Діацетил
| Діацетил[1] | |
|---|---|
 Структурна формула
| |
 Кулестержнева модель
| |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | 431-03-8 |
| PubChem | 650 |
| Номер EINECS | 207-069-8 |
| KEGG | C00741 |
| Назва MeSH | D02.522.296.400 |
| ChEBI | 16583 |
| RTECS | EK2625000 |
| SMILES | CC(=O)C(=O)C |
| InChI | 1/C4H6O2/c1-3(5)4(2)6/h1-2H3 |
| Номер Бельштейна | 605398 |
| 3DMet | B00164 |
| Властивості | |
| Молекулярна формула | C4H6O2 |
| Молярна маса | 86,09 г/моль |
| Зовнішній вигляд | Жовта рідина |
| Густина | 0.990 г/мл при 15 °C |
| Тпл | від −2 до −4 °C |
| Розчинність (вода) | 200 г/л (20 °C) |
| Небезпеки | |
| ГГС піктограми |     
|
| ГГС формулювання небезпек | 225, 302, 315, 317, 318, 331, 373 |
| ГГС запобіжних заходів | 210, 233, 240, 241, 242, 243, 260, 261, 264, 270, 271, 272, 280, 301+312, 302+352, 303+361+353, 304+340, 305+351+338, 310, 311, 314, 321, 330, 332+313, 333+313, 362, 363, 370+378, 403+233, 403+235 |
| Головні небезпеки | Harmful, flammable |
| NFPA 704 |
 3
2
0
|
| Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки | |
Діацетил (2,3-бутандіон, диметилгліоксаль) — найпростіший представник дикетонів з формулою С4H6O2. Жовто-зелена рідина, має сильний жирний запах вершкового масла та сметани, але практично позбавлений смаку. Розчиняється у воді 25%. З метанолом утворює азеотроп (62 °C, 25%). Сильно леткий.
Молочна кислота та діацетил володіють високою антибактеріальною активністю щодо сторонньої мікрофлори - інгібують розвиток гнилістних бактерій, ріст Escherichia coli, Staphylococcus aureus, Salmonella.[2]
Діацетил – найважливіший чинник для утворення букету молодого пива. За вищого від порогового значення він надає пиву нечистого смаку – від солодкуватого до неприємного, а в надмірних кількостях має аромат прогірклого масла.[3]
- ↑ Merck Index (вид. 11th). с. 2946.
- ↑ О.В. Король Технологія виробництва кисловершкового масла / Науково-теоретичний фаховий журнал “Вісник аграрної науки Причорномор’я” Миколаївського державного аграрного університету. Редкол.: В.С. Шебанін (гол. ред.) та ін. — Миколаїв, 2010. Випуск 3(55), Т.2, Ч.1. — 2010. — 251 с.
- ↑ В.В. Мельник В.В., Никулишин І.Є., Шевчук Л.І., Рипка А.М. Дослідження перебігу біохімічних перетворень компонентів у процесі зброджування пивного сусла / Вісник Національного університету "Львівська політехніка", - 2010, № 667. ISSN 0321-0499
|
Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |