ЗУ-23-2

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ЗУ-23-2
Типбуксована 23-мм зенітна установка
ПоходженняСРСР
Історія використання
На озброєнніз 1960
Історія виробництва
Розробленокінець 1950-их
Виготовленняз 1960 -
Характеристики
Вага0,95 тонн
Довжина4,57 м
Довжина ствола2,008 м
Ширина2,88 м
Висота1,22 м
Обслуга6

Снаряд23x152Б
Калібр23 мм
Стволи2
Траверс360°
Дальність вогню
Ефективна2,5 км

ЗУ-23-2 у Вікісховищі

ЗУ-23-2 — радянська 23-мм спарена зенітна установка.

Історія

[ред. | ред. код]

Розроблена в кінці 1950-х років для ураження повітряних цілей на висотах до 2,5 км та легкоброньованих цілей до двох кілометрів в бойових порядках військ (індекс по ГРАУ СРСР 2А13). Серійне виробництво почалося в 1955.

У СРСР було вироблено 14000+ ЗУ, також виготовлялась за ліцензією в Болгарії, Польщі, Єгипті та КНР. Виробництво 23 мм боєприпасів ЗУ-23-2 в різний час здійснювалося Єгиптом, Іраном, Ізраїлем, Францією[1], Фінляндією, Нідерландами, Швейцарією, Болгарією, Югославією й ПАР. Використовується як основа ЗСУ-23-4 Шилка.

Бойове застосування

[ред. | ред. код]

ЗУ-23-2 була прийнята на озброєння Радянської Армії у 1960 році. Використовувалась під час війни в Афганістані (1979—1989), а також під час громадянських війн у період розпаду СРСР (найперше встановлювалися на різну техніку — від ГАЗ-66 до МТ-ЛБ). У російській армії широко використовувалися під час Чеченських війн.

Широке розповсюдження привело до того, що без цієї установки практично не обходилися війни останнього часу, в тому числі громадянські війни в Лівії та Сирії. Українські установки знаходяться в частинах, які воюють на Донбасі.

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]

Вже на другий день повномасштабного вторгнення, 25 лютого 2022 року в Києві було знищено групу російських диверсантів, які пересувались на вантажівці Урал-4320 з встановленою установкою ЗУ-23-2[2].

Українські військові, зокрема 122-а бригада тероборони, яка базується в Одеській області, також отримали на озброєння фінські установки «23 ItK 61» («Sergej»)[3].

Львівські десантники з 80-ї окремої десантно-штурмової бригади збили російський винищувач Су-30 на початку вересня[4][5][6]. Уламки підбитого літака впали неподалік міста Ізюм[7].

Модифікації та модернізація

[ред. | ред. код]
Залп з зенітної установки ЗУ-23
  • Mesbah 1 — система ППО на базі ЗУ-23-2 та ПЗРК. Вперше продемонстрована у 2010.
  • ZU-23-6 — передсерійний прототип Mesbah-1

Китайська Народна Республіка

[ред. | ред. код]
  • Type 80 — місцева назва ліцензійного ЗУ-23-2, який виготовляється NORINCO. Експортна назва — G-AA-01.
    • Giant Bow — також відома як Shengong (神弓). Це назва системи ППО, яка складається з 8 ЗУ Type 80, а також командної машини.
    • Giant Bow II — також Shengong-II — модернізована версія на експорт (з 2005). В систему також входять самохідний ЗРК TY-90 та 3D РЛС.
  • Type 87 — модернізована версія для снарядів типу 25x183Б. На озброєнні з 1987.
    • Type 95 — ЗСУ на базі Type 87.

Польща

[ред. | ред. код]
Вантажівка Star 266 зі встановленою ZUR-23-2KG
  • ZU-23-2 — польська назва для базового варіанта. Виготовлявся за ліцензією Zakłady Mechaniczne «Tarnów» S.A. з 1972.
    • ZUR-23-2S «Jod» — польський варіант з установкою електрооптичного прицілу GP-1R та пари ПЗРК «Стрела-2M». Використовується з 1988.
      • ZUR-23-2KG «Jodek-G» — установка ZUR-23-2S з новим прицілом та парою ПЗРК Grom. Виготовляється з 2002.
        • ZUR-23-2KG-I — експортна версія для Індонезії з прицілом CKE-2I.
        • Kobra — модульна система ППО близької дії. Типова батарея: 6 ЗУ (найчастіше ZUR-23-2KG), до 6 систем Poprad, командний пост WD-95 та РЛС Radwar MMSR.
    • ZU-23-2M «Wróbel» — польська версія ЗУ-23-2 для флоту. Виготовляється з 1979.
    • ZU-23-2MR «Wróbel-II» — польський морський комплекс ППО з ZUR-23-2S та ПЗРК «Стрела-2M». Виготовляється з 1986.
      • «Hibneryt» — військова система ППО з ЗУ-23-3 на спеціальній армійській вантажівці Star 266. Перш за все об'єднані електричні системи.
    • ZU-23-2CP — установка з покращеним лафетом меншої маси, придатним для буксирування на швидкості до 90 км/год. Збільшено ресурс стволів та автоматики, а також замінено зенітний приціл на новий, для вогню по наземних цілях[8].
Докладніше: PSR-A Pilica

Спарена 23-мм гармата (установка ЗУ-23-2) з двома пусковими ЗКР Grom/Piorun лежить в основі ЗРАК (PSR-A) PILICA. Перша батарея якого була передана польським збройним силам в грудні 2020 року[9][10].

До складу батареї PSR-A Pilica входять[9]:

  • командний пункт;
  • радіолокаційна станція SLR-97, побудована на базі ізраїльського 3D-радара IAI/Elta ELM-2106 NG;
  • 6 вогневих установок з артилерійськими тягачами, базовим шасі є Jelcz 442.32 4×4;
  • 2 транспортних автомобілі;
  • 2 вантажівки для перевезення боєприпасів.

Наведення забезпечується комп'ютеризованою системою, що включає оптичний модуль з тепловізором і лазерним далекоміром. Це дозволяє використовувати кожну вогневу установку PILICA автономно, або ж комплексно як систему ППО ближньої дії (SHORAD)[9].

Російська Федерація

[ред. | ред. код]
Білоруська ЗУ-23-2
  • ЗУ-23M — варіант модернізації КБ «Точмаш» зі встановленою новою системою керування вогнем. Опціонально монтується разом із парою малогабаритних ЗРК типа 9M32M «Стрела-2M» або 9K38 «Игла»
  • ЗУ-23M1 — Експортний варіант зі встановленою парою ПЗРК 9M342 «Ігла-С»

Словаччина

[ред. | ред. код]
  • ZU 23M — модернізована версія з автоматичною системою керування вогнем EVPU company. Поставляється в Індію.

Єгипет

[ред. | ред. код]
  • ZU 23-M — ліцензійна версія ЗУ-23. Також має назву SH-23M та виробляється Abu Zaabal Engineering Industries (Завод 100).
    • Nile 23 — варіант ЗСУ на базі БТР M113.
    • Sinai 23 — подібна Nile 23, однак встановлюється на турелі TA-23E разом з РЛС RA-20S та ПЗРК (або Saqr Eye або FIM-92 Стінгер).

Україна

[ред. | ред. код]

ДП «КБ „Артилерійське озброєння“», що входить до складу ДК «Укроборонпром» на виконання програми імпортозаміщення, за власні обігові кошти розробило та опанувало виробництво стволів калібром 23-мм — КБА40 для зенітної установки ЗУ-23-2 (2А13). Про це стало відомо на військовій виставці «Зброя та Безпека 2017» в жовтні 2017 року. КБА40 дозволить оперативно замінити аналогічні радянські стволи, які сьогодні використовуються у зенітних установках ЗУ-23-2, що зарекомендувала себе як ефективний засіб знищення як повітряних, так і наземних цілей завдяки високому темпу та дальності стрільби[11].

Реалізація програми зі створення КБА40 потребувала від ДП «КБ „Артилерійське озброєння“» освоєння нових циклів виробництва для підвищення балістичних характеристик автоматичних гармат[11].

У квітні 2020 року на Рівненському полігоні відбувались визначальні відомчі випробування локалізованої версії ЗУ-23-2 (2А13) виробництва компанії «Українська бронетехніка». Випробування здійснювала бригада Державного науково-дослідного інституту випробувань та сертифікації озброєння і військової техніки. За результатами випробувань очікується направлення дослідного зразка на підконтрольну експлуатацію у війська та подальше прийняття модифікації ЗУ-23 на озброєння Збройних сил України[12].

