Жорж Лотнер
Жорж Лотнер | |
---|---|
Georges Lautner | |
Дата народження | 24 січня 1926 |
Місце народження | Ніцца, Франція |
Дата смерті | 22 листопада 2013 (87 років) |
Місце смерті | |
Поховання | цвинтар дю Шатоd |
Громадянство | Франція |
Професія | режисер, сценарист |
Жанр | комедія, бойовик |
IMDb | ID 0491626 |
Нагороди та премії | |
Жорж Лотнер у Вікісховищі |
Жорж Лотне́р (фр. Georges Lautner, 24 січня 1926, Ніцца — 22 листопада 2013, Париж) — французький кінорежисер, сценарист і продюсер. За час своє творчої кар'єри зняв близько 50-ти різножанрових кіно- та телефільмів. Найвідомішою його режисерською роботою стала стрічка «Професіонал» (1981) з Жаном-Полем Бельмондо у головній ролі.
Жорж Лотнер народився 24 січня 1926 року в Ніцці у сім'ї знаменитої комедійної акторки Марі-Луїзи-Вітторе та ювеліра й авіатора Леопольда Лотнера (загинув у авіакатастрофі в 1938 році[1][2]).
Під час Другої світової війни здобув освіту в Ліцеї Жансон-де-Саї в Парижі. Після звільнення Парижу, Лотнер, отримавши ступінь бакалавра філософії, займався художнім оздобленням і працював з плівкою на низці стрічок, потім працював асистентом Саша Гітрі. Наприкінці 1950-х почав свій самостійний шлях у кіно як сценарист і режисер. У 1960 році, після декількох короткометражок, сам зняв свій перший повнометражний фільм «Пан або пропав».
Популярність режисерові, у тому числі і за межами Франції, принесла чорно-біла комедія «Дядечки-гангстери», що вийшла на екрани у 1963 році.
У 1960-1980-х роках Жорж Лотнер вважався одним з найбільш комерційно успішних французьких кінорежисерів. Поставив близько 40 фільмів різних жанрів, в першу чергу «чорних комедій» і комедій з елементами бойовика. У Жоржа Лотнера знімалися Жан-Поль Бельмондо, Луї де Фюнес, Ліно Вентура, Ален Делон, Робер Дальбан та багато інших відомих французьких акторів.
У 1981 році Лотнер зняв одну з найвідоміших своїх стрічок — фільм «Професіонал» з Жаном-Полем Бельмондо в головній ролі. Широку популярність здобула, зокрема, музика до цього фільму, написана композитором Енніо Морріконе.
Помер Жорж Лотнер 22 листопада 2013 року у Парижі у віці 87 років. У некролозі, опублікованому в Le Figaro, говориться: «Символ оновлення французького кіно в післявоєнний час, Лотнер разом зі своїм сценаристом Мішелем Одіаром знали, як створити стиль популярних комедій, які і до цього дня залишаються неперевершеними»[3]. Похований Жорж Лотнер в Ніцці у сімейному склепі поряд з могилою своєї матері[4].
Рік | Назва | Оригінал | Примітки |
---|---|---|---|
1960 | Пан або пропав | Marche ou crève | |
1960 | Припиніть бити в барабани | Arrêtez les tambours | |
1961 | Чорний Монокль | Le monocle noir | |
1962 | Сьомий присяжний | Le septième juré | |
1962 | Око Монокля | L'oeil du monocle | |
1962 | Увесь в гуталіні | En plein cirage | |
1963 | Дядечки-гангстери | Les tontons flingueurs | |
1964 | Барбузи — секретні агенти | Les Barbouzes | |
1964 | Монокль криво усміхається | Le monocle rit jaune | |
1964 | Гра в ящик | Des pissenlits par la racine | |
1965 | Гульвіса | Les bons vivants | |
1966 | Не сваритимемося | Ne nous fâchons pas | |
1966 | Галя | Galia | |
1967 | Квітка щавлю | Fleur d'oseille | |
1967 | Великий коник | La grande sauterelle | |
1968 | Бос | Le pacha | |
1970 | Дорога на Саліну | Road to Salina | |
1971 | Жив-був поліцейський | Il était une fois un flic | |
1971 | Нехай звучить цей вальс | Laisse aller… c'est une valse | |
1973 | Дипломатичний багаж | La Valise | |
1973 | Декілька занадто спокійних панів | Quelques messieurs trop tranquilles | |
1974 | Крижані груди | Les seins de glace | |
1975 | Жодних проблем! | Pas de problème! | |
1976 | Далі нікуди | On aura tout vu | |
1977 | Смерть негідника | Mort d'un pourri | |
1978 | Безумні чародії | Ils sont fous ces sorciers | |
1979 | Хто є хто | Flic ou voyou | |
1980 | Гра в чотири руки | Le guignolo | |
1981 | Професіонал | Le professionnel | |
1981 | Чи розумно це? | Est-ce bien raisonnable? | |
1983 | У одній жінці може ховатися інша | Attention une femme peut en cacher une autre! | |
1984 | Весела Пасха | Joyeuses Pâques | |
1985 | Клітка для диваків 3: Весілля | La cage aux folles 3 — 'Elles' se marient | |
1985 | Ковбой | Le cowboy | |
1987 | Розпусне життя Жерара Флока | La vie dissolue de Gérard Floque | |
1988 | Будинок вбивств | La maison assassinée | |
1989 | Неочікуваний гість | L'invité surprise | |
1990 | Той, що вважається небезпечним | Présumé dangereux | |
1991 | Триплекс | Triplex | |
1992 | Незнайомець у будинку | L'inconnu dans la maison | |
1992 | Занудалов у каламутній воді | Prêcheur en eau trouble | телевізійний |
1992 | Рум сервіс: Гангстерська оперета | Room Service | |
1994 | Чоловік моєї мрії | L'homme de mes rêves | телевізійний |
1996 | Актор | Le comédien | телевізійний |
2000 | Сценарії на наркотики | Scénarios sur la drogue | |
2001 | Небезпечні | Les Redoutables |
Рік | Назва | Оригінал | Примітки |
---|---|---|---|
1960 | Пан або пропав | Marche ou crève | |
1962 | Вщент п'яний | En plein cirage | |
1962 | Око монокля | L'oeil du monocle | |
1963 | Гангстери | Les tontons flingueurs | |
1964 | Гра в ящик | Des pissenlits par la racine | (адаптація) |
1964 | Монокль криво усміхається | Le monocle rit jaune | |
1966 | Галя | Galia | (адаптація) |
1966 | Не сваритимемося | Ne nous fâchons pas | |
1967 | Велика сарана | La grande sauterelle | |
1967 | Будинок з грошима | Fleur d'oseille | |
1968 | Бос | Le Pasha | |
1970 | Строгов | Strogoff | |
1970 | Дорога на Саліну | Road to Salina | |
1971 | Нехай звучить цей вальс | Il etait une fois un flic | (адаптація) |
1971 | Жив-був поліцейський | Laisse aller… c'est une valse | (адаптація) |
1973 | Декілька занадто спокійних панів | Quelques messieurs trop tranquilles | (адаптація) |
1973 | Дипломатичний багаж | La Valise | |
1974 | Крижані груди | Les seins de glace | |
1975 | Жодних проблем! | Pas de problème! | (адаптація) |
1978 | Вони з'їхали з глузду, ці чаклуни | Ils sont fous ces sorciers | |
1981 | Професіонал | Le professionnel | (адаптація) |
1985 | Ковбой | Le cowboy | (адаптація) |
1985 | Клітка для диваків 3: Весілля | La Cage aux folles 3 | |
1987 | Розпусне життя Жерара Флока | La vie dissolue de Gérard Floque | (адаптація) |
1988 | Будинок вбивств | La maison assassinée | |
1989 | Неочікуваний гість | L'invité surprise | |
1990 | Той, що вважається небезпечним | Présumé dangereux | (адаптація) |
1992 | Готельна резиденція | Room Service | (і адаптація) |
1992 | Незнайомець у будинку | L'inconnu dans la maison | |
1994 | Чоловік моєї мрії | L'homme de mes rêves | |
2000 | Сценарії на наркотики | Scénarios sur la drogue |
- 1960 — «Пан або пропав» / Marche ou crève
On aura tout vu. Taschenbuch, Flammarion, Paris 2005, ISBN 2-08-068690-9.
- ↑ Alain Kruger (1 квітня 2013). À voix nue: Georges Lautner. France Culture. Архів оригіналу за 21 лютого 2015. Процитовано 19 квітня 2015.
- ↑ Anthony Palou (23 листопада 2013). Georges Lautner au terminus des prétentieux. Le Figaro. Архів оригіналу за 25 квітня 2015. Процитовано 19 квітня 2015.
- ↑ Georges Lautner, le réalisateur des 'Tontons Flingueurs', est mort:. Le Figaro. 22 листопада 2013. Архів оригіналу за 8 квітня 2015. Процитовано 19 квітня 2015.
- ↑ Georges Lautner sera enterré à Nice. Le Figaro. 23 листопада 2013. Архів оригіналу за 19 квітня 2015. Процитовано 19 квітня 2015.
- Сайт, присвячений творчості Жоржа Лотнера [Архівовано 24 квітня 2006 у Wayback Machine.]
- Жорж Лотнер [Архівовано 14 квітня 2015 у Wayback Machine.] на сайті AlloCiné(фр.)
- Жорж Лотнер [Архівовано 19 квітня 2015 у Wayback Machine.] на сайті kinoafisha.ua