Електроенергетика Білорусі
Енергетична система Білорусії (ОЕС Білорусі).[1]
Білоруська енергетична система була створена як єдина енергетична система БССР 1962 року, яка сформувалася в межах енергетичної системи СРСР.
На сьогоднішній день включає в себе електростанції, котли, електричні та теплові мережі, які мають загальний режим роботи по всій Білорусі.
Очолює та керує енергетичною системою ДВЕ «Біленерго».
До Білоруської енергосистеми входять: 6 обласних РУП — «Брестенерго», «Вітебськенерго», «Гомельенерго», «Гродноенерго», «Мінськенерго», «Могильовенерго».[2][3][4]
На своєму балансі має 31 теплову електростанцію (спільною потужністю 7,7 ГВт), 23 блок-станції (спільною потужністю 184,4 МВт), 35 малі гідроелектростанції (спільною потужністю 13,5 МВт), 38 районні котельні.
Фонд імені Гайнріха Бьолля був ініціатором проведення дослідження щодо можливості сталого розвитку енергетичного сектору Білорусі та переходу на відновлювані джерела енергії (ВДЕ) до 2050 року. Робота над дослідженням відбувалася у співпраці з міжнародними вченими, незалежними експертами, організаціями громадянського суспільства зі сфери енергетичної та транспортної політики. Робота по моделюванню була виконана Департаментом системного аналізу та оцінки технологій Інституту технічної термодинаміки Німецького аерокосмічного центру (DLR) при підтримці національних експертів.
Спираючись на серії доповідей Грінпіс за результатами моделювання сценаріїв Енергетичної революції для різних країн, було проведено дослідження «Енергетична революція: перспективи сталого розвитку енергетичного сектору Білорусі» у 2016—2018 роках. В роботі представлено результати моделювання базового та альтернативного сценаріїв розвитку енергетичного сектору Білорусі до 2050 р., а також продемонстровано, яким чином може бути досягнутий перехід на декарбонізовану енергетичну систему.[5]
Із побудовою нової АЕС у 2019 році у Білорусі ввели єдину лінію нетипову для країни повітряну лінію електропередачі на 750 кВ «Смоленська АЕС — підстанція Білоруська» із подальшою реконструкцією підстанції.[6]
- ↑ Сайт ОДУ. web.archive.org. 17 квітня 2019. Архів оригіналу за 17 квітня 2019. Процитовано 6 травня 2020.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 19 червня 2020. Процитовано 6 травня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 20 травня 2020. Процитовано 6 травня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 14 лютого 2020. Процитовано 6 травня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Енергетична [р]еволюція: перспективи сталого розвитку енергетичного сектору Білорусі | Heinrich Böll Stiftung | Київ — Україна. Heinrich-Böll-Stiftung (укр.). Архів оригіналу за 15 липня 2019. Процитовано 6 травня 2020.
- ↑ В Беларуси ввели в эксплуатацию воздушную линию электропередачи на 750 кВ. sb.by (рос.). Архів оригіналу за 4 вересня 2020. Процитовано 16 березня 2021.
- Україна та Білорусь розвиватимуть співпрацю на енергетичному та нафтовому ринках. [1] [Архівовано 27 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- Представництво Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні. [2] [Архівовано 1 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- DW: Білоруська АЕС - економічна бомба уповільненої дії. www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 6 травня 2020.
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |