XVI—XVII столітть, достовірність яких сучасні історики піддають серйозному сумніву, Земомисл надавав допомогу Олегу Моравському, нібито, близькому родичу князів Русі з династії Рюриковичів.
Ім'я дружини чи дружин князя Земомисл невідомо. За однією з версій, його дружиною була дочка князя ляхів Влодіслава, данника Давньоруської держави[2]. Тим часом, недолік джерел не дозволяє говорити про цю версію скільки-небудь серйозно. Згідно чеської хроніки Вацлава Гаека, матір'ю Мешко I була Ґорка, ім'я якої в інших джерелах не зустрічається, проте це твердження піддав сумнівам ще Бальцер[3].
- Діти
- Мешко I (нар. бл. 935, пом. 25 травня 992) — князь Польщі бл. 960(?) — 992;
- Невідомий син (нар. ?) — помер у 964 або 965 (за Бальцером, у 963 році). Існує ймовірність того, що він може також бути старшим зведеним братом Мешка I, місце його поховання невідоме[4].
- Чтібор (нар. ? — пом. після 24 червня 972).
Відомо про трьох синів Земомисла. Ймовірно, старшим був Мешко, який став князем після смерті батька, хоча старшим міг би і померти у 964 чи 965 роках (за Бальцером, у 963 році) невідомий на ім'я син. Молодшим сином Земомисла був Чтібор[5].
Цілком можливо, що дочкою Земомисла була дружина невідомого на ім'я князя поморян[6]. Ця версія заснована в тому числі і на тому факті, що ім'я Земомисл носив поморський князь, згадуваний в джерелах у 1046 році. Тим часом, деякі дослідники вважають, що вона була дочкою Мешка I[7][8].
Освальд Бальцер в своїй «Генеалогія П'ястів» приписував Земомислу сина Прокуя, який, як вважається нині, не має відношення до династії П'ястів, і дочка Аделаїду, легендарну «Білу княгиню» популярний образ в ранній польської історіографії[9].
Земовит нар. ? пом. ? |
Невідомий нар.. ? пом. ? |
Невідомий нар.. ? пом. ? |
Невідомий нар.. ? пом. ? | ||||||||||
Лєстек нар.. ? пом. бл. 930—940 (?) |
Невідомий нар.. ? пом. ? |
||||||||||||
1 декілька дружин |
Земомисл (нар.. бл. IX/X w. пом. бл. 950—960) |
2 Невідомий (Ґорка?) нар.. ? пом. ? OO ? |
|||||||
1,2 | 1,2 | 1,2 | 1,2 | ||||||
Мешко I нар.. бл. 922—945 пом. 25.5.992 |
Невідомий син нар.. ? пом. 964 абр 965 |
Чтібор нар.. ? пом. після 24.6.972 |
Невідомий, Ґорка? нар.. ? пом. ? |
- Buczek K. Zagadnienie wiarygodności dwu relacji o początkowych dziejach państwa polskiego // Prace z dziejów Polski Feudalnej ofiarowane Romanowi Grodeckiemu. — Warszawa, 1960. — S. 45.(пол.)
- Gieysztor A. Siemomysł książę polański // Słownik Starożytności Słowiańskich. — T. 5, 1975. — S. 168.(пол.)
- Jasiński K. Rodowód pierwszych Piastów. — Warszawa-Wrocław, 1992.(пол.)
- Jasiński K. Siemomysł // Polski Słownik Biograficzny. — T. 37. — 1992. — S. 58-59.(пол.)
- Koneczny F. Dzieje Polski za Piastówю — Kraków, 1902. — S. 28.(пол.)
- Łowmiański H. Dynastia Piastów we wczesnym średniowieczu // Początki Państwa Polskiego. — T. 1. — Poznań, 1962.(пол.)
- Łowmiański H. Początki Polski. — T. 5. — Warszawa, 1973.(пол.)
- Trawkowski S. Jak powstawała Polska. — Wyd. 5. — Warszawa, 1969.(пол.)
- Wojciechowski Z. Polska nad Wisłą i Odrą. Katowice, 1939. — S. 34.(пол.)
- Wyrozumski J. Dzieje Polski piastowskiej (VIII wiek-1370). — Kraków, 1999. — S. 70.(пол.)
- Balzer O., Genealogia Piastów, Kraków 1895. ISBN 83-918497-0-8 (пол.)
- Labuda G., Mieszko I [w:] Polski Słownik Biograficzny, T. 21 (1976).(пол.)
- Labuda G., Siemomysł [w:] Ludzie pomorskiego średniowiecza, Gdańskie Towarzystwo Naukowe. Seria «Pomorze Gdańskie», nr 13 (1981).(пол.)
- Rymar E., Dagome Iudex jako organiczna część decyzji Mieszka I, w sprawie podziału Polski na dzielnice. Reanimacja hipotezy o piastowskim rodowodzie dynastii pomorskiej. Materiały Zachodniopomorskie 32 (1986).(пол.)
- ↑ Łowmiański H. Początki Polski. — T. 5. — Warszawa, 1973. — S. 512—513.(пол.)
- ↑ Powierski J. O pochodzeniu imienia Władysław w dynastii piastowskiej. Przyczynek do stosunków polsko-ruskich w X—XII w. // Zeszyty Naukowe Wydziału Humanistycznego Uniwersytetu Gdańskiego, Historia. — № 14 (1984). — S. 43.(пол.)
- ↑ Balzer O. Genealogia Piastów. — Wyd. II. — Kraków 2005. — S. 44.(пол.)
- ↑ K. Jasiński, Rodowód pierwszych Piastów, s. 70 (wyd. 2).(пол.)
- ↑ Jasiński K. Rodowód pierwszych Piastów. — Warszawa, 1992 (репринт). — S. 90.{{ref-pl}
- ↑ Łowmiański H. Początki Polski. — T. 5. — Warszawa, 1973. — S. 418.(пол.)
- ↑ Labuda G. Mieszko I // PSB. — T. 21. — 1976. — S. 33.(пол.)
- ↑ Siemomysł // Ludzie pomorskiego średniowiecza, Gdańskie Towarzystwo Naukowe. — Seria popularnonaukowe «Pomorze Gdańskie». — № 13. — 1981ю — S. 124.(пол.)
- ↑ Jasiński K. Rodowód pierwszych Piastów. — Warszawa, 1992 (репринт). — S. 71-72.(пол.)
- Oswald Balzer. Genealogia Piastów [Архівовано 17 грудня 2014 у Wayback Machine.].— Kraków, 1895.— 575 s.— Tabl. I. (пол.)
Попередник Лєстек |
Князь західних полян 930-960 |
Наступник Мешко I |