Перейти до вмісту

Загальні знання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Енциклопедія — це сховище загальних знань.

Загальні знання — це інформація, накопичена з часом за допомогою різних носіїв інформації та джерел.[1] Воно виключає спеціалізоване навчання, яке можна здобути лише за допомогою тривалого навчання та інформації, обмеженої одним носієм. Загальні знання є важливою складовою кристалізованого інтелекту. Воно тісно пов'язане із загальним інтелектом і відкритістю до досвіду.[2]

Дослідження виявили, що люди, які добре обізнані в певній галузі, як правило, обізнані в багатьох.[3][4] Вважається, що загальні знання підкріплюються здатністю довгострокової семантичної пам'яті.[5] Загальні знання також підтримують схеми для розуміння тексту.[6]

Індивідуальні відмінності

[ред. | ред. код]

Інтелект

[ред. | ред. код]

Люди, які мають високі результати в тестах на загальні знання, також мають високі оцінки в тестах на інтелект. Виявлено, що IQ надійно передбачає загальні бали знань навіть після врахування різниці у віці та п'ятифакторної моделі особистісних рис.[7][8][9] Однак багато тестів на загальні знання розроблені для створення нормального розподілу відповідей, утворюючи криву у формі дзвона.[10]

Загальні знання також помірно пов'язані з вербальними здібностями, хоча лише слабко або зовсім не пов'язані з чисельними та просторовими здібностями.[3] Як і у випадку з кристалізованим інтелектом, встановлено, що загальні знання з віком зростають.[11]

Довготривала семантична пам'ять

[ред. | ред. код]

Загальні знання зберігаються як семантична пам'ять.[12] Більшість семантичної пам'яті зберігається до старості, хоча є дефіцити у відновленні певних конкретних слів, пов'язаних із старінням.[12] Крім того, стрес або різні емоційні рівні можуть негативно вплинути на відновлення семантичної пам'яті.[12]

Особистість

[ред. | ред. код]

Люди з високим загальним рівнем знань[13], як правило, дуже відкриті до нового досвіду[7][8][9][11] і в типовій інтелектуальній активності.[8][9] Зв'язок між відкритістю до досвіду та загальними знаннями залишається надійним, навіть якщо врахувати IQ.[7][9] Люди з високим рівнем відкритості можуть бути більш мотивованими брати участь в інтелектуальних заняттях, які збільшують їхні знання.[9] Зв'язки між загальними знаннями та іншими рисами п'ятифакторної моделі, як правило, слабкі та непослідовні. Хоча одне дослідження виявило, що екстраверсія та невротизм негативно корелюють із загальними знаннями,[8] інші виявили, що вони не пов'язані.[7][11] Непослідовні результати також були знайдені для сумлінності.[14]

Прогноз досягнення

[ред. | ред. код]

Низка досліджень оцінювала, чи результати тесту на загальні знання можуть передбачити досягнення в окремих сферах, а саме в академічних знаннях,[15] коректурі[16] та творчості.[17]

Навчальні здобутки

[ред. | ред. код]

Під час дослідження британських школярів встановлено, що загальні знання можуть передбачати результати іспитів.[15] Дослідження вивчало когнітивні здібності та особистісні фактори успішності на іспитах і виявило, що загальні знання позитивно корелюють із GCSE англійською мовою, математикою та загальними результатами іспиту. Результати тесту на загальні знання передбачали результати іспиту, навіть після контролю IQ, рис особистості за п'ятифакторною моделлю та стилів навчання.

Вичитка

[ред. | ред. код]

Виявлено, що загальні знання надійно передбачають навички коректури у студентів університету.[16] Дослідження показало, що коректура більше корелює із загальними знаннями, ніж із загальним інтелектом, словесним міркуванням або відкритістю до досвіду. У множинному регресійному аналізі з використанням загальних знань, загального інтелекту, вербальних міркувань, п'ятифакторних рис особистості та стилів навчання як предикторів, лише загальні знання були значущим предиктором.

Творчість

[ред. | ред. код]

Виявлено, що загальні знання мають слабкі зв'язки з показниками креативності.[17] У дослідженні, яке вивчало внесок особистості та інтелекту у креативність, загальні знання позитивно корелювали з дивергентними тестами на мислення, але не були пов'язані з біографічним показником творчих досягнень, самооцінкою креативності чи сукупним показником креативності. Зв'язок між загальними знаннями та дивергентним мисленням став несуттєвим при контролі плинного інтелекту.

Ігрові шоу та вікторини

[ред. | ред. код]

Багато ігрових шоу використовують загальні запитання для розваги. Ігрові шоу, наприклад «Хто хоче стати мільйонером?» і «П'ятнадцять до одного» зосереджують свої запитання на загальних знаннях, тоді як інші шоу зосереджують запитання більше на конкретних предметах. Деякі шоу ставлять запитання як на конкретні теми, так і на загальні знання, зокрема Eggheads і Mastermind. В останньому учасники обирають власний «спеціалізований предмет» перед тим, як відповідати на запитання загального знання, тоді як в Eggheads предмети обираються випадковим чином. Ігрове шоу Jeopardy! перевіряє знання учасників.

