Джулинка
| село Джулинка | |||
|---|---|---|---|
| |||
| |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Вінницька область | ||
| Район | Гайсинський район | ||
| Тер. громада | Джулинська сільська громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA05040070010086984 | ||
| Облікова картка | Джулинка | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1681 (343 роки) | ||
| Населення | 3953 | ||
| Площа | 5,973 км² | ||
| Густота населення | 66,18 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 24450 | ||
| Телефонний код | +380 4352 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 48°26′30″ пн. ш. 29°44′51″ сх. д. / 48.44167° пн. ш. 29.74750° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря |
140 м | ||
| Водойми | р. Південний Буг | ||
| Найближча залізнична станція | Джулинка | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 24450, Вінницька обл., Гайсинський р-н, с. Джулинка, вул. Соборна, 1 | ||
| Карта | |||
  Джулинка | |||
 Джулинка | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Джу́линка — село в Україні, адміністративний центр Джулинської сільської громади Гайсинського району Вінницької області.
Стара частина села розташована в низовині річки Південний Буг, а нова — на горбистому березі цієї річки.
Назва Джулинка, про це писав землякам педагог-історик, поет М. Г. Тхорук з Криму, з'явилася тоді, коли споруджували вузькоколійну залізницю Вінниця — Гайворон (1882—1896). Саме після відкриття станції на фасаді будівлі встановили вивіску Джулінка, з російським «и». У 1970-х роках залізницю перешито на широку колію.
Через станцію Джулинка курсує приміський поїзд сполученням Гайворон — Вінниця.
За народними переказами село існує дуже давно. Початком його, як пише у «Трудах Подольского єпархіального історично-статистичного комітету» (9-й випуск, 1901 р.) священик-просвітитель Євфимій Сецінський, послужили сторожові пости проти татар за 20 верст від колишньої фортеці, на місці якої тепер розташувалося містечко Хащувате. На його землях збереглося дуже багато валів і курганів. Кажуть, що свою назву Джулинка одержала від тюркського слова «джуя», що означає «сміливий»; так називали татари місцевих хоробрих сторожових козаків.
(Що до походження назви села від слова “Джуя” це лише легенда яка нічим не підтверджена. В татарській мові слово “сміливий” перекладається як “батир”. До того ж навала монголо татарів була в 13 ст., а село засноване в 1681 року. На карті Боплана 1648 року Джулинки ще немає.)
Спочатку населений пункт називали Джулинки, як Ставки, Берізки. У минулому столітті часто можна було почути від тамтешніх старих людей: «Я пішов у Жулинки».
У 1863 році в Джулинці відкрили першу парафіяльну школу, для якої у 1869 році звели окремий будинок. На початку 1870-х років школу відвідувало близько 70 хлопчиків та 10 дівчаток щорічно. Згодом у 1892 р. в Джулинці почала працювати окрема церковнопарафіяльна школа для дівчаток, а у 1899 році — церковна школа грамоти.
З 1917 — у складі УНР. З 1921 року — у складі УСРР.
Під час другого голодомору у 1932—1933 роках, проведеного радянською владою, загинуло 710 осіб[1].
Під час Другої світової війни діяло гетто, куди нацистами насильно зганялися євреї[2].
15 липня 2016 року первісно Джулинська сільська громада була утворена шляхом об'єднання Джулинської та Чернятської сільських рад Бершадського району.
12 червня 2020 року шляхом об'єднання Джулинської, Дяківської, Мʼякохідської, Серебрійської, Серединської, Ставківської, Тернівської, Тирлівської, Чернятської, Шляхівської сільських рад утворена об'єднана Джулинська сільська громада.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бершадського району, село увійшло до складу Гайсинського району[3].
- Дугельна Тетяна Миколаївна (*1975) — українська письменниця, сімейний психолог-психотерапевт.
- Івасик Никофор Федорович — повний кавалер Георгієвського хреста.
- Могилко Костянтин Вікторович — український військовик, полковник, командир літака, командир ескадрильї «Блакитна стежа», Герой України. Щороку проводив шкільні літні канікули у бабусі в Джулинці. 19 серпня 2015 року в селі на вулиці, названій на його честь, відкрито пам'ятний знак герою[4].
- Павляк Сергій Миколайович (16.05.1997 — 06.10.2023) — український військовик, учасник російсько-української війни[5].
- Печений Степан Хомич (нар. 10.07.1930) — заслужений майстер народної творчості УРСР.
- Пойдюк Григорій Карпович (нар. 05.06.1930) — Герой Соціалістичної Праці.
- Поліщук Іван Павлович — заслужений лікар УРСР.
- Степовий Олексій Пилипович (*1927) — український самобутній художник-аматор.
- Чабан Анатолій Юзефович (*1946) — український історик, науковець, педагог, громадський діяч.
- Юзько Олександр Михайлович (нар. 1954) — український лікар, професор.
- Микитюк Володимир Вікторович (нар. 29.04.2006) — український хімік-синтетик.
- Цимбал Віктор Олексійович — український письменник.
- ↑ Голодомор 1921—1923 і українська преса в Канаді. — К.: Видавництво імені Олени Теліги, — 2008 — 1000 с. 978-966-355-024-4
- ↑ Maryna., Dubyk,; Марина., Дубик, (2000). Dovidnyk pro tabory, ti︠u︡rmy ta hetto na okupovaniĭ terytoriï Ukraïny (1941-1944) = Handbuch der Lager, Gefängnisse und Ghettos auf dem besetzten Territorium der Ukraine (1941-1944). Kyïv: Derz︠h︡avnyĭ komitet arkhiviv Ukraïny. ISBN 9665041886. OCLC 45595209.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Могилко Костянтин Вікторович. Меморіал Героям України. Архів оригіналу за 1 грудня 2016. Процитовано 02.08.2018.
- ↑ Павляк Сергій Миколайович (16.05.1997 - 06.10.2023) с. Сумівка. Офіційний сайт Бершадської міської ради, Вінницької області. Всі права захищено. Копіпаст і рерайт статей заборонено. (укр.). Процитовано 12 березня 2024.
- Маніленко П. В. Джулинка всміхається століттям. Історико-краєзнавчий нарис. — Вінниця: «Вінницька газета», 2009. — 368 с.
- Стаття Джулинка Інформаційно-пізнавальний портал | Вінницька область у складі УРСР [Архівовано 5 березня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР: Вінницька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 630 с.)
- Dzulinki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 303. (пол.)
- Українська радянська енциклопедія: в 17 т. — К. : Голов. ред. Укр. рад. енциклопед., 1963. — Т. 11 : Печений Степан Хомич. — 128 с.
- К. Ф. Ліпський, Ф. М. Роботько. Джу́линка // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Вінницька область / А. Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972: 788 с. — С. 149-155
|
Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |