Жаборічка
Зовнішній вигляд
Жабричка | |
---|---|
Витік | на південному сході від села Цеберка |
• координати | 50°11′11″ пн. ш. 27°51′41″ сх. д. / 50.18639° пн. ш. 27.86139° сх. д. |
Гирло | Случ |
• координати | 50°17′04″ пн. ш. 27°40′46″ сх. д. / 50.28444° пн. ш. 27.67944° сх. д. |
Похил, м/км | 1,8 м/км |
Басейн | Прип'яті |
Країни: | Україна |
Довжина | 22 км |
Площа басейну: | 111 км² |
Притоки: | Макаринка, Луца (праві) Гнилушка (ліва) |
Жабричка, Жаборічка (рос. Жаборичка[1]) — річка в Україні, у Житомирському та Звягельському районах Житомирської області. Права притока Случі (басейн Прип'яті).
Довжина 22 км, похил річки — 1,8 м/км, найкоротша відстань між витоком і гирлом — 16,92 км, коефіцієнт звивистості річки — 1,30 , площа басейну 111 км².
Починається на південному сході від села Цеберка. Тече на північний захід у межах сіл Улянівка та Бубни, через селище Полянка. У селищі Баранівка впадає в річку Случ, притоку Горині. У Баранівці річку перетинає автошлях Т 0601 (автомобільний шлях територіального значення в Житомирській області, Баранівка — Висока Піч.
- Макаринка — права притока у Романівській селищній громаді. Починається з болота на північно-західній стороні від селища Романова. Тече переважно на північний захід, через село Цеберку (колишнє Себерка) і на південно-східній стороні від Улянівки впадає у Жаборічку[1][2].
- Луца — права притока.
- Гнилушка — ліва притока.
- ↑ а б Трёхвёрстная военно-топографическая карта Российской империи, ряд XXIII, лист 6-1, 1867 год // с. Ульяновка // Р. Жаборичка (рос.). Архів оригіналу за 19 листопада 2022.
- ↑ Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 336
- «Каталог річок України». — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 79. — (№ 1257).
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 193 (Жаборічка)
- Żaborzyczka, Żaboryczka, rzeczka, w pow. nowogródwołyńskim, prawy dopływ Słuczy. ,,, // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 721. (пол.)
- Маштаков П. Л. Список рек Днепровского бассейна. — СПб.: Тип. Имп. Академии наук, 1913. — С. 164.(рос.)