Запитання, взяті з гри Trivial Pursuit, були використані в ряді психологічних експериментів щодо загальних знань.[18][19]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ GENERAL KNOWLEDGE. Cambridge English Dictionary (амер.). Процитовано 24 серпня 2019.
  2. ↑ T. C. Bates and A. Shieles. (2003). Crystallized Intelligence is a product of Speed and Drive for Experience: The Relationship of Inspection Time and Openness to g and Gc. Intelligence, 31, 275-287
  3. ↑ а б Rolfhus, Eric L.; Ackerman, Phillip L. (1999). Assessing individual differences in knowledge: Knowledge, intelligence, and related traits (PDF). Journal of Educational Psychology. 91 (3): 511—526. doi:10.1037/0022-0663.91.3.511. Архів оригіналу (PDF) за 15 квітня 2012. Процитовано 25 грудня 2019.
  4. ↑ Ackerman, Phillip L.; Bowen, Kristy R.; Beier, Margaret E.; Kanfer, Ruth (2001). Determinants of individual differences and gender differences in knowledge. Journal of Educational Psychology. 93 (4): 797—825. doi:10.1037/0022-0663.93.4.797. Архів оригіналу за 5 квітня 2016. Процитовано 7 березня 2024.
  5. ↑ Smith, Amy M.; Hughes, Gregory I.; Davis, F. Caroline; Thomas, Ayanna K. (March 2019). Acute stress enhances general-knowledge semantic memory. Hormones and Behavior (англ.). 109: 38—43. doi:10.1016/j.yhbeh.2019.02.003. PMID 30742829.
  6. ↑ An, Shuying (1 січня 2013). Schema Theory in Reading. Theory and Practice in Language Studies. 3 (1). doi:10.4304/tpls.3.1.130-134. ISSN 1799-2591.
  7. ↑ а б в г д Furnham, Adrian; Chamorro-Premuzic, Tomas (2006). Personality, intelligence, and general knowledge. Learning and Individual Differences. 16: 79—90. doi:10.1016/j.lindif.2005.07.002.
  8. ↑ а б в г д Chamorro-Premuzic, Tomas; Furnham, Adrian; Ackerman, Phillip L. (2006). Ability and personality correlates of general knowledge (PDF). Personality and Individual Differences. 41 (3): 419—429. doi:10.1016/j.paid.2005.11.036. Архів оригіналу (PDF) за 26 квітня 2012.
  9. ↑ а б в г д Furnham, Adrian; Swami, Viren; Arteche, Adriane; Chamorro-Premuzic, Tomas (2008). Cognitive ability, learning approaches and personality correlates of general knowledge. Educational Psychology. 28 (4): 427—437. doi:10.1080/01443410701727376.
  10. ↑ Stuart-Hamilton, Ian (6 квітня 2014). What Constitutes General Knowledge?. Psychology Today (амер.). Процитовано 24 серпня 2019.
  11. ↑ а б в г Furnham, Adrian; Christopher, Andrew N.; Garwood, Jeanette; Martin, G. Neil (2007). Approaches to learning and the acquisition of general knowledge. Personality and Individual Differences. 43 (6): 1563—1571. doi:10.1016/j.paid.2007.04.013.
  12. ↑ а б в Glisky, Elizabeth L. (2007), Riddle, David R. (ред.), Changes in Cognitive Function in Human Aging, Brain Aging: Models, Methods, and Mechanisms, Frontiers in Neuroscience, CRC Press/Taylor & Francis, ISBN 9780849338182, PMID 21204355, процитовано 24 серпня 2019
  13. ↑ How To Improve General Knowledge?. Quiz Beez. 9 жовтня 2022.
  14. ↑ Furnham et al.[7] found positive correlations with general knowledge in his first and third studies, but no significant relationship in his second. Studies by others have found no significant relationship.[8][11]
  15. ↑ а б Furnham, Adrian; Monsen, J. & Ahmetoglu (2009). Typical intellectual engagement, Big Five personality traits, approaches to learning and cognitive ability predictors of academic performance. British Journal of Educational Psychology. 79 (4): 769—782. doi:10.1348/978185409X412147. PMID 19245744.
  16. ↑ а б Furnham, Adrian (2010). Proofreading as an index of crystallised intelligence. Educational Psychology. 30 (6): 735—754. doi:10.1080/01443410.2010.506005.
  17. ↑ а б Batey, Mark; Furnham, Adrian; Safiullina, Xeniya (2010). Intelligence, general knowledge and personality as predictors of creativity. Learning and Individual Differences. 20 (5): 532—535. doi:10.1016/j.lindif.2010.04.008.
  18. ↑ Dijksterhuis, A.; van Knippenberg, A. (1998). The relation between perception and behavior, or how to win a game of trivial pursuit (PDF). Journal of Personality and Social Psychology. 74 (4): 865—77. doi:10.1037/0022-3514.74.4.865. PMID 9569649. Архів оригіналу (PDF) за 14 червня 2010.
  19. ↑ Dijksterhuis, A. (October 1998). Seeing one thing and doing another: Contrast effects in automatic behavior. Journal of Personality and Social Psychology. 75 (4): 862—871. doi:10.1037/0022-3514.75.4.862.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Загальні_знання&oldid=43495588