На початку 2021 року стало відомо, що завод «Маяк» освоїв виробництво ЗІП для спареної 23-мм спареної зенітної установки ЗУ-23. Було запущено серійне виробництво запасних частин, інструментів та приладь. На підприємстві також анонсують початок серійного виготовлення ЗІП для капітального ремонту 23-мм спареної зенітної установки ЗУ-23[13].

В жовтні 2021 року стало відомо, що в 169-му навчальному центрі «Десна» встановлено мультимедійний комплекс для навчання обслуги зенітної установки ЗУ-23-2 від КБ «Логіка». Цей комплекс забезпечує імітацію застосування зенітної установки ЗУ-23-2 для тренування обслуги без використання боєприпасів. За допомогою комплексу можна імітувати знищення повітряних та наземних цілей, піхоти й надводних суден[14].

Фінляндія

[ред. | ред. код]
  • ZU-23-2 використовується у Збройних силах Фінляндії під назвою 23 Зенітна гармата 61 (23 ItK 61)
  • 23 ItK 95 — фінський варіант модернізації оригінального 23 ItK 61, розроблений Instrumentointi Oy та Vammas Oy. Встановлено новий гіростабілізований приціл, а також лазерний далекомір.
  • SAKO 23 мм/87 — морський варіант в модифікації 23 M74, 23 M77, 23 M80 та 23 M85. Використовується разом з ПЗРК Mistral.

Чехія

[ред. | ред. код]
  • ZU-23-2M2 Vlara — комплект для польової модернізації.

Оператори

[ред. | ред. код]

Україна

[ред. | ред. код]

До 2022 року Сили оборони України мали ЗУ-23-2 радянського та українського виробництва. В рамках МТД для відбиття російської агресії з 2022 року Україна отримувала фінські 23 ItK 61 та польські ZU-23-2CP[8].

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Jane's Armour and Artillery 1985—1986, p. 730
  2. Mick F. (25 березня 2022). Weapons & equipment seized from alleged Russian saboteurs in Ukraine (2022). Armament Research Services. Архів оригіналу за 26 березня 2022. Процитовано 26 березня 2022.
  3. Тероборону озброїли фінськими зенітними установками “23 ItK 61”. Мілітарний. 26 серпня 2022.
  4. Львівські десантники збили з ЗУ-23 ворожий багатоцільовий винищувач Су-30 (укр.), процитовано 14 вересня 2022
  5. Уламки Су-30СМ ВКС росії RF-81773 (62 червоний). Telegram. Оперативний ЗСУ. 13 вересня 2022. Процитовано 21 жовтня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  6. Десантники із зенітної установки збили ворожий винищувач Су-30. Укрінформ. 14 вересня 2022.
  7. Рашисти так стрімко тікали з Харківщини, що залишили "підказку" для кращого знищення їх Су-30СМ (фото). Defense Express. 13 вересня 2022.
  8. а б До України надійшли нові зенітки ZU-23-2CP. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 4 вересня 2023. Процитовано 4 вересня 2023.
  9. а б в Польська армія отримала першу батарею ЗРАК PILICA. Ukrainian Military Pages. 20 грудня 2020. Архів оригіналу за 20 грудня 2020. Процитовано 21 грудня 2020.
  10. Pierwsza Pilica w służbie [WIDEO]. DEFENCE 24 - Siły zbrojne. 18 грудня 2020. Архів оригіналу за 20 грудня 2020. Процитовано 21 грудня 2020.
  11. а б КБА40 – 23-мм ствол для зенітної установки. Військові сторінки України. 15.10.17. Архів оригіналу за 15 жовтня 2017. Процитовано 16 жовтня 2017.
  12. Люксіков Михайло (22 квітня 2020). В Україні локалізували ЗУ-23. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 11 травня 2020. Процитовано 23 квітня 2020.
  13. Завод «Маяк» освоїв виробництво ЗІП для ЗУ-23. Український мілітарний портал. 5 січня 2021. Архів оригіналу за 5 січня 2021. Процитовано 6 січня 2021.
  14. Козацький Саня (25 жовтня 2021). Українські зенітники на симуляторі вчаться знищувати повітряні та наземні цілі. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 26 жовтня 2021.
  15. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 липня 2011. Процитовано 6 грудня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання

[ред. | ред. код]