Еріх Фрід

Еріх Фрід
нім. Erich Fried
Народився	6 травня 1921(1921-05-06)[…] Відень, Перша австрійська республіка
Помер	22 листопада 1988(1988-11-22)[…] (67 років) Баден-Баден, Карлсруе, Баден-Вюртемберг, ФРН
Поховання	Кенсал-Грін
Країна	Велика Британія  Австрія  Німеччина
Діяльність	письменник, перекладач, поет, есеїст, журналіст, лібретист
Жанр	поезія і есей
Членство	Німецька академія мови і поезії
Конфесія	атеїзм
У шлюбі з	Catherine Boswell Friedd
Автограф
Нагороди	Премія Георга Бюхнера (1987) Золотий знак «За заслуги перед містом Віднем»d (1985) літературна премія міста Бременаd (1983) медаль Карла фон Осецькогоd (1986) Österreichischer Kunstpreis für Literaturd (1972) Літературна премія міста Відень (1980)
Еріх Фрід у Вікісховищі

Цитата Фріда на Берлінському мурі (малюнок Елізи Будінської). Напис означає: «Хто хоче, аби світ залишився таким, яким він є, той не хоче, аби світ залишився взагалі.»

Е́ріх Фрід (нім. Erich Fried; 6 травня 1921, Відень — 22 листопада 1988, Баден-Баден) — австрійський поет єврейського походження, відомий своїми політичнотематичними поезіями. Він був також радіоведучим, перекладачем та есеїстом.

Народився у Відні; його батька замучили гестапівці 1938 року. Того ж року емігрував до Англії. 1949 набув британське підданство (1982 року відновив австрійське громадянство). У 1952-68 роках працював на Бі-Бі-Сі. Помер у німецькому Баден-Бадені; похований на кладовищі Кенсал-Грін у Лондоні.

Праці

• Drei Gebete aus London, 1945
• Ein Soldat und ein Mädchen, 1960
• Reich der Steine, 1963
• Warngedichte, 1964
• Überlegungen, 1964
• Kinder und Narren, 1965
• und Vietnam und, 1966
• Anfechtungen, 1967
• Die Beine der größeren Lügen, 1969
• Poesiealbum, 1969
• Unter Nebenfeinden, 1970
• Die Freiheit den Mund aufzumachen, 1972
• Höre Israel, 1974
• So kam ich unter die Deutschen, 1977
• 100 Gedichte ohne Vaterland, 1978
• Liebesgedichte, 1979
• Es ist was es ist, 1983
• Um Klarheit, 1985
• Mitunter sogar Lachen, 1986

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Еріх Фрід