Дорноговь
Дорноговь | |||||
---|---|---|---|---|---|
(монг. Дорноговь аймаг) | |||||
| |||||
Адм. центр | Сайншанд | ||||
Найбільше місто | Сайншанд | ||||
Країна | Монголія | ||||
Регіон | Південна Монголія | ||||
| |||||
Номерний знак | ДГ_ | ||||
Офіційна мова | монгольська | ||||
Населення | |||||
- повне | 57 930 (17) | ||||
- густота | 0,53 (19) | ||||
Площа | |||||
- повна | 109 472 км² (5) | ||||
Висота | |||||
- максимальна | 784 м | ||||
- мінімальна | 784 м | ||||
Часовий пояс | UTC+8 | ||||
Дата заснування | 1931 | ||||
Вебсайт | dornogovi.gov.mn | ||||
Код ISO 3166-2 | MN-063 | ||||
| |||||
|
Східно-Гобійський (Дорноговь) аймак (монг. Дорноговь аймаг) — аймак у південній частині Монголії. Центр — місто Сайншанд розташований на відстані 456 км від Улан-Батора. Аймак було утворено у 1931 році, він складається з 14 сомонів. Аймак має 600-км кордон з Китаєм.
На території аймаку майже 400 озер які пересихають у посушливу пору року. Клімат різкоконтинентальний, середня температура січня мінус 24 градуси С, липня +21С, щорічна норма опадів 150 мм. Протягом року до 40 днів із сніжною заметіллю.
Родовища плавикового шпату, кольорових та рідкісних металів, горючів сланців.
Водяться джейрани, вовки, лисиці, рисі, дикі барани.
№п/п | сомон | 'Площа тис км кв | Населення | Центр |
1 | Айраг | 7,4 | 3200 | Цагаандоролж |
2 | Алтанширее | 7,26 | 1800 | Чандмань |
3 | Даланжаргалан | 4,046 | 2100 | Цомог |
4 | Делгерех | 4,858 | 2000 | Хонгор |
5 | Іххет | 4,1 | 3200 | Баян |
6 | Мандах | 12,3 | 1900 | Тухум |
7 | Сайхандулуаан | 9,5 | 1400 | Ульзийт-от |
8 | Ургун | 8,7 | 2000 | Сенж |
9 | Улаанбадрах | 11,9 | 1900 | Нуден |
10 | Хатанбулаг | 18 | 3500 | Ергел |
11 | Хубсугул | 8,4 | 1800 | Хубсугул |
12 | Ердене | 9,4 | 2700 | Улаан-уул |
1940 року в Східному Гобі біля міста Дзунбаян було знайдено родовище нафти, між 1947 та 1963 рр було відкрито ще два невеликих родовища. 1950 року в Дзунбаяні було збудовано нафтопереробний завод потужністю 0,4 млн барелів на рік. Однак внаслідок ряду факторів видобуток нафти у Монголії припинився у 1969 році.
- Родовища кам’яного вугілля «Алагтогоо»
- Родовище цеоліту «Цагаан цав» у сомоні Сайхандулаан на відстані 540 км. від Улан-Батора. Загальні запаси цеоліту – 179 млн тонн
- Родовище рідкоземельних елементів «Лугийн гол» на території сомону Хатанбулаг. Запаси оцінюються в 12 тис. тонн. Загальні запаси родовищ «Лугийн гол», «Мушгіа худаг», «Хотгор», «Халзан бургедей», їх запаси складають 6,6 млн тонн. У 2005-2009 рр розвідка родовища «Лугийн гол» встановлено вміст руд рідких елементів у 500 тис. тонн і 13,5 тис. тонн оксиду ренію. Також у ньому є великі запаси лантану, церію, празеодиму, неодиму, самарія, європія, гадолінія.
- Родовище «Хонгор» містить запаси плавикового шпату, розташовано в сомоні Даланжаргал.
Основна транспортна магістраль — трансмонгольська залізниця, яка з'єднує Улан-Батор з Пекіном. Залізнична станців Сайншанд — велика залізнична станція на трансмонгольскій магістралі на відстані 470 км від Улан-Батора. Залізнична гілка від Сайншанду до міста Дзунбаян довжиною 50 км на південний захід, по ній здійснюється місцеве пасажирське сполучення. Паралельно до залізниці проходять численні ґрунтові дороги які ведуть до кордону з Китаєм. Декілька років будувалась асфальтова траса від Чойра до Замин Ууд яка восени 2013 року вона мала бути здана в експлуатацію.
- Музей Данзанравжаа заснований у 1991 році в пам’ять про монгольського просвітника Данзанравжаа який помер 1856 року. Музей розташовано в місті Сайншанді.
- Дашчоілон Хурал Хийд – монастир відкритий у 1991 році у північній частині Сайшанду.
- Чорні гори – гірський масив Тушилге (у російськомовному варіанті Чорні гории) у 20 км на південний захід від Сайншанду. Там було знайдено кості викопних доісторичних родовищ.
- Буддійський монастир Хамар поруч із Сайшандом заснований у 1820 році. На північ від монастиря знаходяться печери де монахи практикували йогу та медитацію усамітнюючись від світського життя на 108 днів.
- У кількох кілометрах від монастиря знаходиться один з Енергетичних центрів планети, який став місцем паломництва не лише для буддистів, а й для туристів зі всього світу. Тут 150 млн років тому відбулось виверження вулкану і досі там знаходять цінні палеонтологічні знахідки динозаврів, яйця та їх сліди, окам’янілий ліс.
- Печера Цагаан делийн агуй на території сомону Айраг. Вхід в неї утворився внаслідок вибухових робіт в кар’єрі з видобутку флюориту Печера складається з головних 4 коридорів та 2 зали. Площа понад 53 тисячі метрів квадратних
- Халзан Уул – область в якій розташовані гарячі джерела на відстані 50 км від Чойру. Інше джерело Бургасан Амні Рашаан у декількох кілометрах на південь.
- Метеоритний кратер Табун-Хара-Обо у 100 км на південний схід від міста Сайншанд. Діаметр 1,3 км, вік 150 150 ± 20 млн років (Юрський період).
- Борхойн тал – степ на захід від залізничної станції Замин Ууд на території сомону Ердене, площа 600 км кВ. Посеред степу розташовані піски Борхойн елс.
- ↑ Дорноговь аймаг
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 12 липня 2015. Процитовано 9 лютого 2015.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)